У своїх щоденних «порцелянових» історіях я вже згадував про короля Пруссії Фрідріха II, якого сучасники називали Великим. Це той самий король, який у 18-му сторіччі провів у своїй країні ряд важливих реформ, ввів відкрите гласне судочинство, розвивав прусську економіку і зміцнював державність.

Це той самий король, який побудував у Потсдамі знаменитий палац Сан-Сусі і проводив у ньому концерти, у яких особисто брав участь, граючи на флейті.� Це той самий король, який у вільний час писав історичні праці, багато читав (володіючи дев'ятьма сучасними і древніми мовами, включаючи давньогрецький і іврит!), листувався з Вольтером і колекціонував картини. Його звали королем-філософом. До речі, саме він у 1755 році відкрив у Берліні першу публічну бібліотеку.

Короля Фрідріха дуже любив народ, який чи не найбільше цінував справедливість короля. У пізні роки його життя люди по-доброму називали Фрідріха «старим Фріцом». Він часто ходив у народ, щоб краще пізнати його потреби і клопоти. І кожен міг без зайвих церемоній звернути­ся до короля з якимось своїм проханням.

Одного разу старий король відвідав в’язницю. Він довго роз­мовляв з ув’язненими, передусім, розпитуючи їх про вчинений злочин і ухвалений вирок. Особисто переговоривши з кожним ув’язненим, король на превеликий подив дізнався, що всі мешканці в’язниці сидять там… безневинно. На одного звели наклеп, інший вважав, що потрапив туди через помилку, дехто пояснював свою присутність там несправедливістю судді.

Король терпляче вислухав усіх. Врешті-решт черга дійшла до чоловіка, який, похнюпившись, сидів у кутку. На питання, що його так пригнічує, той відповів:
- Ваша величносте, я — шахрай. Почалося все з того, що я почав прогулювати заняття у школі. Пізніше почав ухилятися від повсякденної роботи. Моїх старих батьків це вельми смутило. Та я був лайдаком. Через лінь я скоро вліз у борги. Потім почав красти. Тепер усе моє життя зруйноване. Якби ви тільки знали, як мені хотілося б усе це виправити!

Вислухавши його, старий король сказав начальнику в’язниці:
- Цей чоловік — єдиний негідник серед усіх цих поряд­них людей. Тож негайно виженіть його звідси, аби він не псував інших!..

Всім сьогоднішнім іменинникам дозвольте побажати добра та щастя. А вам, друзі мої, гарного дня. Як завжди, щиро ваш.