Як правильно лікувати COVID-19, щоб уникнути ускладнень, і коли слід бити тривогу: відповідає сімейний лікар
«Антибіотики призначаємо, коли розвивається бактеріальне ускладнення»
— Вітаю, Феліксе Ярославовичу! Турбує Тамара з Києва. Чи для сімейних лікарів є єдиний протокол лікування коронавірусної інфекції? Бо один спеціаліст призначив чоловікові, який захворів на COVID-19, антибіотики. А інший заборонив їх та прописав противірусні препарати. Щоправда, обидва дійшли згоди щодо вітамінів, проте дози різняться.
— Протокол амбулаторного лікування пацієнтів з COVID-19 єдиний. Антибіотики в перші дні хвороби не призначаємо, адже на вірус вони не діють. Проте ці ліки виправдані, якщо хвороба затягується, сьомий — десятий день поспіль тримається висока температура, результати аналізів підтверджують підозру на приєднання бактеріальної інфекції.
Противірусних ліків, які були б стовідсотково ефективні, немає, і своїм пацієнтам я їх не призначаю. Тільки-но з’явився коронавірус, багато препаратів, які використовувалися для лікування інших вірусних інфекцій, позиціонувалися як ефективні проти COVID-19. Але практика довела, що вони не допомагають.
Щодо вітамінів, то на початку епідемії COVID-19 йшла мова, нібито вітаміни С, D та мікроелемент цинк зміцнюють імунітет і сприяють швидшому подоланню коронавірусу. Проте це досі не доведено масштабними дослідженнями.
— Іван Васильович з Харкова, 62 роки. Тест показав, що я заразився коронавірусом, і лікар призначив антибіотик, вітамін С, цинк, риб’ячий жир. У мене хронічний тонзиліт, і зараз збільшений лімфовузол зліва на шиї. Постійно закладений ніс, язик червоний, сухість у роті, яка не минає ні від полоскань, ні від обробки спреєм. Боюся, що може бути цукровий діабет…
— Збільшений лімфовузол у того, хто вражений вірусною інфекцією та має запалення верхніх дихальних шляхів (зокрема і при тонзиліті) — це очікувана реакція імунної системи. Щоб виключити діабет, раджу звернутися до сімейного лікаря, який призначить дообстеження. Симптомів з боку носа, горла не слід боятися — вони характерні для активної фази хвороби і вкладаються в картину коронавірусу. Лікування — симптоматичне. Не забувайте контролювати сатурацію.
— Сатурація 95 відсотків, от лише пульс підвищений — 98 ударів на хвилину.
— Інтоксикація, підвищення температури, хай і невелике, призводить до частішого серцебиття. Реакція організму на вірус чи бактерію універсальна: розвивається запальний процес, і збудник інфекції токсично діє на організм — виникає інтоксикація. Наприклад, при зараженні вірусом токсична реакція проявляється підвищенням температури, ломотою, ознобом. Часто виникає головний біль, бо уражуються мозкові оболонки, з’являються слабкість, сонливість, зникає апетит, порушується увага. Хворий має вживати більше рідини, дотримуватися постільного режиму, їсти легкі страви, що добре засвоюються.
— Турбує Мар’яна, киянка. Сімейний лікар каже, що при всіх симптомах застуди слід підозрювати COVID-19. Це так?
— Лікар має рацію — будь-яка ГРВІ нині розцінюється як COVID-19. Навіть якщо ПЛР-тест негативний, але є типові симптоми, відповідна епідемічна ситуація, то призначаємо лікування за протоколом і рекомендуємо ретельно дотримуватися самоізоляції. На певному етапі хвороба може дати ускладнення — важливо вчасно це вловити. Ми пояснюємо пацієнтові, що слід пильно відстежувати насичення крові киснем (сатурацію). Бити тривогу слід, коли вона з 95 відсотків (це норма) знижується до 92 або й нижче, довго тримається підвищена температура і є інші симптоми або виникла підозра на бактеріальну інфекцію. Такого хворого слід госпіталізувати. Пацієнта, у якого сатурація нормальна, симптоми мінімальні, що свідчить про неважкий перебіг хвороби, і який не належить до груп ризику, можна залишити вдома, на амбулаторному лікуванні.
