ПОИСК
Суспільство та люди

«Чайний сервіз „Бутон“ — візитна картка Баранівського фарфорового заводу», — колекціонерка порцеляни Людмила Карпінська-Романюк

20:43 19 січня 2024
сервіз Бутон

У соціальних мережах дедалі частіше люди створюють дописи про дорогі серцю речі з минулого: іграшки, книжки, сервізи, статуетки… Рідний дім для кожного з нас дуже важливий.

В інтерв’ю «ФАКТАМ» колекціонерка та дослідниця історії вітчизняної порцеляни Людмила Карпінська-Романюк розповіла про знамениті сервізи Баранівського фарфорового заводу.

«Найціннішим сьогодні вважається сервіз в ідеальному стані»

— Рідкісний та унікальний кришталевий, керамічний та порцеляновий посуд, як і раніше, високо цінується, і аналітики прогнозують, що в наступні роки інтерес до нього зростатиме, — говорить Людмила Карпінська-Романюк. - Найціннішим сьогодні вважається сервіз в ідеальному стані. Вітчизняний із розписом сьогодні коштує від 800 гривень до 80 тисяч гривень. Дуже добре, коли на дні чашок та тарілок зовні є знак заводу чи підпис художника. Сьогодні мова піде про легендарні роботи майстрів Баранівського фарфорового заводу.

— Наскільки відомо, це одна з найстаріших українських мануфактур з виробництва порцеляни…

— Так. Засновано завод було у 1802 році. Кріпаки-самоучки вивчали мистецтво створення форм та декору на зразках західноєвропейських виробів. Імен більшості цих майстрів історія не зберегла. Проте твори їхні живуть досі. Вони є у музеях та приватних колекціях поціновувачів порцеляни. Переважно баранівський посуд прикрашали зображеннями квітів. Фон здебільшого обирали блакитний або жовтий.

РЕКЛАМА

— Які імена фарфористів все ж зберегла історія?

— У різні періоди на мануфактурі працювали Володимир Сергєєв, Омелян Бебешко, Михайло Горбоконь, Микола Шаповалов, Петро Щербонос, Марія Криворукова, Іван Величко, Лідія та Андрій Діброви, Тамара та Олександр Агафонови. Головними художниками були у різні часи Володимир Кравцевич та Дмитро Гоч. Форми майстра художньої кераміки Дмитра Гоча вирізняються оригінальністю. Величезну популярність мав чайний сервіз «Бутон», який є візитною карткою підприємства. Він складається з 16 предметів на 6 персон. Вартість такого сервізу першого сорту якості у ті часи становила 38 карбованців.

РЕКЛАМА

Були сервізи у зеленій палітрі, оранжевій, рожевій, синій…

РЕКЛАМА
Варіанти розпису сервізів «Бутон». Баранівського фарфорового заводу

Надзвичайно гарний також чайний сервіз у розписі Валентини Музиченко, який в народі отримав назву «Золота нива».

У розписі В. Музиченко чайний сервіз Б-55, який в народі отримав назву «Золота нива». Баранівський ФЗ. 1955. Автор форми – В. Кузнєцова В.І, модельник - М. Хруль

Ошатний чайний сервіз з тонкостінного фарфору форми «Б-55» коштував дорожче, ніж «Бутон», — 65 карбованців. Ціна дорівнювала майже місячній зарплаті робітника.

«В Японії вважається, що, якщо побачиш метеликів, які пурхають над тобою, сімейне щастя не за горами»

— Починаючи з 1950-х років Баранівський завод розширив асортимент і потужності та тривалий час залишався флагманом виробництва порцелянових виробів в Україні, -- продовжує розповідь Людмила Карпінська-Романюк. -- Можна помітити, що порцелянові вироби 1950−1960-х років вирізняються особливим колоритом та оригінальністю. На Баранівському фарфоровому заводі для виробництва використовувалася місцева сировина, ще у 1884 році аналіз цієї глини підтвердив її високу якість, нею вона не поступалася саксонському та чеському каоліну. Кожну річ майстри з неї робили, вкладаючи свою душу.

Чайна пара у розписі О. Агафонова. Баранівський ФЗ. 1956

Художні традиції баранівських фарфористів мали визнання в галузі, баранівський фарфор мав успіх на зовнішніх ринках, експонувався на міжнародних виставках і ярмарках.

— Цікаво.

— У роботах художників Петра Щербоноса та Зої Мосійчук знайшли відображення народні, так звані петриківські візерунки. Творчо умів підходити до використання художньої спадщини Петро Щербонос, і вона розкривала митцю таємниці національного колориту, способи побудови декоративної форми. Народне мистецтво підказувало художнику найекономніші засоби прикрашення фарфорових виробів. Так, у 1964 році в оздобленні чайного сервізу він досяг великої художньої виразності за допомогою лише червоних маків, які місцями потовщуючись, створюють хвилястий узор.

У розписі П. Щербоноса чайний сервіз «Маки». Баранівський ФЗ. 1962

— Краса!

— До найкращих належить сервіз з метеликами, символом, який означає безсмертя або воскресіння. В Японії вважається, що, якщо побачиш метеликів, які пурхають над тобою, сімейне щастя не за горами.

