ПОИСК
Пряма лінія

Слабкість, задишка, прискорене серцебиття після COVID-19: кардіолог розповіла про значення цих симптомів

6:27 29 квітня 2021
Катерина Амосова
Багато людей, которі перехворіли на COVID-19, відзначають, що знизився тиск. Їх турбує слабкість, прискорене серцебиття, задишка. Що означають ці симптоми? Можна впоратися з ними самостійно чи потрібно звертатися до лікаря? Коронавірус насправді настільки небезпечний для серця, як вважалося на початку пандемії? На ці та інші запитання наших читачів під час прямої лінії «ФАКТІВ» відповіла відомий кардіолог, доктор медичних наук, професор Катерина Амосова.

«Гіпертонікам після хвороби можливо доведеться змінити дозування звичних таблеток»

— Вітаю, Катерино Миколаївно! Телефонує Олена з Києва. В анонсі прямої лінії ви сказали, що у гіпертоніка після COVID-19 може знизитися тиск. Так сталося з моєю мамою. Чим це пояснити?

— Це запитання я ставила собі не раз, але відповідь не дуже мене вдовольняє. Артеріальний тиск часто знижується в гострому періоді важкої хвороби — на тлі інтоксикації зменшується обсяг циркулюючої крові. Коли людина одужала, тиск на якийсь час нерідко залишається зниженим, хоча серцевої недостатності немає. Можливо, справа в перебудові рецепторів, зміні нейрогуморальної регуляції.

— Що робити?

— Тиск слід вимірювати регулярно: вранці, до сніданку і прийому таблеток, і ввечері — перед сном, причому щоразу двічі. Показники записувати. Домашні цифри точніші, ніж отримані в кабінеті лікаря, де дається взнаки ефект білого халата — через підсвідоме хвилювання пацієнта тиск підвищується. Терапевт або кардіолог мають виключити можливий важкий міокардит із серцевою недостатністю (хоча це малоймовірно, якщо немає задишки, набряків). І, з огляду на цифри домашнього тиску або дані добового моніторування, скорегувати дози препаратів.

За моїми спостереженнями, через місяць низький тиск почне поступово підвищуватися. Як кажуть закордонні лікарі, необхідно watchful waiting, що перекладається як уважне очікування, а точніше — спостереження і очікування.

— Це Володимир, 68 років, з міста П'ятихатки Дніпропетровської області. У мене постійно високий тиск (до 160−170 на 100 міліметрів ртутного стовпчика), хоча п'ю таблетки, призначені лікарем. Вдень, щоправда, знижується — після препарату «швидкої допомоги». Лікар каже: це — вікове. Що порадите?

— Препарати «швидкої допомоги» діють швидко, але недовго. Їх не використовують для постійного лікування. Але, всупереч рекомендаціям, наші лікарі їх призначають, і пацієнти приймають навіть при невеликому підвищенні тиску, побоюючись гіпертензивного кризу. Вам треба вимірювати тиск в спокійній обстановці вранці і ввечері. Можливо, цифри будуть нижчими. Стійке підвищення тиску до 170 або 160 на 100 міліметрів ртутного стовпа для вашого віку неприйнятно — воно збільшує ризик інфаркту, інсульту. Щоби цього не сталося, лікар призначає не один препарат тривалої дії, а два або три. Так лікуються три чверті гіпертоніків.

— Яке обстеження потрібно пройти?

— Лікар має виключити вторинну гіпертензію, викликану іншим захворюванням. Часто проблема в ендокринній системі або патології нирок. Мінімальне обстеження — загальні аналізи крові та сечі, креатинін (показник функції нирок), білірубін і печінкові ферменти, рівень глюкози, калію і натрію, електрокардіограма. До речі, ці дослідження оплачує Національна служба здоров'я України.

Читайте також: Якщо імунітет не зміг адекватно відповісти на вторгнення коронавірусу, можна захворіти знову, — інфекціоніст Юрій Жигарєв

— Дзвонить Дмитро, 44 роки, киянин. П'ять місяців тому переніс COVID-19, після чого виникло відчуття важкості в грудях праворуч. Воно посилюється, коли потренуюсь в залі або після пробіжки. Обстежувався у кардіолога — все нормально. В чому причина?

