ПОИСК
Україна

На Воздвиження не розпочинали якусь нову справу: особливості і заборони великого свята

9:49 27 вересня 2022
Хрест Господній

Серед 12 великих свят церковного календаря стоїть Воздвиження Чесного і Животворного Хреста Господнього, яке відмічають 27 вересня. Виникла ця дата у християн в пам'ять про знайдений в ІV столітті хрест, на якому розіп'яли Ісуса. Хрест Спасителя тривалий час був у землі біля Голгофського пагорба неподалік Єрусалима. Опоненти християнства знищили пагорб і засипали печеру Святого Гробу, а на тому місці возвели храм Венери. Там згодом під час розкопок знайшли труну Господню та Хрест Божий. Роботи ці велись під патронатом матері імператора Костянтина Великого — Олени. Вона привезла до Константинополя частину від Хреста Господнього і чотири цвяхи, якими прибивали Ісуса. А знайдений на горі хрест встановили на Голгофі, потім на місці знахідки спорудили храм Христового Воскресіння. Після його освячення виникло і свято Воздвиження Чесного і Животворного Хреста Господнього. Віряни шанували хрест, за переказами, біля нього багато хто зцілявся, а потім і приймав християнство. В 614 році (в період війни Візантії та Персії), коли перси розграбували Єрусалим, викрали і Хрест Господній. В 628 році, коли імператор Іраклій розбив персів, християнську святиню повернули в Єрусалим.

Як святкують Воздвиження

Що відомо про українські традиції, пов’язані зі святом Воздвиження, «ФАКТАМ» розповіла Олена Громова, етнографиня, завідувачка наукового відділу виставкової роботи Національного музею народної архітектури та побуту України (Пирогів).

- Дата свята незмінна, припадає завжди на кінець першого осіннього місяця — саме на Воздвиження, яке наступало 27 вересня, брали паузу в господарських справах. В цей день не можна було важко працювати (особливо робити все, що пов’язане з деревом: не пиляли дошки, не рубали дрова, тощо), поратися в полі, — починає розповідь Олена Громова. — Табу діяло і на забави. Люди обов’язково ходили до церковної служби, щоб помолитися. В храмах на Буковині традиційно на середину церкви виносили хрест, прикрашений квітами, а віряни співали «Хресту твоєму поклоняємось, владико». Рослини на хресті вважалися цілющими. «Воздвиження» означає «піднесення», тобто проходив обряд почитання та прославляння Хреста Господнього.

В цей день хрест і хресне знамення набувають надзвичайної сили в боротьбі зі злими силами, вважали в народі. Люди вшановували Хрест Господній, бо на цій святині залишилась кров Спасителя, який прийняв муки за нас. Хрести були певного роду захистом: їх носили на шиї, також вирізали на хатах, брамах, криницях, навіть на дитячих колисках, малювали і на стінах будинку. До речі, 30 вересня на виставці «Лялька-мотанка» в Пирогові (в експозиції «Середня Наддніпрянщина») буде представлена колиска з вирізьбленим хрестом, в якій лежатиме лялька-немовля.

Люди вірили в молитву до «Чесного Хреста», що допоможе в біді і відведе хворобу (щоб подолати силу злих духів, треба було 12 разів повторювати молитву): «Хрест попереду, і я за ним, а сила Господа всесильна». Дерев’яний хрестик, за повір’ям, оберігав душу покійника, тому хрестик клали йому в домовину.

В народі Воздвиження називали Здвиженням, Здвиг, тому що наші пращури були переконані: земля в цей період наче здвигається, закривається, а природа повертає до зими з холодами — вже не за горами і перші приморозки. Тому люди приказували: «На Здвиження земля ближче до зими движеться», «Свиту на Здвиження скидай, а кожух одівай», «Кожух зі свитою здвинулись, і кучма надвинулась».

Повторюсь: в день Воздвиження не влаштовували ігри та розваги, також не прийнято було і починати якусь важливу справу, бо успіху у ній не досягти. Хатня робота також не віталась. Та можна було ярмаркувать: в багатьох регіонах широко організовували ярмарки, на яких продавали і купували все потрібне в хазяйстві. А дівчата могли плести вінки з пізніх трав (щоб не боліла голова), оздоблювати квітами хрест який хлопці встановлювали в центрі села. На Гуцульщині, коли будівельники зводили хату, на даху встановлювали хрест, щоб будівля кріпкою була, а хрест захищав би оселю від негараздів.

