«Півонія символізує щасливий шлюб, а ірис — віру та надію», — майстриня з розпису тканин Інна Сидорук

— Хист до малювання я мала з дитинства, — розповідає Інна Сидорук. — В моїй родині гарно малюють і мама, і брат. У другому класі батьки віддали мене до дитячої художньої школи, яку я успішно закінчила. Життя склалося так, що професію собі я обрала, не пов’язану з творчістю — стала бухгалтером, працювала у банку, та малювати не переставала ніколи. Постійно вивчала нові види декоративно-прикладного та образотворчого мистецтва, шукала нові шляхи для самовдосконалення. Пробувала себе в таких техніках, як художнє випалювання, розпис по склу і кераміці, акварель, графіка, скульптура, настінний розпис, батик, сутажна вишивка. Згодом моє хобі переросло в роботу. Зараз я в основному розмальовую кашемірові палантини та шовкові шалики. Радію, коли мої роботи дарують жінкам щасливі миті.

— З чого почалося хобі?

— Якось у Києві на Андріївському узвозі я побачила в одній із галерей роботу в техніці батик. Побачила — і закохалась. Літератури на той час практично ніякої не було, та, на щастя, до моїх рук потрапив журнал з описом цієї техніки. Так самотужки, крок за кроком я опанувала батик. Не один метр шовку зіпсувала, поки добилася бажаного. Ця техніка настільки багатогранна, що її можна вивчати все життя. Тепер не тільки сама малюю в цій техніці, але й навчаю багатьох учениць.

— Як створюєте таку красу? Що найскладніше у роботі?

— У батику важливо все, починаючи з вибору тканини. Найкраще підходить для роботи натуральний шовк. Перед тим, як створювати малюнок, потрібно зробити пробу на тканині, щоб зрозуміти, як ляже фарба, наскільки яскравою залишиться після висихання. Створюється ескіз. Щоб досягти досконалості, доводиться не раз малюнок коригувати. Проте мій досвід уже дозволяє і не використовувати ескізи. Як малювати кожну квітку, вже викарбувано в моїй пам'яті.

— Цікаво, як народжуються ідеї малюнків?

— Їх дарує природа. Мене надихає краса навколо. Часом натхнення приходить й тоді, коли милуюсь професійними фото квітів. Різні тканини потребують різної фарби. Шовк та крепдешин — одних, денім та льон — інших. Зазвичай всі вони акрилові. Важливо, що ці фарби не мають неприємних запахів. Після нанесення малюнка його слід залишити для висихання, а потім добре пропрасувати для фіксації фарби.

— Які квіти у вас улюблені? Які з них малювати найскладніше?

—  Я люблю всі квіти. Це і маки, і волошки, і сакура… Та помітила, що найчастіше створюю на тканині іриси. Коли тільки починала освоювати техніку батик, то багато разів вимальовувала на папері ескіз кожної квіточки. Якось попросила своїх учениць відтворити на тканині найпростішу з їх точки зору квітку. Вони вирішили, що це кульбаба, та коли дійшли до листочків, постало питання: а які ж листочки у неї? Влітку щодня бачимо ці квіти, ходимо повз них, та зазвичай ми не уважні. У кульбабки дуже складний і цікавий листочок. Щоб досконало малювати, треба вивчати природу і багато практикувати.

— А які критерії якості розпису тканини?

— Їх чимало. Вони в уважності до дрібних деталей, акуратності ліній, цікавому поєднанні кольорів, а основне — щоб в роботі було авторське я. Як немає двох однакових борщів у різних господинь, так і немає двох однакових малюнків. Важливий критерій у творчості такий: щоб робота викликала емоції. У кожної людини свої смаки. Тож особливо цікаво спостерігати, який палантин чи шалик людині сподобається. На виставках-ярмарках пропоную жінкам переміряти хоч всі. Кажу, що шалик має вибрати вас, а не ви його. Коли у жінки починають світитися очі і я бачу її щасливою, чую слова вдячності, для мене це найвища нагорода. А ще дуже люблю, коли чоловіки вибирають шалики своїм коханим, це так мило і так багато значить для жінки.

— Чи траплялись у вашій творчості дива?

— Я в них вірю, і, мабуть, тому вони зі мною трапляються постійно. Впевнена, що наші думки можуть матеріалізуватися, тому малюю тільки в доброму настрої. В кожній роботі — часточка моєї душі. Якось одна жінка замовила у мене картину на тканині для доньки. Сказала, що дуже хоче, щоб дівчина вийшла заміж і щоб я, створюючи роботу, думала про її заміжжя. Спочатку я навіть образилась, сказала, що я не бабка-гадалка і таке не практикую, та потім погодилась, самій стало цікаво. Почала малювати півонію, потім захотілося намалювати метеликів… Робота вийшла гарна, замовниці сподобалась. А через місяців п'ять я випадково зустріла її й почула, що її дочка і справді вийшла заміж. Потім прочитала в інтернеті, що півонія символізує щасливий шлюб і безхмарне життя.

— До речі, що символізують інші квіти, які можна побачити у ваших роботах?

— Ірис — віру, надію, дружбу, мудрість. Троянда у грецькій міфології — символ кохання та пристрасті. Мак — сонця та нескінченності буття. Кві́тка папороті — кві́тка щастя. У східнослов'янській міфології вона, рідкісна та чарівна, надає людині магічних здібностей до пошуку багатств, забезпечує достатком і удачею. За повір'ям, ця квітка розквітає лише в купальську ніч, а знайти її може тільки молодий хлопець. Але під багатством розуміється скоріше багатство духовне, ніж матеріальне.

— А чи траплялись дива у вашому житті?

— Так. За освітою я бухгалтер, навіть встигла попрацювати трішечки за фахом, щоб зрозуміти, що це зовсім не моє. Ще працювала в банку. Малювала постійно, але це було хобі. Одного разу колега приніс мені газету, де була розповідь про дівчину Інну, яка теж працювала в банку і малювала батик. Потім я наважилась і пішла з цієї роботи, відкрила власну справу, малювала картини, розмальовувала одяг і стала щасливою, бо займатися своєю справою — справді щастя. Всесвіт дав мені підказку, що змінила моє життя.

Раніше про свою творчість «ФАКТАМ» розповіла майстриня Галина Попова, яка створює дивовижні прикраси з пластичної замші.

Читайте також: «Ляльок у моєму вбранні купують колекціонери з багатьох країн світу», — майстриня Валентина Колошенко

Фото з альбому Інни Сидорук

Читайте нас у Facebook

Зробіть «ФАКТИ»
обраним джерелом
у Google News