Одного разу, вирішивши подати своєму учневі кілька практичних уроків спілкування з зовсім різними людьми, чарівних справ майстер вирушив з ним у невелику подорож. Дорогою їх застала сильна буря. Промокнувши до останньої нитки, мандрівники постукали у двері гарного будинку, вхід до якого було прикрашено парою великих кам'яних левів.

Господарі (судячи з усього, люди багаті), незважаючи на жалюгідний вигляд непроханих гостей, все ж таки вирішили не відмовляти їм у ночівлі. Щоправда, пославшися на пізній час, вечерею не почастували, а місце для сну виділили у сирому підвалі під сходами. Розташовуючись на скрипучих дошках біля стіни, старий чарівник виявив у ній невелику дірку і одним помахом своєї палички відразу її прибрав. Учень, який спостерігав за ним, здивовано запитав:
- Навіщо ти ремонтуєш будинок, у якому нас зустріли так непривітно?
- Очам не все дано зрозуміти, — загадково відповів майстер.

Наступного дня, продовживши подорож, вони довго брели гірською стежкою, поки, нарешті, ніч не застала їх біля невеликої ферми, на якій гостей, які вибилися з сил, зустріла подружня пара. Радо запросивши мандрівників до хати, господарі розділили з ними скромну вечерю, а для сну запропонували свою спальню. Самі ж вирушили спати в хлів, до єдиної корови, що становила все їхнє багатство.

Дізнавшись зранку про те, що минулої ночі корова дивним чином пішла у засвіти, учень, не приховуючи розпачу, звернувся до чарівника:
- Як же ти міг припустити таке?! Адже ці люди для нас нічого не пошкодували!
- Очам не все дано зрозуміти, — як і минулого разу, загадково відповів майстер.

Попрощавшися із убитими горем фермерами, мандрівники вирушили далі. Але обуренню учня, здавалося, не було меж.
- Я взагалі нічого не можу зрозуміти! Ані очима, ані серцем. Поганим людям, які відправили нас на ніч у сирий підвал, ти вирішив підремонтувати і так добротний будинок. А добрим людям, які привітно надали нам притулок, ти навіть не допоміг уберегти від смерті корову! Як це можна пояснити?
- Не все дано зрозуміти очам, — знову промовив учитель. — Справа в тому, що в щілині підвалу я помітив величезний скарб, що залишився там багато років тому. Звичайно, я позбавив господарів будинку можливості його знайти. А в другий будинок уночі прийшла Смерть і вже збиралася забрати життя такої уважної до нас господині. Ось мені й довелося пожертвувати коровою, вік якої все одно вже наближався до кінця. Так що ніколи не поспішай робити поспішні висновки, знаючи лише частину того, що відбувається.

Усім сьогоднішнім іменинникам дозвольте побажати добра та щастя. А вам, друзі мої, гарного дня. Як завжди, щиро ваш.