Якщо вірити старовинній легенді, відомий сьогодні всім та кожному сир тофу винайшли випадково. Один придворний чиновник, який мав славу чесної людини, яка ніколи не брала хабарів і з цієї причини була дуже бідною, не міг собі дозволити нічого, крім бобів. Одного разу він випарював з морської води сіль і випадково поєднав її з розтертими соєвими бобами. Сіль викликала сотворіння бобів, внаслідок чого вийшов соєвий сир тофу. Говорять, що після цього, регулярно вживаючи тофу, бідний чиновник відчув помітне покращення самопочуття й незабаром назвав новий продукт «м'ясом без кісток». Сир тофу швидко набув великої популярності у народі.

З того часу батьківщиною соєвого тофу вважається Китай, а часом його винаходу називають друге століття до нашої ери. До VIII століття нашої ери сир тофу став настільки популярним у сусідній з Китаєм Японії та цілій низці азіатських країн, що сьогодні він є там одним з основних продуктів багатьох кулінарних традицій.

Тофу виробляють шляхом створоження білка соєвого молока при його нагріванні (або фільтруванні) з додаванням солі та лимонної кислоти. Взагалі процес приготування тофу дуже схожий на технологію отримання сиру з молока, тому тофу часто називають соєвим сиром. Тофу може мати різні консистенції. Так, звичайний, твердий (або щільний) тофу нагадує сир моцарелла, а м'який (або «шовковий») тофу більше нагадує пудинг. У південно-східних азіатських країнах існує безліч різновидів тофу, включаючи тофу з різними добавками (горіхами, наприклад, приправами).

У Китаї, Малайзії та на Тайвані 8 березня вважається «днем смердючого тофу». Це такий різновид м'якого тофу, який відрізняється особливо різким і сильним запахом. У цих країнах його зазвичай пропонують на нічних ринках, у придорожніх торгових точках, барах. А ось у ресторанах такий сир подавати не заведено.

Існує безліч варіантів приготування соєвого сиру тофу. Так, щільніший за консистенцією продукт смажать у фритюрі, коптять, роблять з нього макарони, готують на пару, запікають і навіть смажать. А м'який сир частіше використовують у супах, соусах чи десертах.

Багато дієтологів називають тофу джерелом високоякісного рослинного білка (білка в ньому, до речі, більше, ніж у рибі, яйцях або яловичині), а також заліза, кальцію і незамінних амінокислот. Ось чому він так цінується в пісній та вегетаріанській кухні як гарна заміна м'яса. До того ж тофу є низькокалорійним продуктом. А ще стверджують, що соєвий сир тофу добре підходить людям зі слабким травленням, тому що дуже легко засвоюється організмом, сприяє розчиненню жовчного каміння та покращує роботу нирок.

Часто підкреслюється корисність тофу для жінок середнього віку, оскільки здатний відновлювати гормональний баланс, уповільнювати процеси старіння шкіри, перешкоджаючи її зневодненню, регулювати обмін речовин і навіть захищати від раку молочної залози. Втім, у тому, що стосується здоров'я, краще таки радитися з лікарями.

Усім сьогоднішнім іменинникам дозвольте побажати добра та щастя. А вам, друзі мої, гарного дня. Як завжди, щиро ваш.