Як проявляється інтоксикація
- Висока температура.
- Ломота.
- Озноб.
- Головний біль.
- Слабкість.
- Сонливість.
- Відсутність апетиту.
- Порушення уваги.
«Коронавірус здатен спровокувати розвиток цукрового діабету»
— Пряма лінія? Ольга з Миргорода Полтавської області. У чоловіка після COVID-19 виявили цукровий діабет. Інфекція могла його спровокувати?
— Часто хворі на COVID-19, вимірявши цукор глюкометром, бачать збільшені показники, іноді — дуже високі. Це пов’язано, можливо, з запальним процесом, який призвів до підвищення цукру (гіперглікемії) чи з атакою цитокінового шторму. Не можна виключити, що сам коронавірус спровокував збій вуглеводного обміну. Або ж причина в тому, що у людини і раніше цукор був трішки підвищений, наприклад, 6,1—6,8 ммоль/л, але вона нічого не відчувала. Такий прихований діабет тягнувся роками і проявився на фоні COVID-19.
Слід звертати увагу на типові симптоми діабету: сухість у роті, часте сечовиділення, втрату ваги, свербіж шкіри, який виникає через високий цукор. Щоб вчасно виявити діабет, потрібно регулярно перевіряти цукор у крові. Це можна без проблем зробити в сімейного лікаря. А тим пацієнтам, в кого діагноз діабет вже встановлений, рекомендую мати під рукою глюкометр. Хоча багато пенсіонерів не можуть його придбати або не дуже розуміють, нащо він їм потрібен, коли можна безкоштовно виміряти цукор у поліклініці. Але самоконтроль дає змогу швидко і зручно перевірити цукор, і якщо він підвищений, вчасно звернутися до лікаря.
Діабетику слід контролювати не тільки рівень цукру, а й холестерину. Адже діабет може поєднуватися з гіпертонією, ішемічною хворобою серця, атеросклерозом. Ліпідограму роблять, залежно від ситуації, раз на три чи шість місяців, або навіть на рік. Також слід контролювати тиск, щоб не пропустити розвиток ускладнень. Вони однакові як для діабету, так і для гіпертонії, ішемічної хвороби серця, атеросклерозу. Це ураження органів-мішеней: очного дна, нирок, коронарних і мозкових судин, серця. Слід стежити за вагою — якщо вона надмірна, то краще позбутися зайвих кілограмів.
Читайте також: Як позбутися зайвих кілограмів і чим небезпечне швидке схуднення до свята: розповідає дієтолог Інна Бутько
— Це Валентина з міста Ковель. Від чого залежить, як людина хворітиме на COVID-19 чи грип?
— Значення мають вік, стать, супутні захворювання, вірусне навантаження. Залежить і від штаму — різновиди одного вірусу мають різний перебіг, наприклад, у «Омікрону» він значно легший, ніж у штаму «Дельта». Тому якщо раніше людина вважалася здоровою через десять днів від початку симптомів або з дня тестування, то нині це всього п’ять днів. Важливий стан імунної системи на момент зараження. Людина, яка мінімізувала вплив стресу, не перевтомлена, веде здоровий спосіб життя, переважно легше хворітиме, ніж та, яка багато нервує, перевтомлюється, має шкідливі звички. Не можна виключати і спадковий фактор.
— Чому багато молоді хворіє важко?
— У молодості імунна система більш реактивна і надто бурхливо відповідає на інфекцію. Це провокує цитокіновий шторм, а він іноді може зіграти злий жарт із організмом, викликавши ускладнення і навіть спричинивши смерть.
Що впливає на перебіг інфекції
- Вік, стать, супутні захворювання.
- Вірусне навантаження.
