Експерт вказав на зацікавленість глави Госпсуду Босого у справі Коломойського: про що йдеться
Детективами НАБУ при розслідуванні злочинних дій вже колишнього голови Окружного адміністративного суду міста Києва Павла Вовка задокументовані докази «неординарної» діяльності судді Вадима Босого на користь олігарха Ігоря Коломойського. Але чомусь зазначений суддя й досі обіймає свою посаду та очолює Господарський суд міста Києва, в якому у першій інстанції розглядаються найважливіші за «вагою» в країні спори вітчизняного бізнесу, пише засновник StateWatch Олександр Лємєнов у своєму блозі на «Українській правді».
«Ні для кого не секрет, що служителі Феміди в України „осідлали“ систему електронного розподілу справ між ними, суддями. Загалом, це типова справа рук керівництва того чи іншого суду. Хоч і вкрай негативна», — написав Лємєнов.
Він нагадав, як Господарський суд Києва в особі судді Босого об’єднав позови Коломойського про законність п’яти кредитних договорів і його особистого поручительства за ними в одне провадження всупереч відсутності зв’язку між ними та в порушення Господарсько-процесуального кодексу України.
Ба більше, розглянувши позов 22 квітня 2019 року, суддя Босий витребував у відповідачів у термін до 8 травня оригінали (для огляду) та копії постанови правління НБУ № 92/БТ від
«Відтак, після початку підготовчого засідання у справі N910/5172/19 будь-яке об’єднання справ в одне провадження було незаконним, бо подібне об’єднання можливе лише до початку підготовчого засідання, про що й сам суддя Босий стверджує в тексті ухвали, плювати на пряму норму профільного кодексу», — додав експерт.
Цікавим, на його думку, є й той факт, що майже всі процесуальні рішення, винесені суддею Вадимом Босим в межах розгляду справи за позовом Ігоря Коломойського, є закритими у Єдиному державному реєстрі судових рішень: «Інформація заборонена для оприлюднення згідно з пунктом 4 частини 1 статті 7 Закону України «Про доступ до судових рішень».
Проте 7 квітня 2023 року Верховний Суд все ж таки поставив крапку в цій справі, скасувавши незаконне рішення Вадима Босого та відмовивши у позові через «відсутність законного інтересу» у Ігоря Коломойського.
«Кожний юрист знає, що оспорювати правочин в суді може лише той, хто має конкретний правовий інтерес в правочині. Якщо простими словами, то з позовом може звернутись виключно та особа, чиє право було певним чином порушено. Вказана позиція щодо розгляду справ є сталою практикою Верховного Суду. Перше, що зобов’язаний проаналізувати, дослідити та встановити суддя, розглядаючи будь-який спір, так це питання наявності у позивача порушеного права», — додав Лємєнов.
За його словами, суддя Босий, маючи багаторічний суддівський стаж, не міг не знати про необхідність встановлення даних обставин при вирішенні справи по суті. Відтак, постає питання прямої зацікавленості судді Босого, пише Лємєнов.
Нагадаємо, НАЗК відмовилось розпочати перевірку декларацій майнового стану та способу життя голови Господарського суду Києва Вадима Босого, посилаючись на воєнний стан.
Раніше Вища кваліфікаційна комісія суддів вдалася до формальностей, аби не розглядати справу голови Госпсуду Києва Вадима Босого щодо неправдивих відомостей в його декларації доброчесності.
Також суддя Босий є фігурантом так званих «плівок Вовка». Зокрема, журналісти «Слідства.інфо» розповідали, що Босий радився з головою Окружного адмінсуду Києва Павлом Вовком про винесення рішення у справі Нацбанку проти Ігоря Коломойського, і в результаті «зекономив» олігарху понад 9 млрд грн.
Нагадаємо, СБУ, Бюро економічної безпеки та Офіс генпрокурора вручили Коломойському підозру за статтями 190 та 209 Кримінального кодексу: шахрайство та легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом. Згодом Коломойський отримав ще дві підозри — про виведення з «ПриватБанку» загалом 15 млрд грн.
245Читайте нас у Facebook
