Повернення ухилянтів з-за кордону: чи матиме «закон Клименка» зворотну силу
Заява міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка щодо вирішення на законодавчому рівні питання покарання чоловіків призовного віку, які в період мобілізації нелегально виїхали за кордон, порушила у суспільстві бурхливу дискусію.
Як відомо, в інтерв'ю виданню «РБК-Україна» Клименко сказав, що по закінченню війни держава зробить все для того, щоб кожному громадянину нагадати, що він робив під час війни. Йшлося про тих чоловіків, хто нелегально перейшов кордон.
Які можуть бути покарання таким українцям, в інтерв'ю 24 каналу пояснив юрист Владислав Юрчак.
За словами правника, все залежить від того, в який спосіб особа перетнула державний кордон. Є декілька варіантів.
Варіант 1. Поза прикордонним контролем.
Законом передбачено адміністративну відповідальність за перетинання або спробу перетинання кордону будь-яким способом поза пунктами пропуску, або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади, що тягне за собою накладення штрафу від 3400 до 8500 гривень. Або ж адміністративний арешт терміном до 15 діб, з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення.
Варіант 2. З використанням підробленого документа.
Якщо особа під час перетину кордону використала офіційний підроблений документ, то в цьому випадку додатково такі дії будуть кваліфікуватися за статтею 358 КК України, як підробка документу (до 17 000 гривень або обмеженням волі на строк до 3 років), або ж як використання завідомо підробленого документа (до 850 гривень або арешт на строк до 6 місяців, або обмеженням волі на строк до 2 років).
Варіант 3. У разі, коли підстава для законного перетину з часом відпала.
У разі, якщо особа перетнула кордон як волонтер, водій, спортсмен, артист і так далі, то у випадку її неповернення в Україну у відведений час, немає жодної відповідальності за такі дії. Саме відсутність відповідної відповідальності і викликає необхідність реагування з боку держави.
Щодо військовозобов'язаних жінок, то юрист зазначив, що на цей час не вводили будь-яких обмежень на перетин кордону, а тому жінки можуть підлягати відповідальності лише, якщо вирішать перетнути кордон у невстановленому місці.
На запитання «Чи матиме „закон Клименка“ зворотну силу?» юрист нагадав, що згідно зі статтею 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Це означає, що дія закону не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
Тобто, будь-який закон, який буде ухвалено Верховною Радою щодо цього питання, зможе застосуватися виключно до тих осіб, які порушать його після того, як документ стане чинним. А до тих, хто вже виїхав, його застосовувати не можна.
«З приводу ж осіб, які перетнули кордон по системі „Шлях“ і не повернулися, то виходячи з принципів дії законів у часі, вважаю, що реальні механізми їх притягнення до відповідальності відсутні. Зрештою, якщо відповідний законопроєкт таки буде розроблено, то він повинен пройти ретельний юридичний аналіз перед його схваленням», — наголосів Юрчак.
З Юрчаком погоджуються його колега Лариса Величко. За її словами, станом на зараз законом не передбачена кримінальна або адміністративна відповідальність за неповернення водія-волонтера. Але у разі неповернення з метою ухилення від мобілізації, можливим є настання кримінальної відповідальності.
634Читайте нас у Facebook
