Шахраї чатують на гроші українців: в НБУ розповіли, як не стати жертвою аферистів

З початку вторгнення російського ворога в Україні збільшилась кількість схем, за допомогою яких шахраї намагаються видурити гроші у наших співгромадян.

Про це повідомив заступник очільника НБУ Олексій Шабан.

Як зазначив представник Нацбанку, 86% від загального числа випадків шахрайства минулого року припало на мережу інтернет, 14% - на торговельні мережі та банкомати.

Найбільші суми люди втрачали від:
- 94% - шахрайства в інтернеті;
- 4% - торговельних мережах;
- 2% - банківських банкоматах.

Найбільш часто громадяни ставали жертвами шахраїв через те, що розголошують зловмисникам дані своєї картки, одноразові паролі для підтвердження операцій, дані для входу до інтернет-банкінгу.

За даними правоохоронців, найбільш поширений серед нових — це фейкова соціальна допомога від державних чи міжнародних організацій.

Громадян закликають не заходити на фішингові сайти, які намагаються вивідати конфіденційну інформацію та отримати доступ до їхніх фінансових даних. Такі сайти в основному стилізовані під урядові портали, «Дію», «Є-Допомогу», сайти українських банків, міжнародних організацій та відомих платіжних сервісів.

«Людина, не усвідомлюючи, що це фейковий сайт, залишає на ньому інформацію, яку не слід розголошувати (наприклад, CVV-код, пін-код, логін та пароль для входу в інтернет-банкінг, тощо). Після цього зловмисники просто крадуть її гроші з рахунків, або ж психологічно тиснуть на людину, вимагаючи її здійснити платіж на користь шахраїв тощо», — наголосив посадовець.

За його словами, з початку цього року виявлено понад 11 тисяч подібних доменів. У середньому щодня виявляють більше 100 ресурсів. Операторами цих шахрайств здебільшого є угрупування з росії.

Поберегти гроші від шахраїв можна, якщо дотримуватися таких правил:
- тримати в секреті смс-коди від банків та мобільних операторів, три цифри на звороті картки (CVV-код), логіни та паролі від інтернет-банкінгу.

- перш ніж ввести у будь-яку форму дані своєї платіжної картки або паролі до онлайн- банкінгу — необхідно перевірити адресу необхідного ресурсу. Відмінності можуть вказувати на те, що користувач опинився на фішинговому сайті.

Нагадаємо, у травні поліція розкрила масштабну аферу, жертвами якої стали понад 10 тисяч українців.

975

Читайте нас у Facebook