«Військові опинилися в „сліпій зоні“ — самі не живуть і нам не дають»: Казарін про те, чому війна в Україні перетворилась на фон
Для більшості війна перестала бути екзистенційною загрозою ще до кінця 2022-го. Український тил живе не в країні, що воює — він живе в декораціях війни, вважає журналіст, публіцист, військовослужбовець ЗСУ Павло Казарін.
«Є ризик прильоту ракети або „Шахеда“, але суто статистично ймовірність загинути все одно менша, ніж у ДТП. Війна перетворилася на фон: вона поряд, але з нею можна не перетинатися. А тому останні два роки в ролі єдиного „порушення нормальності“ тиловий обиватель сприймає зустріч із ТЦК. З перших днів вторгнення державний апарат обрав собі роль „заспокійливого“. Щоразу обіцяє громадянам швидке завершення війни. В результаті обиватель перестав помічати війну. Патрулі ТЦК для нього — це не наслідок вторгнення, а щось на зразок злих духів, які викрадають людей у рандомному порядку», — пише Павло Казарін.
Люди у формі опинилися в ролі Кассандри — їхнім прогнозам ніхто не вірить, їхні заклики ніхто не чує, додає журналіст.
«Держава продовжує годувати країну седативним, тому обивателі не реагують на подразники. Військові опинилися в суспільстві в «сліпій зоні». «Самі не живуть і нам не дають». Росіяни давно вже визначилися зі своїми пріоритетами. Перебудовують країну на воєнні рейки. Адаптують економіку до затяжного бою. Вони зосереджено ведуть війну в форматі «або ми, або вони» — і роблять усе можливе, щоб українці в таких категоріях про війну не думали.
Щоб наша війна рано чи пізно закінчилася на нашу користь, необхідна дуже проста річ. Потрібно просто не припиняти стріляти", — констатує Павло Казарін.
А начальник штабу 12-ї бригади «Азов» НГУ Богдан Кротевич розкритикував владу і політиків за те, що вони не дбають про українських військових, а лише переслідують свої власні інтереси.
672Читайте нас у Facebook