Профессор Наталия Шумарова: «Слово „покоївка“ не має відповідника чоловічого роду»

«ФАКТЫ» вновь возвращаются к рубрике «Уроки украинского» Сегодня, в преддверии Дня учителя, доктор филологических наук, заведующая кафедрой языка и стилистики Института журналистики Киевского национального университета имени Тараса Шевченко, профессор Наталия Шумарова расскажет нашим читателям о названиях профессий и о том, какие из них употребляются только в женском роде, а какие — в мужском.

— Наталіє Петрівно, як вам подобається така погода?

— Не подобається. Холод і дощ, дощовиця. Вересень виявився напрочуд багатим на дощі, дощовитим.

— Як іще називають дощі?

— Українська мова зберігає багато назв. Про сильний дощ кажуть злива, це загальновідоме слово. А ще є хлющ чи хлюща, залива, прoливень. Сильний холодний дощ називають хвищею, дощ з бурею — плoвою. Це діалектне слово. Невдоволення такою погодою втілилося у фразеологізмі «щоб тебе дощ намочив», проте вживається він переважно з гумористичним відтінком, без злості. Адже великої біди від того, що дощ намочить, не станеться.

— Осінні дощі асоціюються зі смутком…

— Не тільки. Експерименти показали, що це слово викликає асоціації з тихим вечором, парасольками, спокоєм, шумом, музикою Вівальді і… містом. Найчастіше, між іншим, називають Львів. Як бачимо, дощ сприймають по-різному. Все залежить від обставин. У нашій ситуації є нотка оптимізму: синоптики обіцяють, що осінь ще потепліє. Сподіваймося на краще.

— Наталіє Петрівно, завтра День учителя. Чи важливе для вас це професійне свято?

— Звичайно. Я вітаю всіх, хто обрав цей фах і присвятив життя такій нелегкій справі. А тому сьогодні доречно поговорити про слова, що відображають основи педагогічної діяльності. Наприклад, в українській мові є слова вчителювати, що означає працювати вчителем, учитель — на позначення професії та вчителька (учителька), яке містить вказівку на стать педагога. Останнє давно ввійшло до широкого вжитку, однак продовжує боротися за свою рівноправність із варіантом учитель.

— Чому?

— В офіційних документах за традицією вживають чоловічий варіант назви професії.

— Чи є ще якісь особливості цих професійних варіантів?

— Ми про це вже згадували в попередніх розмовах. «Жіночі» варіанти на кшталт завідувачка, професорка пробивають собі дорогу в житті і в мові, але, як я зазначила, сфера офіційних документів ще чинить певний спротив цим формам. Окрім того, є назви професій, до яких із певних причин неможливо підібрати відповідник жіночого роду. Наприклад, друкар. Це фахівець із друкарської справи, поліграфічного виробництва. Форма з суфіксом -к- (друкарка) називає іншу професію, пов’язану з друкуванням тексту машинописом. А в парах пілот — пілотка та штукатур — штукатурка друге слово називає предмет, а не вид діяльності. І ще один момент. Деякі назви жіночого роду з цим суфіксом належать до розмовної лексики та просторіччя і не відповідають літературній нормі: фізичка, хімічка, математичка тощо.

— А з утворенням чоловічого варіанту професій не буває труднощів?

— Надзвичайно рідко. Наприклад, є прачка — жінка, що вручну пере чи прала білизну, але ж чоловіки цим професійно не займалися. І в парі прачка — прач останнє слово означає «праник», тобто дерев’яний гладенький валок для вибивання білизни під час прання на річці чи на озері. Немає пари чоловічого роду в покоївки. Водночас у вишивальниці є вишивальник, у прибиральниці — прибиральник, у доярки — дояр. Віднедавна цю професію інколи ще називають майстер (зверніть увагу: не майстриня!) машинного доїння.

— І наостанок. Людину, яка говорить російською мовою, називають російськомовною. А як правильно назвати людину, що говорить українською, — україномовною чи українськомовною?

— У мовній практиці співіснують обидва варіанти. Перший базується на традиції вживання слова ще з радянських часів, навіть деякі мовознавці ним послуговуються. З другого боку, назви або, точніше, визначення мовців, що говорять слов’янськими мовами, містять суфікс -ськ-. Наприклад, російськомовний, білоруськомовний, чеськомовний, польськомовний. І тому варіант «українськомовний» прекрасно доповнює цей ряд, не порушуючи законів українського словотворення.

Читатели «ФАКТОВ», которые хотят предложить свою тему в рубрике «Уроки украинского» или задать Наталии Шумаровой вопрос о правильном употреблении слов и выражений в украинском языке, могут присылать их в редакцию по адресу: Киев, улица В. Василевской, 27/29 с пометкой «Уроки украинского» или по электронному адресу [email protected]. Ответы мы будем публиковать в следующих выпусках.

4487

Читайте нас у Facebook