Майбутній лауреат Нобелівської премії з фізики (1909), який отримав цю престижну нагороду за роботи з бездротової телеграфії, маркіз Гульєльмо Джованні Марія Марконі народився 25 квітня 1874 року в італійській Болоньї. Він ріс і виховувався у родині великого аристократа-землевласника. До речі, його мати, Енні Джеймсон, була онукою того самого Джона Джеймсона, який став фундатором бренду відомого у всьому світі ірландського віскі «Jameson».

У дитинстві Марконі не ходив до школи, вивчаючи хімію, математику та фізику вдома із приватними репетиторами. Після здобуття початкової освіти 13-річний юнак продовжив навчання в технічному інституті в Ліворно і дуже рано захопився науковими роботами Генріха Герца та Миколи Тесли, які справили на нього неабияке враження.

Коли Гульєльмо почав виявляти велику цікавість до питань передачі електромагнітних хвиль, йому пощастило опинитися у групі близьких учнів професора фізики Болонського університету Аугусто Риги, якого вже давно цікавила ця тематика.

Саме під його кураторством Марконі почав проводити експерименти щодо передачі електромагнітних хвиль. В 1895 молодому вченому вдалося передати бездротовий сигнал з садової ділянки в полі на відстань, що дорівнює кільком сотням метрів. Окрилений першим успіхом, Гульєльмо звернувся до міністерства пошти та телеграфу, запропонувавши задіяти бездротовий зв'язок. Проте чиновники дуже скептично поставилися до його ідей.

Тим не менш, Марконі не опустив рук і вже через рік влаштувався у Великій Британії, прагнучи там реалізувати свої наукові напрацювання. Саме там він представив пристрій, здатний передавати сигнал із однієї будівлі до іншої — на відстань 400 метрів. Свідком успішного експерименту став головний інженер телеграфу у британському поштовому відомстві Вільям Пріс. Він гідно оцінив винахід Гульєльмо, надавши йому помітну підтримку. Влітку 1896 року Марконі подав прохання про надання йому патенту з формулюванням — «Удосконалення передачі електричних імпульсів і сигналів і в апаратурі для цього».

Невдовзі Гульєльмо Марконі публічно продемонстрував можливості свого присторою на рівнині Солсбері. Там йому вдалося передати радіограму на відстань 2,5 км!

Після отримання патенту в середині 1897 Гульельмо відкрив компанію «Wireless Telegraph & Signal» (пізніше перейменовану в «Marconi»). Творче співробітництво з багатьма талановитими вченими дозволило Марконі модернізувати свою апаратуру для передачі бездротових сигналів. І вже за короткий час йому вдалося передати радіосигнал на відстані 14 кілометрів!

У 1900 році Марконі заснував у Челмсфорді «завод бездротового телеграфу», а наприкінці наступного року налагодив перший радіозв'язок через Атлантичний океан. Таким чином, завдяки зусиллям Марконі, у світі вперше з'явився регулярний трансатлантичний радіозв'язок.

Під час Першої світової війни (1914−1918) за заслуги перед державою Гульєльмо Марконі отримав посаду сенатора Італії на довічній основі.

У 1932 році Марконі представив перший радіотелефонний мікрохвильовий зв'язок, а через кілька років продемонстрував можливість використання мікрохвильової телеграфії для потреб морської навігації.

Прийшовши до влади, Беніто Муссоліні наказав надати видатному вченому посаду президента Королівської академії Італії. Це призвело до того, що Гульєльмо автоматично увійшов до складу головного органу управління Італії — так званої Великої фашистської ради.

До останніх днів життя він займався наукою. Помер Гульєльмо Марконі 20 липня 1937 року у віці 63 років, перенісши 9 серцевих нападів. На знак поваги до заслуг вченого всі магазини та державні установи у тому районі Риму, де жив Марконі, були закриті «у зв'язку з національною жалобою». А наступного дня о 18:00, під час його похорону, радіопередавачі по всьому світу були відключені, демонструючи 2 хвилини мовчання на його честь.

Усім сьогоднішнім іменинникам дозвольте побажати добра та щастя. А вам, друзі мої, гарного дня. Як завжди, щиро ваш.