- Перевтома, стрес.
- Шкідливі звички.
- Спадковість.
«Після кору іноді з’являється імунна амнезія: зникає набутий імунітет проти збудників інфекційних хвороб»
— Андрій з Глевахи Київської області. Перехворів на COVID-19 торік восени. Але здається, ніби досі не видужав: швидко втомлююся, погано сплю, часто болить голова, мозок наче в тумані. Що робити?
— Вірус діє на організм універсально і різнопланово. Просто одні люди відчувають його вплив більше, інші менше. Багато постковідних порушень можна зв’язати з COVID-19, проте не завжди те, що пацієнт приписує цій інфекції, насправді їй притаманне. Буває психосоматична патологія, коли виникають тривога, зневіра та інші емоційні розлади, а людина це пояснює COVID-19. Нині майже кожний третій страждає на тривожність і депресію. Люди ходять по лікарях, безкінечно обстежуються і не підозрюють, що насправді їм потрібна допомога психолога чи психотерапевта.
Втома, зниження працездатності виникають не лише через COVID-19. Після складного перебігу грипу можуть також спостерігатися підвищена втомлюваність, слабкість чи порушення сну. А наприклад, у дорослих, які важко перехворіли на «дитячий» кір, віддалені наслідки можуть тривати і півроку, і рік. Спостерігаються погіршення пам’яті, зниження працездатності. Навіть є дані про імунну амнезію: після кору у людини зникає набутий імунітет щодо збудників інших інфекцій.
— Турбує Оксана з Києва. Чи варто після COVID-19 перевірити роботу серця, нирок, печінки?
— Ні, якщо все гаразд. У переважній більшості (90 відсотків випадків) хвороба нині минає без ускладнень.
— На початку епідемії багато говорили, що гіпертоніки хворіють важче: мовляв, у них більше рецепторів, до яких «липне» коронавірус. А що показує практика?
— Гіпертонію не варто розглядати як якийсь особливий фактор ризику. Не бачив, щоб гіпертоніки (а це кожен другий-третій дорослий в Україні) хворіли частіше або важче. Для прогнозу перебігу захворювання всі фактори слід оцінювати в комплексі: супутні хвороби (гіпертонія, ішемічна хвороба, цукровий діабет та інші), надмірна вага, зрілий вік, шкідливі звички.
— Коли я нервуюся, в мене дуже підскакує тиск…
— Між частими стресами і підвищеним тиском прямий зв’язок. Відомо, що стрес провокує гіпертонію і може ускладнювати її перебіг.
— Це Ірина з Мелітополя. Багато людей на свій розсуд п’ють вітамін D, причому дехто перевищує профілактичну дозу в кілька разів. Чи не зашкодить це?
— Кожен випадок вимагає індивідуального підходу. Якщо дефіцит вітаміну D підтверджений, то слід приймати лікувальні дози — від 5 000 міжнародних одиниць у перші два-три місяці. Потім здати контрольний аналіз, а лікар, оцінивши результати, вирішить, чи можна зменшити дозу.
— Ви призначаєте наприкінці зими і ранньою весною комплексні аптечні вітаміни?
— Масово — ні. Вважаю, що краще отримувати натуральні вітаміни з харчів. Виробники вітамінів зацікавлені, щоб лікарі широко застосовували їхню продукцію, і нерідко просувають її завдяки активній рекламі. Але сімейний лікар — провідник пацієнта в охороні здоров’я, і має насамперед відстоювати його інтереси, обираючи найефективніші лікування і профілактику.
Важливо знати
Не нервуйте — між частими стресами і підвищеним тиском існує прямий зв’язок.
Раніше під час прямої лінії «ФАКТІВ» імунолог Тетяна Бондаренко розповіла, чим штам «Омікрон» відрізняється від попередніх вірусів і чи омине він тих, хто вакцинувався.
Фото Ігоря Ємельяненка, «ФАКТИ»
3056Читайте нас у Facebook