Оскільки Воздвиження нагадувало про жертву Христову і розп’яття на хресті, то церквою здавна вводився піст в пам’ять про страждання і смерть Ісуса. На стіл господині виставляли вареники з картоплею та пісні страви, в тому числі суп, каші, овочі і фрукти. На городах почали вже різати капусту, тому з’являлися в меню і пиріжки з цим овочем.

Що заборонено робити в цей день

- В народі примітили, що саме на Здвиження в лісах повно плазунів, які переміщуються в пошуках нір для зимівлі, — продовжує Олена Громова. — Бо холоди заганяють гадів в схованки і ями. Люди переказували різні історії про життя змій в цей період. Намагались не ходити до лісу, щоб агресивні в цей день гадюки не вкусили. Люди вважали, що змії повзуть до місця, де зможуть перезимувати, щоб «лизати там гадячий камінь». Батьки боялися за своїх дітей і забороняли ходити по гриби у цей час, щоб не наступити на плазуна або не впасти в яму зі зміями. При цьому згадували легенду, що ходила в народі. По ній, одна маленька дівчинка пішла до лісу сама і там потрапила до ями (і перезимувала в ній до самого тепла), де клубком сплелись гади. А змії весь цей період висмоктували з дитини кров. Весною дівчинці якось вдалось дістатися дому, вона встигла розповісти батькам свою історію і все ж померла.

До Воздвиження наші пращури збирали горіхи і зривали яблука. І молоді люди обдаровували один одного горіхами, які до цього дня їсти не можна було, тому що всередині плоду знаходилась хрестоподібна перемичка. А як хто наважувався скуштувати, той міг своїми діями «припросить диявола до себе». А правильно їсти плід треба було, виконавши ритуал: спочатку кинути горіхи на чотири сторони світу (так наче імітували хрест). Така процедура також захищала від гадюк і нечисті. До речі, всі чаклуни та ворожки свої магічні палички роблять з горіхової деревини.

На селі завжди видно здобутки кожного: хто не байдикував, а хто роботи цурався. Ось і з’явився вислів: «Хто не обсіявся до Чесного Хреста, той не варт собачого хвоста». Один перед одним господарі намагались до Здвиження зібрати все в комори (могли існувати причини, які не дозволили вчасно впоратися з врожаями до Другої Пречистої в полі або саду), також посадити молоді дерева або кущі.

З давніх часів люди помітили, що першою з птахів покидає наші ліси зозуля і вважали її «хазяйкою золотого ключа від теплих країв». Наприкінці вересня масово готуються до вирію птахи, і завжди діти махали їм вслід, промовляючи: «Скоріше повертайтесь, нас не забувайте, будемо ми чекати, щоднини визирати і за небом спостерігати». А хто на Здвиження бачив в небі пташиний ключ, обов’язково загадував бажання. Люди спостерігали за поведінкою пернатих і робити погодні прогнози. Якщо журавлі відлітають до кінця місяця, то на Покрову вдарять морози, а як ще не відправляться в далеку путь, то раніше листопада зима не прийде.

На Здвиження не можна лаятись, бажати іншим зла, розповсюджувати негатив — чистими повинні бути навіть думки. Важка робота і хатня — в забороні. Слід утриматися від вживання тваринної їжі. Не дозволялось ходить у ліс, де в цей період особливо активні і агресивні змії.

Прикмети на 27 вересня

Як закінчилось бабине літо, то потепління вже не буде до весни.

Якщо різко похолодає — до ранньої весни.

Заморозки ранком обіцяють скору зиму, а ясна та тепла погода — холоди ще нескоро.

Як повіє північний вітер — літо буде спекотним, західний — до поганої літньої погоди.

Якщо не видно вже перелітного птаха, то прийдуть тріскучі морози.

Також нагадуємо, що підбірка листівок, поздоровлень дозволить привітати ваших друзів, родичів і близьких з великим церковним святом Воздвиження.

2105

Читайте нас у Telegram-каналі, Facebook та Instagram

Побачили помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter
    Введіть вашу скаргу
Наступний матеріал
Новини партнерів