— Малоймовірно, що ваша ситуація взагалі пов'язана з серцем. Це не стенокардія (грудна жаба), оскільки вона має інші симптоми. Щоб остаточно виключити патологію серця, роблять ЕКГ і ЕХО-кардіографію. Думаю, причина вашого самопочуття криється в проблемах з хребтом або міжреберними м'язами.

Що робити, якщо високий тиск не піддається лікуванню

  • Звернутися до терапевта або кардіолога.
  • Здати загальні аналізи крові та сечі.
  • Визначити креатинін, білірубін і печінкові ферменти.
  • Перевірити рівень глюкози, калію і натрію.
  • Зробити кардіограму.

«Щодня корисно вживати сім порцій овочів і фруктів»

— Пряма лінія? Це Ірина, пенсіонерка з Києва. У листопаді перехворіла коронавірусною інфекцією (лікувалася під телефонним наглядом сімейного лікаря). Після одужання обстежилася, і кардіолог призначила статини — виявили атеросклероз і підвищений «поганий» холестерин. Чи помічна дієта?

— На жаль, навіть найсуворіша дієта з обмеженням тваринних жирів (це не тільки свинина, але й жирні молочні продукти) майже не знижує «шкідливий» холестерин. Потрібно приймати статини. Однак важливо стежити і за харчуванням. Якщо вживати щодня сім порцій овочів і фруктів (одна порція — яблуко середнього розміру), то рослинні волокна не тільки трішки зменшать всмоктування холестерину з їжі, але й поліпшать мікрофлору кишечника, що добре позначиться на імунній системі. Вона буде ліпше справлятися зі загальним запаленням, яке призводить до пошкодження бляшок на стінках судин і утворення на них тромбів.

Щоб не підвищувався тиск, важливо обмежувати кількість солі в їжі. Слід зменшити вживання жирів і цукру — вони призводять до надмірної ваги і ожиріння, а також діабету і підвищення холестерину, що згубно впливає на серце і судини. Не слід надмірно захоплюватися червоним м'ясом. Доведено, що воно, як і оброблені м'ясопродукти (шинка, ковбаса), підвищує ризик інфаркту.

— Турбує Євгенія з Київської області. На УЗД судин голови і шиї в артерії виявили маленьку бляшку. Чи варто непокоїтися?

— Бляшка в артерії — ознака атеросклерозу. Потрібна вторинна профілактика інфаркту та інсульту (наприклад, прийом кардіологічної дози аспірину і статинів). Слід уважніше стежити за тиском, адже більшість людей, у яких виявлені бляшки, страждають на артеріальну гіпертензію. Якщо хвороба виявлена, то необхідно контролювати тиск, щодня пити призначені лікарем таблетки.

Важливо побутися або звести до мінімуму інші фактори серцевого ризику: куріння, ожиріння, гіподинамію, а такж усвідомлювати важливість лікування. Лікар може зробити грамотні призначення, і таблетки добре працюватимуть, але ефекту не буде, якщо людина після місяця прийому перестане їх пити.

Читайте також: Які ознаки вказують на появу тромбозу і як його уникнути: відповідає судинний хірург

— Телефонує Лідія з Пирятина Полтавської області. В Інтернеті прочитала думку дієтолога, що іноді холестерин підвищується через сувору дієту, яка виключає тваринні жири. Мовляв, печінка починає посилено виробляти холестерин. Невже правда?

— Сумніваюся, хоча теоретично це можливо. Холестерин -- не тільки «суцільна шкода». Він бере участь в будівництві клітинних мембран, служить матеріалом для синтезу деяких гормонів. У людини, яка серйозно обмежує себе в їжі або голодує, надходження холестерину з їжею припиняється. У відповідь організм буде його виробляти активніше, збільшуючи синтез в печінці. Але навряд чи це істотно підвищить рівень.

— Ольга з Тернополя. Які захворювання можуть призводити до підвищеного рівня холестерину?

