Здавалося б, сотні років минуло з моменту появи на світ «Тисячі та однієї ночі», а дослідники все ще продовжують знаходити невідомі моменти у цій дивовижній історії. Я, наприклад, не знав, що Алладін був китайцем. Та й взагалі, до речі, про Алладіна спочатку в «Тисячі та однієї ночі» не було сказано ні слова!

Французький письменник Антуан Галлан, який опублікував перший переклад французькою мовою «Тисячі та однієї ночі», сам вирішив включити в нього історію про Аладдіна. Однак пізніше з'ясувалося, що цієї казки не було в жодному з арабських рукописних чи друкованих видань, через що Галлана довго підозрювали у фальсифікації.

Галлан почав публікувати свій переклад «Тисячі та однієї ночі» у 1704 році. Згідно з щоденниками самого Галлана, дізнатися про існування казки йому вдалося в такий спосіб. 25 березня 1709 року він зустрівся з якимсь арабським ученим на ім'я Ханна (Юхенна) Діяб, який приїхав до Парижа з сирійського міста Алеппо разом із легендарним мандрівником країнами Сходу Полом Лукасом. У щоденнику Галлан пояснює, що зробив переклад «Аладдіна» взимку 1709−1710 років. Тоді ж він включив казку до IX та X томів свого видання «Тисячі та однієї ночі».

Дослідник життя і творчості Галлана Джон Пейн вважає, що на той час, коли Галлан зустрівся з Ханною, перші шість томів перекладу (1704—1705 рр.) вже вийшли друком, а томи 7 і 8 ще готувалися до видання. Ханна незабаром став відчувати симпатію до цікавого француза і сам запропонував допомогти йому у складанні наступних томів, обіцяючи забезпечити їх багатим матеріалом, яким він, як оповідач, чудово володів.

«Він розповів мені, — напише пізніше Галлан — кілька захоплюючих арабських казок, які сам же зголосився для мене записати». Після чого в щоденнику з'явився наступний запис: «Ханна перестав розповідати мені історію про Ламп…»

Ханна залишався в Парижі до осені того ж року, і, скориставшись цим часом, Галлан записав з його слів кілька інших історій, пізніше включених до 9—12 томів свого твору. Це були «Баба-Абдалла» і «Сіді Ну'уман», «Чарівний кінь», «Принц Ахмед і Парі Бану», «Дві старші сестри, які заздрили молодшій», «Алі-Баба і сорок розбійників», «Ходжа Хассан Альхаббал» «та «Алі Ходжа».

Казкар Ханна вирушив додому, мабуть, у жовтні 1709 року, оскільки у щоденнику Галлан записує: «25 жовтня. Сьогодні ввечері отримав листа від Ханни з Марселя. Писано арабською, датовано 17 числом, пише, що прибув туди в доброму здоров'ї …»

І, нарешті, 10 листопада в щоденнику з'являється ще один запис, присвячений казці про Аладдіна:

«Вчора взявся читати арабську казку про Лампу, яку більше року тому записав для мене арабською мовою Ханна з Дамаска — його привозив із собою мсьє Лукас. Треба буде перекласти її французькою. На ранок дочитав цілком. Ось її повна назва: «Історія про Аладдіна, сина кравця, і пригоди, що випали на його частку з вини африканського чаклуна та за допомогою лампи».

Галлан негайно засів за переклад, який був закінчений через два тижні. Згідно з щоденником, 11 том «Тисячі і однієї ночі», що вже включав розповіді Ханни, був остаточно переведений французькою мовою 11 січня 1711 року. І, нарешті, запис у щоденнику від 24 серпня 1711 року зазначає, що Галлан завершив підбір казок, які збирався у майбутньому включити до 11 тому свого видання.

Не переказуватиму вам варіанти історій життя Алладіна. У різних перекладах вони дуже відрізняються один від одного. Зауважу лише, що у виданні Галлана Аладдін часто описується як син перського кравця Хасана. У перекладі ж М. А. Сальє Аладдін вже виступає як син кравця, який проживав в одному з міст… Китаю. Та й у деяких інших перекладах часто стверджується, що він — чистокровний китаєць, якого залучив до своїх учнів дервіш із Магріба для того, щоб здобути чарівну лампу. А вже за допомогою цієї лампи Аладдін знайшов владу над джинном, одружився з царівною Будур і став жити в палаці султана. Ну, а далі ви й самі все знаєте.

Усім сьогоднішнім іменинникам дозвольте побажати добра та щастя. А вам, друзі мої, гарного дня. Як завжди, щиро ваш.