Баранівський сервіз з метеликами

А ще дуже гарний сервіз «Мальви». Він випускався з різною за кольором квіткою — жовтою, зеленою, бежевою. Про мальви існує легенда. Жила прекрасна дівчина Мальва. Була вона стрункою, чорнобривою, з яскравими синіми очима та червоними губами. Багатьом подобалася юна красуня, але серце своє вона віддала Володару. Любов була взаємна. Молоді одружилися й зажили щасливо. Але почалася війна, і пішов Володар воювати. Мальва сказала йому, що завжди буде чекати коханого. Щодня дівчина виходила на дорогу, йшла за село, в далечінь вдивлялася, або просто сідала біля вікна й запитувала: «Де ти, любий?» Так і не дочекалася Мальва улюбленого, померла. Однак виросла прекрасна квітка, яку можна зустріти скрізь — біля паркану, біля дороги, на пустирі. І каже вона людям про те, що живе вічно любов у вірному й відданому серці.

У розписі М. Шиповалова чайний сервіз «Мальви». Баранівський ФЗ. 1962

І ще хочу розповісти вам одну притчу. Мудреця запитали, за що він готовий сплатити величезні гроші. Він відповів, що на світі є лише три речі, за які не можна торгуватися. Перша — це життя. За нього можна віддати всі гроші, адже на тому світі вони не знадобляться. Друга — це краса. Скільки грошей ви б за неї не віддали, завжди отримаєте більше. Третя — це чашка кави.

Сервіз для кави "Етюд". Баранівський ФЗ. 1970

— Перше та друге зрозуміло багатьом. А як щодо чашки кави?

— Мабуть, ідея притчі у тому, що наші емоції — це найдорожче.

— Дійсно. А коли насолоджуєшся напоєм ще й з особливого горнятка — це найкращі миті життя… Не можна відірвати погляду від сервізу для кави Андрія Діброви у філігранному розписі Лариси Хоменко.

А. Діброва, Л. Хоменко. Сервіз для кави. Баранівський ФЗ

— Чимало цікавих робіт належить Володимиру Спиці. Довгі роки він творив у співдружності з художниками Іваном Величком та Андрієм Дібровою. Утрьох вони розробили нову форму та розпис чайного сервізу «Житомирський».

В. Спиця, А. Діброва, І. Величко, розпис В. Олефіренко. Чайний сервіз «Житомирський». Баранівський ФЗ. 1968

Читайте також: «Айзіка Зусьмана називали на Волині королем фарфоро-фаянсової справи», — колекціонерка порцеляни Людмила Карпінська-Романюк

«Не слід зберігати порцелянові тарілки, складаючи одна на одну»

— Справжнє порцелянове королівство…

— Чудову роботу — сер­віз «Весільний» — створив на Баранівському фарфоровому за­воді Олександр Трегубов.

О. Трегубов. Сервіз "Весільний". Баранівський ФЗ. 1983. З експозиції музею Баранівського фарфорового заводу

— Як правильно доглядати за фарфоровими сервізами?

— Будь-який посуд з порцеляни слід мити виключно ручним способом, в жодному разі не разом з металевими виделками, ложками та іншим столовим приладдям. Губки для обробки поверхонь не повинні мати абразивну поверхню. Перед миттям краще зняти з пальців персні, якими можна пошкодити поверхню посуду. Не можна залишати фарфор надовго у воді. Після миття або вологої обробки потрібно насухо витерти вироби з зовнішнього та внутрішнього боку. Вода для миття має бути кімнатної температури, адже занадто гаряча рідина може пошкодити декор на виробі, призвести до утворення тріщин на глазурованому покритті.

Людмила Карпінська-Романюк: «Посуд з порцеляни слід мити виключно ручним способом»

Не виключені варіанти, коли з плином часу та через активну експлуатацію посуд може змінити свій колір на темніший. Вигляд такі вироби мають простий, тому фахівці радять застосувати один дієвий засіб для повернення поверхні привабливого зовнішнього вигляду. Для цього використовується невелика кількість винної кислоти. Попри заборону використання абразивних засобів, для повернення білизни порцеляновій поверхні можна скористатися звичайною содою або сіллю зі столовим оцтом. Видалити плями з порцелянової поверхні вдасться за допомогою слабо концентрованого розчину нашатирного спирту й води. Не слід зберігати порцелянові тарілки, складаючи одна на одну. Це стосується й чашок. Фахівці радять посуд з порцеляни при зберіганні перекладати звичайними білими серветками.

О. Трегубов. Сервіз для кави «Тет-а-тет». Баранівський ФЗ. 1982

Раніше колекціонерка Людмила Карпінська-Романюк розповідала «ФАКТАМ» про лялькові фарфорові сервізи.

Фото Людмили Карпінської-Романюк

Фото у заголовку Д. Гоч. Чайний сервіз «Бутон». Баранівський ФЗ. 1948

5609

Читайте нас у Facebook

РЕКЛАМА
Побачили помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter
    Введіть вашу скаргу
Наступний матеріал
Новини партнерів