«Вірте дітям! Цей біль у животі справді реальний»: педіатриня про симптоми, наслідки та лікування ФАБ
Функціональний абдомінальний біль — так лікарі називають стан, якщо під час огляду і досліджень не знайдуть захворювань. Про симптоми, можливі наслідки та дієту при болях у животі «ФАКТАМ» розповіла педіатриня Марія Шемет-Іванова.
«Немає такої дитини, яка б хоч кілька разів за життя не скаржилася на біль у животику, — говорить лікарка. — Це, зрозуміло, тривожить і батьків, адже скарги на біль завжди насторожують. Функціональний абдомінальний біль (ФАБ) — це біль у животі, який не можна пояснити будь-якими видимими або виявленими об'єктивними причинами після ретельного обстеження дитини. ФАБ є однією з найчастіших скарг, з якими батьки звертаються до педіатра чи гастроентеролога дитячого».
Дитяча лікарка назвала критерії, за якими можна запідозрити ФАБ:
«Стан здоров'я дитини було ретельно перевірено лікарем і проблеми не виявлено. Цей біль трапляється 4 рази на місяць та частіше, такі скарги спостерігаються щонайменше протягом 2 місяців. Зазвичай біль не триває довше 1 години. Біль не пов'язаний із чимось конкретним (як от прийом їжі, активність чи потребою випорожнитися). Дитина при цьому добре зростає, не втрачає вагу, біль може виникати на фоні стресу, хвилювання, тривожних обставин».
За словами, педіатрині, найчастіше ФАБ трапляється у дітей віком 4−16 років. Щодо симптомів функціонального абдомінального синдрому, то вони наступні:
«Зазвичай діти самі вказують на біль в районі пупка, але іноді біль може мати різну локалізацію, яка може відрізнятися навіть у однієї дитини. Більшість маленьких дітей (до 5−6 років) не можуть впевнено і точно локалізувати біль і просто або показують на ділянку пупка або кажуть, що „болить животик“. Біль може виникати раптово, а може поступово ставати сильнішим, а потім слабшати. Часто біль поєднується з відчуттям нудоти, головним болем, втомою. Дитина стає менш активною, хоче полежати або просить погладити животик».
Оскільки, за словами Марії Шемет-Іванової, діагноз ФАБ може встановитися лікарем лише після того, як він переконається, що немає інших серйозних причин для болю в животі, виникає запитання, в яких випадках все ж слід звернутися до лікаря.
«Якщо ви помітили, що протягом кількох тижнів у дитини періодично виникають скарги на біль — варто обговорити ситуацію з педіатром, — пояснює лыкарка. — Вам варто звернутися до лікаря найближчим часом, якщо скарги на біль у животі поєднуються із лихоманкою, блювотою, діареєю, у дитини є інші симптоми хвороби — вона дуже в'яла, має знижений апетит, втрачає вагу, мало пісяє, сеча мутна/з домішками».
За словами лікарки, зазвичай цей біль не є небезпечним і минає у більшості дітей в міру їх зростання та адаптації до обставин, які можуть біль провокувати. Деякі діти можуть мати періодично «загострення» цього болю, пов'язане із поверненням у дитячі колективи восени, період екзаменів, ситуацію в родині чи з друзями.
«Щодо причин появи ФАБ, то вважається, що цей біль пов'язаний із підвищеною чутливістю нервів, що іннервують травну систему до подразнень (наповнення шлунку їжею, перистальтики кишківника) та загальною чутливістю системи сприйняття болю у головному мозку, — каже Марія Шемет-Іванова. - Вірте дітям! Цей біль справді реальний. Різні діти можуть мати різну чутливість до дискомфорту і виражати це як відчуття болю. Періоди стресу, тривоги, депресивні стани можуть погіршити симптоми через тісний зв'язок між головним мозком, його центрами емоцій та шлунково-кишковим трактом. Дійсно зараз ми бачимо більше діток зі скаргами на біль, в тому числі біль у животі. Це пов'язано із війною, вимушеним залишенням домівок, руйнуванням звичного укладу життя родини, тривогою за рідних, переживаннями з приводу майбутнього. Тобто включається саме механізм, коли чутливість до подразників підвищується через надмірну активацію сприйняття больових сигналів у головному мозку».
Щоб не допускати помилок у діагностиці, лікарка радить пам'ятати, що деякі стани можуть бути схожими на ФАБ:
«Синдром подразненого кишківника, одна із форм мігрені — абдомінальна мігрень, функціональні розлади такі, як функціональна диспепсія, функціональний закреп, тривожні розлади, депресивні розлади.
Для діагностики лікарю треба провести опитування дитини та батьків, щоб зрозуміти частоту, вираженість болю та інші його характеристики, раціон дитини, апетит, характер випорожнень, наявність інших симптомів, особливості життя дитини, її характеру, обстановки в родині та колективі. Оглянути дитину на предмет виявлення симптомів та ознак інших порушень у стані здоров'я, оцінити динаміку ваги та зросту за останні 3−6-12 місяців. З обстежень може бути необхідним аналізи крові (виявлення анемії, запальних змін, інфекцій), аналіз сечі (для виявлення інфекції, наявності солей у сечі), копрограма для оцінки травної функції, виявлення паразитів, виявлення прихованої крові у зразку калу, УЗД черевної порожнини, іноді потрібні специфічні обстеження, якщо є підозра на порушення ферментативної функції підшлункової залози, печінки, ендоскопічне дослідження та інші. Іноді потрібні консультації інших фахівців (гастроентеролога, хірурга, психолога та ін.)".
На запитання, як лікувати функціональний абдомінальний синдром, лікарка каже:
«На щастя, ФАБ не викликає серйозних проблем зі здоров'ям, в тому числі у довгостроковій перспективі. Важливо простою мовою пояснити дитині суть її стану, допомогти їй продовжувати звичне життя, відвідування дитячого колективу, регулярно займатися фізичною активністю, спілкуватися з родиною та друзями.
Добре працює когнітивно-поведінкова терапія, щоб допомогти дитині краще зрозуміти суть свого стану та навчитися саморегуляції, релаксації (це стосується дітей більш старшого віку). Для дітей молодшого віку будуть помічними заняття з психологом у адаптивних ігрових методиках. Якщо лікар бачить у дитини ознаки депресії/тривожного розладу, то може запропонувати консультацію психіатра дитячого чи психотерапевта. Не бійтеся цих фахівців, вони мають дієві методи допомоги.
«Дієта» у широкому сенсі має відповідати тарілці здорового харчування. Іноді лікар може порадити виключити продукти, що підвищують газоутворення у кишківнику (свіжа здоба, свіжі яблука, броколі, виноград, газовані напої тощо). Оптимальним буде зменшення у раціоні трансжирів, ароматизаторів та штучних консервантів. Рідко, але все ж можуть застосовуватися засоби такі як спазмолітики, антациди (ті, що знижують кислотність шлункового соку).
Раніше педіатр Ольга Шепель пояснила, як лікувати ентеровірусну інфекцію у дітей.
1262Читайте також: Лікарка спростувала найабсурдніші міфи про дитячі зуби та пояснила, як справді запобігти карієсу
Читайте нас у Facebook
