«Яблуні та яблука завжди асоціювалися з вічною молодістю та достатком», — колекціонерка фарфору Людмила Карпінська-Романюк

«Кобальтовий посуд з позолотою став візитною карткою Довбиського фарфорового заводу»

— На території Житомирської області залягають найбільші в Україні родовища каолінової глини, — говорить Людмила Карпінська-Романюк. — Саме тут знаходився один з найкращих фарфорових заводів України — Довбиський. Він був створений у 1823 році та випускав надзвичайно гарні вироби, які були відомі не тільки в Україні, а й за кордоном. Серед художників заводу треба відзначити Олександра Яроша, Миколу Коломійця, Анастасію Панчук-Медведкову, Ніну Луганько, Сергія Гавриша, Віру Сіробабу-Климко. Їх роботи викликають захоплення.

— Чим особливі сервізи Довбиського фарфорового заводу?

— На початку 1970-х років була освоєна прогресивна на той час технологія обробки фарфору в процесі занурення виробів у кобальтову глазур. Кобальтовий посуд з позолотою став візитною карткою Довбиського фарфорового заводу. У 1980 роках підприємство було визнано одним з лідерів виробництва кобальтових виробів серед європейських держав.

На початку 80-х відбулося злиття Довбиського заводу чисельністю півтори тисячі працівників з Полонським фарфоровим заводом, внаслідок чого з'явилося об'єднання «Корал». З 16-го по 19 серпня 2011 року у місті Києві, в Національному комплексі «Експоцентр Україна», відбувалася всеукраїнська виставка «Барвиста Україна», присвячена Дню Незалежності України, де востаннє підприємство демонструвало свої досягнення. А сервізи дійсно були неймовірні.

«Сервізи з яблуневим цвітом дуже популярні, адже весняний декор створює особливий настрій»

— Чому кобальтові сервізи такі популярні та цінні?

— Порцеляна з кобальтовим розписом має дуже ефектний вигляд. Особливої вишуканості додає поєднання з золотом. Звідси й популярність. Сервізи, а також чашки з блюдцями у кобальті експортувались до багатьох країн світу. Чимало з них були представлені на міжнародних виставках у Нью-Йорку, Монреалі, Коломбо… Проте були популярні не лише кобальтові вироби цього заводу. Вражає розмаїття кавових та чайних сервізів. В них оригінально поєднані традиційні форми старовинного українського посуду з оригінальним розписом. Це оздоблення геометричними, рослинними та абстрактними орнаментами. Як за помахом чарівної палички, на фарфорових тарілках з'являлися красиві бутони, листя, завитки.

Знаєте, чаювання — чудова нагода для спілкування з близькими за столом, пити цей напій мовчки неможливо. А от кава, на мою думку, потребує тиші. Кожен її ковток породжує думки. Добре думати, коли ти сам… Милуватися ж красою можна й на самоті, і в компанії рідних та близьких.

Читайте також: «Українська порцеляна експортувалась у чимало країн світу», — експертка з фарфору Олена Корусь

— Краса завжди вражає.

— От, скажімо, на чашці ми бачимо яблуневий цвіт. Весна -- це початок нового, це відродження, весна у душі -- це кохання. Сервізи з яблуневим цвітом, до речі, були дуже популярними, адже весняний декор створює особливий настрій. «Біля хати цвітуть яблуневі дерева, немов вибухнули й застигли блідо-рожевими хвилями хмари», — писав видатний український письменник Євген Гуцало в ліричному творі «Синьошийка-варакушка». І з ним не можна не погодитися. Усі квіти мають особливості, свій характер. Квіткова абетка у декоруванні посуду застосовувалася ще у вікторіанську епоху. Даруючи квіти, висловлювали свої почуття, передавали емоційний настрій. Вишневий цвіт символізував початок нового життя, а також жіночу красу. Яблуні та яблука завжди асоціювалися з вічною молодістю та достатком. Ніжну квітку яблуні й тепер називають «квіткою кохання». Ось помилуйтесь біло-рожевим цвітом, що прикрашає доливний та заварювальний чайники, створені у тандемі Олександром Ярошем та Володимиром Іващуком. А от віночок з польових квітів на сервізній тарілці.

Найкращі традиції народного мистецтва глибоко вростали корінням у фарфор житомирського Полісся. Вироби Довбиського фарфорового заводу вирізнялися тонким промальовуванням та витонченою формою. Оригінальним ажурним узором вишневого листячка оформлено сервіз для кави. Автор цієї краси — фарфорист Олександр Ярош, який багато років був головним художником заводу (1940-і — початок 1970-х років).

«В українській символіці калина уособлює дівочу красу, сімейний добробут і достаток»

— Дуже вишуканий чайний сервіз Анастасії Медведкової-Пінчук «Цвіт калини».

— Це робота Анастасії Медведкової-Панчук, яка обійняла посаду головного художника заводу у 1985 році. Шлях її у світ українського рукотворного фарфору був непростим, однак яскравим. Вона отримала чимало відзнак. Золоті кетяги калини є поетичним образом, символом щедрості та багатства української землі. Гілками калини зазвичай прикрашали святкові столи та вишивали рушники. В українській символіці калина також уособлює дівочу красу, сімейний добробут й достаток.

Читайте також: «Українська „щедрівка в фарфорі та фаянсі“ вражає красою», — колекціонерка Людмила Карпінська-Романюк

— А от чайний сервіз «Королівський», створений у тандемі Олександром Ярошем та Вірою Сіробабою-Климко, — продовжує Людмила Карпінська-Романюк. — Назва дуже доречна.

А у шістдесятих роках на заводі випускалися набори лялькового посуду, які переважно йшли на експорт. Цікаво розглядати деталі цих крихітних сервізів, які нагадують справжні.

— Дитяча тема в українському посуді завжди втілювалась колоритно, казково.

— Справді. У 1990 році фарфорист Сергій Гавриш створив чайник «Щедра осінь» з грибочками та яблуками, який має форму їжака. Це дуже гарно та незвичайно. Тож користуйтеся вітчизняним посудом, наливайте чай з чайників та каву з кавників, пийте з чашок, що вже є раритетами, цінуйте красу та кожну мить життя.

Раніше в інтерв’ю «ФАКТАМ» колекціонерка та дослідниця українського фарфору, авторка книг Людмила Карпінська-Романюк розповіла про фаянсовий посуд, який вражає вишуканістю та красою.

Фото з альбому Людмили Карпінської-Романюк

Фото у заголовку О. Ярош, Поліщук. «Яблуневий цвіт». Довбиський ФЗ

2866

Читайте нас у Facebook