Вперше цього дивного птаха ми з дружиною побачили під час подорожі Новою Зеландією. Спочатку нам здалося, що це звичайний голуб, просто напрочуд яскраво розмальований природою, яка ніби саме на ньому вирішила продемонструвати свої здібності у живопису. А вже потім нам розповіли про нього чимало цікавих речей.

Новозеландського голуба пінона часто називають ще й новозеландським кереру. Орнітологи, як правило, у першу чергу згадують про його «прикру» звичку. Річ у тім, що після прийому їжі птах ніби перетворюється на «кулю». А потім, гріючись на сонці, він поступово починає п'яніти. Про цю його особливість, до речі, нещодавно досить детально написало видання IFLScience.

Насправді новозеландські голуби зовсім не шукають ніде алкоголю. Просто вони мають природню слабкість до фруктів, які містять речовини, схильні до бродіння.
Зіткнувшись з надлишком фруктів, кереру об'їдається ними і завдяки еластичному зобу починає розширюватися. Це така анатомічна адаптація, яка дає змогу птахам дуже швидко з'їдати багато їжі, а потім зберігати її, поки травна система її переробить. Тому, коли зоб вже повністю набитий, він після прийому їжі надає цим незвичайним голубам доволі круглої форми. Щоправда, на досить короткий час.
Кереру люблять ніжитися на теплому сонці, і, маючи повний «мішок» фруктів, які нагріваються всередині, ніби чекає, коли ті почнуть бродити, виробляючи алкоголь. Можливо, когось це здивує, але така незвичайна особливість їхнього організму не завадило кереру здобути любов новозеландців, які у 2018 році нагородили їх почесним званням «Птах року».

Окрім того, що про них ходять легенди і що вони прекрасні на вигляд, кереру є дуже важливими птахами для ландшафту Нової Зеландії. Вони ще відомі як «садівники неба», бо є єдиними птахами, чий дзьоб дозволяє їм переносити багато фруктових кісточок, виконуючи корисну роль у поширенні країною різних видів рослин…

Всім сьогоднішнім іменинникам дозвольте побажати добра та щастя. А вам, друзі мої, гарного дня. Як завжди, щиро ваш.