— Причин багато, одні з найчастіших — зниження функції щитовидної залози (гіпотиреоз), діабет, захворювання нирок, які супроводжуються нефротичним синдромом: втратою великої кількості білка з сечею. Буває і сімейна схильність до підвищення холестерину.

Важливо знати

Холестерин — це не тільки шкода, але й користь: він бере участь у будівництві клітинних мембран, служить матеріалом для вироблення деяких гормонів.

«При COVID-19 слід контролювати насичення крові киснем»

— Телефонує Олександр з Києва. На початку пандемії лікарі говорили, що коронавірус впливає на всі органи, а потім виявилося, що ускладнення на серце виникають нечасто. Це правда?

— Так. Перехворіло величезна кількість людей, і деякі міфи розвіялися. Рік тому з приводу серця був «жах-жах». Відомо, що коронавірус проникає всередину практично всіх клітин, а не тільки пневмоцитів легень, взаємодіючи з певними рецепторами (АПФ-2). Лікарі побоювалися масового ураження клітин міокарду і навіть пропонували відмінити гіпертонікам препарати, що блокують ці рецептори. Але життя все розставило на свої місця: два масштабних дослідження довели безпечність ліків, що знижують тиск.

Тривогу фахівців викликало і те, що у важких хворих часто виявляли підвищений рівень в крові тропоніну — маркера загибелі серцевих клітин. Але досвід показав, що міокардит буває нечасто. Якщо і виникає, то клітини серця вбиває не стільки вірус, скільки запалення, викликане бурхливою імунною відповіддю.

Щоб виявити міокардит, потрібно зробити кардіограму (в динаміці), ЕХО серця, перевірити тропонін. Іноді потрібно ще МРТ серця з контрастом — дослідження добре виявляє ознаки запалення в міокарді і рубцеву тканину на місці загиблих клітин.

— Це Світлана з Черкас. Що робити, якщо виникла підозра на COVID-19?

— Бажано підтвердити діагноз, зробивши антигенний тест або ПЦР. Дієвих противірусних препаратів немає, тому важливо за допомогою пульсоксиметра стежити за насиченням крові киснем. Не треба панікувати, якщо на тлі високої температури сатурація знижується (так буває, якщо руки і ноги холонуть). Слід знизити температуру тіла, зігрітися і переміряти її знову. Не раджу зі своєї волі бігти на КТ — відсоток ураження легень не такий важливий. Головне — насичення крові киснем. Якщо нижче 92 відсотків, негайно до лікаря і — в лікарню.

— Свекруха, яка перехворіла два місяці тому, досі відчуває слабкість, скаржиться на задишку.

— Якщо турбують слабкість, задишка, слід проконсультуватися у терапевта або кардіолога. Лікар зніме ЕКГ, визначить сатурацію крові і призначить інші обстеження, щоб виявити легеневу або серцеву недостатність. Якщо ураження легень і серця немає, все інше — справа часу. Ще років сто тому вчені описали вторинну вегетосудинну дистонію — функціональне порушення роботи вегетативної нервової системи, яка регулює роботу серця і багатьох інших органів. Порушення можуть виникати після перенесеної інфекції. Важливо набратися терпіння, бути оптимістом, змушувати себе рухатися і не демонізувати COVID-19.

Як після хвороби перевірити серце

  • Консультація лікаря.
  • Електрокардіограма.
  • ЕХО серця.
  • Маркер тропонін у крові.

Нагадаємо, людям, що страждають захворюваннями серцево-судинної системи, лікарі рекомендують регулярно вживати рибу жирних сортів.


Фото Оксани ЛЕВЧУК, «ФАКТИ»

5128

Читайте нас у Telegram-каналі, Facebook та Twitter

Побачили помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter
    Введіть вашу скаргу
Наступний матеріал
Новини партнерів
 

© 1997—2021 «Факти та коментарі®»

Усі права на матеріали сайту охороняються у відповідності до законодавства України.

Матеріали під рубриками «Офіційно», «Новини компаній», «На замітку споживачу», «Ініціатива», «Реклама», «Пресреліз», «Новини галузі» а також позначені символом публікуються у якості реклами та мають інформаційно-комерційний характер.