Профессор Наталия Шумарова: «Жiнки прориваються в мову i стають „професорками“, „авторками“ i „поетками“»

По просьбам наших читателей сегодня в рубрике «Уроки украинского» мы поговорим об обращениях. Доктор филологических наук, специалист по украинскому и русскому языкам, заведующая кафедрой языка и стилистики Института журналистики Киевского национального университета имени Тараса Шевченко, профессор Наталия Шумарова объяснит нам, как в соответствии с нормами украинского языка обращаться к военным, как называть малознакомых людей и какие речевые обороты допустимы в общении с друзьями и сверстниками.

— Українська мова має кличний вiдмiнок, — пояснює Наталiя Шумарова. — У росiйськiй мовi клична форма збереглася лише у кiлькох словах: «Боже», «отче», «старче». Ми ж звертаємося хоч до природи, хоч до тварини, хоч до людини винятково у кличному вiдмiнку: «лисичко», «рiчечко», «матiнко».

— Одна наша читачка запитує, як вас називати: панi професор чи панi професорко?

— I так, i так буде правильно. Ранiше було прийнято вживати назви професiй здебiльшого в чоловiчому родi, незалежно вiд статi працiвника. Зараз жiнки прориваються чи не в усi сфери професiйної дiяльностi, а отже, i в мову: стають «професорками», «авторками» i… «поетками» (слово «поетеса» вже виходить з активного вжитку). До речi, моя посада — завiдувач кафедри. Але я iнодi пiдписуюся «завiдувачка кафедри». А за радянських часiв взагалi б сказали «завiдуючий кафедрою». Минулого разу ми з вами говорили про те, що вживання прикметникiв з суфiксами «-уч», «-юч» не властивi українськiй мовi.

— У зв’язку з цим хочу переказати питання ще одного читача. Як змiнити таку пересторогу: «переходьте вулицю по дозволяючому сигналу свiтлофора»?

— Слово «дозволяючий» можна було б замiнити на «той, що дозволяє». Але «переходьте вулицю по сигналу свiтлофора, що дозволяє» — це неоковирно. Краще, наприклад, сказати: «переходьте на зелене свiтло». Але повернiмося до нашої сьогоднiшньої теми — звертань. Якщо ви не знаєте iменi та прiзвища людини, можете сказати їй: «панi вчителько» чи «пане докторе». Звертаючись до вiйськового, можна говорити «товаришу лейтенанте», «товаришу пiдполковнику». Якщо боїтеся помилитися — згадуйте вiдому пiсню: «Пане полковнику мiй синьоокий».

— А якщо «пан» чи «панi» поєднанi з iменем чи прiзвищем людини?

— Якщо з iменем — вiдмiнюються обидва слова: «Панi Наталiє», «Пане Олександре». Якщо з прiзвищем — тiльки «пан» i «панi»: «Панi Соколова», «Пане Швець». Звертаючись до когось по iменi та по батьковi, слiд ставити у кличному вiдмiнку обидва слова: Наталiє Петрiвно, Олександре Юхимовичу. Дуже уважними потрiбно бути при вживаннi зменшувальних, ласкавих iмен. Не Серьожа, а Сергiйку. Не Лєна, а Оленко. Не Артьом, а Артеме, Артемчику, не Таня, а Тетянко. Зараз, на жаль, склалася тенденцiя називати дiтей пiдкреслено в росiйськiй формi: Нiкiта, Кiрiл, Михаїл. У рагсi змушенi реєструвати новонародженого саме так, як хочуть батьки. Але в школi цих дiтей часто починають називати звичними власне українськими iменами — Микитою, Кирилом, Михайлом. Виникає нiкому не потрiбна плутанина.

— Є ще дуже цiкавi скороченi варiанти iмен — Дарцю, Iванку. А на Тернопiльщинi Олега називають… Ольком.

— А ще близьких людей можна називати рибонькою, золотком. Тiльки теж слiд, звертаючись, не забувати вживати пестливi слова у кличному вiдмiнку: рибонько, золотце, квiтонько, зайчику… Можливо, комусь i здасться несвоєчасним думати про граматику, спiлкуючись iз коханими i рiдними, але правильна вимова входить у сiмейну звичку. Ви будете приємно здивованi, коли вашi дiти почнуть говорити вам не «ма», а «нене», «матiнко» чи «матусенько».

Читатели «ФАКТОВ», желающие предложить свою тему в рубрике «Уроки украинского» или задать Наталии Шумаровой вопрос о правильном употреблении слов и выражений в украинском языке, могут присылать их в редакцию по адресу: Киев, улица В. Василевской, 27/29 с пометкой «Уроки украинского» или по электронному адресу «>[email protected].

4465

Читайте нас у Facebook