Є у нашому музеї порцелянових фігур місце, від якого маленьких відвідувачів, як то кажуть, навіть за вуха відтягнути неможливо. Кілька полиць у другому залі густо заповнені героями популярних казок. Але чомусь, роздивляючись сюжети композицій, повʼязаних з Алладіном, Піноккіо або Червоною шапочкою, діти частіше за все перепитують батьків про фігурку, присвячену «Бременським музикантам».

До речі, знамениті казкарі брати Грімм, які, власне, й написали цю неймовірно захоплюючу історію, займалися не лише творами для дітей. Вони, між іншим, були батьками-засновниками першого тлумачного словника німецької мови, хоч і не встигли закінчити цю титанічну працю. Після їхньої смерті вона була продовжена іншими лінгвістами. Брати почали працювати над словником у середині 1830-х років, а перше його видання вийшло аж у 1960 році.

Літературознавці стверджують, що Якоб і Вільгельм Грімм не вигадували свої казки самостійно. Будучи лінгвістами та дослідниками німецької культури, вони збирали народні оповіді та інший фольклор, обробляли цей матеріал і на його основі вже створювали свої твори.

Найвідоміша їхня книга так і називається — «Казки братів Грімм». Перша її версія складалася з 42 творів, з яких Якоб написав 27, а Вільгельм — 15. Проте, на момент першого видання кількість казок було збільшено до 86, а в другому виданні їх було вже 170.

Одного разу братів Гримм обдурив їхній близький друг, німецький поет Клеменс Брентано де ла Рош. У 1810 році вони, закінчивши рукопис своєї збірки казок, на його прохання відіслали її для ознайомлення. Але Брентано рукопис так і не повернув. Підозрюючи, що він може вкрасти казки та опублікувати їх першим, та ще й під своїм ім’ям, брати-казкарі поспішили з власним виданням, яке побачило світ у 1812 році.

Саме збірка казок, а не наукові праці в галузі лінгвістики та дослідження фольклору, принесла братам Грімм всесвітню славу. Їхні казки швидко розійшлися по всій Європі, і в наступні десятиліття були перекладені майже на дві сотні мов.

У пошуках фольклорних творів брати Грімм багато подорожували, розмовляючи зі старшими людьми у віддалених селах. Крім того, вони місяцями сиділи в бібліотеці, копаючись у старих збірниках народних казок. І частину матеріалу, до речі, вони почерпнули саме з них.

У першому виданні «Казок братів Грімм» автори часто розповідали про джерела матеріалів — де вони взяли ту чи іншу казку, і хто її їм розповів. Так, цілу купу казок їм розповів старий кавалерист, який поділився своїми знаннями в обмін на… теплий одяг.

Говорячи про братів Грімм, багато хто вважає, що йдеться про двох людей. В принципі, це вірно, оскільки казкарями були саме Вільгельм і Якоб Грімм. Проте вони мали ще шестеро братів і сестру. З усіх них із братами-казкарями активно співпрацював лише старший брат Людвіг, який був художником і гравером. Саме Людвіг зробив гравюри-ілюстрації для першої збірки казок.

У Німеччині всі добре знають, що уславлені брати були не лише казкарями, а й лінгвістами. У лінгвістиці існує закон пересування приголосних, він же закон Грімма, що описує правила пересування приголосних літер у німецькій мові. Таку назву закон отримав, тому що в 1822 його повністю дослідив і описав Якоб Грімм.

Між іншим, серед всесвітньо відомих казок насправді є досить багато таких, які були придумані братами Грімм, нехай вони й не складали їх самі, а обробляли фольклорні версії, записані під час поїздок. Багато хто з нас у дитинстві чув казки про Попелюшку, Білосніжку та гномів, а також про Рапунцель, Бременських музикантів, про сірого вовка та сімох козенят. І це ще далеко не повний список казкових героїв, подарованих дітям легендарними братами Грімм.

Всім сьогоднішнім іменинникам дозвольте побажати добра та щастя. А вам, друзі мої, гарного дня. Як завжди, щиро ваш.