Мав бронь, але добровільно вступив до лав ЗСУ: прах загиблого воїна розвіяли над Десною
Чернігівщина провела в останню путь ще одного свого захисника. У Сосницькій громаді назавжди попрощалися з воїном Яром Батогом, який не дожив до свого 27-річчя кілька днів. Він був людиною великого розуму, мав блискучі перспективи. Його життя, сповнене досягнень і планів на майбутнє, було обірване занадто рано, повідомляє пресслужба громади.
«Яр закінчив гімназію із золотою медаллю. Вступив до Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка. У 2018 році отримав диплом бакалавра з відзнакою. Навчався в Гранадському державному університеті (Іспанія), вивчав політичні науки. Працював у міжнародній правозахисній організації „Міжнародна амністія“, в Гаазькому центрі стратегічних досліджень (Нідерланди) та НЕК „Укренерго“ у Києві керівником відділу. Працюючи відразу в трьох організаціях, складав іспити та проходив конкурсний відбір на навчання у два закордонні університети: Колумбійський університет в м. Нью-Йорк (США) та Джорджтаунський університет у м. Вашингтон (США)», — йдеться в повідомленні.
У хлопця була бронь, але 4 квітня 2022 року добровільно вступив до лав ЗСУ. У 2023 році військовий був зарахований на навчання у США до двох університетів одночасно. Тому він звернувся з проханням надати відстрочку в навчанні. Керівництво університетів задовольнило прохання військовослужбовця.
«У 2024 році нагороджений почесною відзнакою Президента України орденом „За мужність“ III ступеня, — повідомоли у громаді. — На жаль, 10 липня 2024 року під час виконання бойового завдання на Донеччині, Яр загинув».
Після кремації прах захисника розділили на дві частини. Одну частину розвіяли на річці Десна, другу поховали на Алеї Героїв (центральне кладовище у Сосниці). У героя залишились мама, тато та дві сестри.
Раніше повідомлялося, що на Вінниччині попрощалися з 34-річним героєм, який отримав важке поранення під час боїв на Курщині. А в боях за Торецьк загинув 21-річний воїн з Кіровоградщини Ярослав Степанюк.
1957Читайте нас у Facebook
