«Чашка-заварник, створена за мотивами казки Гауфа „Маленький Мук“, обіцяє казкове чаювання», — колекціонерка Людмила Карпінська-Романюк

«Автор казки про Маленького Мука Вільгельм Гауф прожив лише 24 роки»

- Казкова тема — одна із найкраще розроблених у творчості українських митців-фарфористів, — говорить Людмила Карпінська-Романюк. - Як я вже казала раніше, фарфорові роботи, створені за мотивами казок Ганса Андерсена та Шарля Перро, мабуть, не залишили б байдужими цих всесвітньо відомих казкарів. Не обійшли увагою вітчизняні скульптори та художники і казки Гауфа, Гофмана, Астрід Лінгрен, Льюїса Керолла, Сент-Екзюпері… Джерелом натхнення для створення мініатюрної фигурки «Маленький Мук», висота якої лише сім сантиметрів, для Валентини Трегубової в перші роки її роботи на Коростенському фарфоровому заводі послужила однойменна казка Вільгельма Гауфа «Маленький Мук» про нещасного карлика з доброю душею.

Пам’ятаєте, як у казці відчинялися двері і з них показувалася голова в величезній чалмі, а за головою слідувало все тіло в халаті і просторих шароварах. Біля широкого поясу бовтався кинджал, такий довгий, що важко було сказати — чи кинджал причеплений до Мука чи Мук причеплений до кинджала. На ногах у нього були чарівні туфлі. З їхньою допомогою він міг небачено швидко пересуватись. Скульпторка точно відтворила портрет Маленького Мука. Через багато років було створено чимало різних робіт, але ця, через складність виготовлення, так і залишалася однією з найулюбленіших робіт Валентини Трегубової.

— Дуже цікава статуетка! Як майстерно відтворено погляд головного героя казки. Вільгельм Гауф прожив лише 24 роки, проте залишив по собі дивовижну спадщину.

- Ще одна дуже колоритна робота, створена у 2010 році фарфористом Олександром Трегубовим за мотивами цієї казки — чашка-заварник для чаю. Така чашка обіцяє справді казкове чаювання.

Так. Німецький казкар Вільгельм Гауф народився у 1802 році. Його батько рано помер. Після закінчення університету Вільгельм Гауф працював репетитором та наставником дітей міністра оборони. З цією родиною він багато подорожував. Отож, за своє недовге життя відвідав Париж, Брюссель, Антверпен, Берлін, Бремен, Дрезден… Саме для своїх вихованців він і створив казки. Незадовго до смерті Вільгельм Гауф став редактором літературного відділу популярної у Штутгарті газети, одружився, у нього народилась донечка. Життя видатного письменника обірвалося раптово. Він вирушив у Альпи для пошуків матеріалів для нового твору та у дорозі захворів тифом. Це змусило його повернутись додому, проте врятувати Вільгельма Гауфа не вдалось. Він не дожив до свого 25-річчя лише кілька днів. Проте, як вже було сказано, казки його пережили століття і не втрачають актуальності і сьогодні. У Німеччині в містечку Байрсброн існує музей казок Гофмана. Шкода, що серед його експонатів немає чудових робіт українських фарфористів.

«У всьому світі є чимало колекціонерів Лускунчиків»

— Які роботи були створені за мотивами відомої казки Ернста Теодора Амадея Гофмана «Лускунчик та Мишачий король»?

— Групу робіт створила мисткиня-фарфористка, учениця Владислава Щербини, Марія Антропова у 2020 році. Цікаво розглядати кожну деталь роботи. Казка «Лускунчик та Мишачий король» — одна із найвідоміших у світі. Вона написана у 1816 році німецьким письменником Ернстом Гофманом. Лускунчик — улюблена різдвяна іграшка юної Марі — раптом оживає і, перемігши у битві злого Мишачого короля, забирає її до чарівного королівства.

— Сьогодні Лускунчик — одна із популярних ялинкових іграшок, яка є символом зимових свят. Здавна вважалось, що така іграшка приносить удачу та є оберегом. Часто її дарують на зимові свята.

— У Німеччині Лускунчик — один із дуже популярних сувенірів. У всьому світі є чимало колекціонерів Лускунчиків. Біографія Ернста Ернста Гофмана незвичайна. Він був юристом, проте жага до мистецтва та літератури взяли верх. Не всі, мабуть, знають, що Гофман був не тільки письменником, але й композитором та художником. Проте саме літературна спадщина принесла Ернсту Гофману всесвітню славу. Серед його відомих казок також «Золотий горщик» та «Крихітка Цахес». До речі, у казці «Лускунчик та Мишачий король» зустрічаємо один із найколоритніших описів святкової ялинки: «Велика ялинка посеред вітальні була рясно обвішана золотими й срібними яблуками, і на кожній гіллячці, наче пуп'янки й квітки, вабили око обцукровані мигдалеві горіхи, барвисті цукерки та інші ласощі. Проте, мабуть, найбільшої краси ялинці додавали сотні маленьких свічок, що, мов зірочки, поблискували в її темному вітті. Ялинка променіла ними і привітно запрошувала дітей натішитися її квітками та плодами. А навколо неї чого тільки не було! І все яскріло, мінилося різними кольорами, все було таке гарне, що годі й описати…» Так звучить цей опис у перекладі Євгена Поповича. До речі, зимові свята вже не за горами. Отож, можливо, і на вашій ялинці буде іграшковий Лускунчик, який дарує дітям та дорослим віру у дива.

До речі, запрошуємо читачів «ФАКТІВ», які є поціновувачами краси порцеляни, до першого в Україні Музею фарфорових фігур ShvetsMuseum. У колекції музею ви зможете побачити найкращі зразки світових фарфорових мануфактур. Неймовірна порцелянова подорож подарує вам чимало позитивних емоцій та запам’ятається на все життя!

Раніше «ФАКТИ» публікували розповідь колекціонерки Людмили Карпінської-Романюк про те, що українські фарфористи створили унікальний сервіз «Дюймовочка», який відтворює кожний епізод казки.

Фото у заголовку О. Трегубов. «Маленький Мук». Слов’янськ. 2010

Фото з альбому Людмили Карпінської-Романюк

348

Читайте нас у Facebook