Солістка групи GO_A Катерина Павленко: «Ми не вклали жодної копійки в розкрутку. У нас просто немає коштів для цього»
Група Go_A, що представляла Україну на ювілейному, 65-му, пісенному конкурсі «Євробачення», який пройшов у Роттердамі (Нідерланди), з тріумфом повернулася до Києва. Телеглядачі поставили українців на друге місце, професійне журі оцінило пісню «Шум» набагато нижче. В результаті Go_A зайняла гідне п'яте місце у фіналі серед 26 учасників.
А переможцями конкурсу «Євробачення» стали рокери з Італії — група Måneskin з піснею Zitti E Buoni. Соліст колективу Давид Даміано не приховував, що вболівав на конкурсі за Україну. «Неймовірна пісня», — казав він і наспівував слова «Шума» разом із солісткою Катериною Павленко.
Групу Go_A в аеропорту «Бориспіль» зустрічали, як переможців. Катерина вважає, що вони були дуже близькі до перемоги. Але такого завдання — перемогти будь-що; музиканти не ставили. «Ми просто робили те, що нам подобається, і отримували від цього задоволення», — сказала Катерина Павленко.
Вона займається музикою з п'яти років, грає на гітарі та фортепіано, сама пише слова та музику, вивчає фольклор і доносить його публіці в сучасній обробці. Катерина каже, що для неї важливо бути почутою, а популярною не обов'язково. Співачка пройшла складний шлях, перш ніж про неї дізналася широка публіка.
Через особисті та побутові проблеми співачка довго була замкнутою, соромилася виражати себе. А серйозна хвороба в підлітковому віці могла поставити хрест не тільки на її вокальній кар'єрі, а й на житті. У Павленко виявили пухлину в легенях, вона пережила дві складні операції, реанімацію. Прокинувшись після наркозу, вирішила просто насолоджуватися життям і робити те, що до душі. А в її душі завжди була музика. Катя відновила заняття, знову почала співати. Але як раніше, вже не виходило.
Катерина не здалася і вирішила пробувати по-іншому — так вона виробила свою унікальну техніку, завдяки якій стала солісткою групи Go_A, виграла Національний відбір на «Євробачення» у 2019 році та підкорила Європу у 2021-му. Правда, в Роттердамі довелося похвилюватися — вона захворіла, кілька днів провела у ліжку і ризикувала залишитися в ізоляції в готелі. Але, на щастя, тест на коронавірус виявився негативним. Катерина зібралася, зробила все, щоб дати справжнього шуму на сцені. І їй це вдалося!
Повернувшись з Роттердама в Київ, солістка групи GO_A Катерина Павленко розповіла «ФАКТАМ» про участь в конкурсі, пережиті труднощі та поділилася планами на найближче майбутнє.
«Зараз ми на першому місці в хіт-парадах Італії, на п'ятому — у світових»
— Катерина, вітаю вас і групу з успіхом на «Євробаченні»! Як почуваєтесь, емоції вирують?
— Почуваюсь чудово! Перший день після прильоту ми просто відсипалися, тому що до цього добу не спали зовсім. Після фіналу під ранок повернулися в готель, одразу стали збирати речі та вирушили в аеропорт. Тепер ось відпочили — і знову за роботу. Відповідаємо на повідомлення, а попереду у нас підготовка до сольного концерту.
— Які враження після конкурсу?
— Це складно описати словами. «Євробачення» — дуже крутий захід. Раніше, коли лише спостерігала за конкурсом, не відчувала цієї атмосфери. Але коли ми потрапили всередину цього руху, зрозуміли, чому люди живуть цим з року в рік. Я раніше ходила на футбол, де панує певна атмосфера серед фанів. Ось її можна порівняти з рухом на «Євробаченні». Конкурс — це не тільки виступи учасників в прямих ефірах, цілий рік відбуваються якісь події, до яких залучено учасників і фанатів. Звичайно, через коронавірус цього року все змінилося, перейшло в онлайн-формат. Але все одно це дуже крутий рух та атмосфера свята. Ми кайфували і від процесу, і від виступу, і від поїздки загалом.
— Ваш результат став несподіваним для багатьох, адже до того, як ви вирушили до Роттердаму, групу Go_A не бачили навіть у фіналі. Деякі артисти вважали ваші шанси невисокими. Як ви самі оцінювали пісню «Шум»?
— Ми хотіли на «Євробаченні» виконати пісню українською мовою, показати наш фольклор, культуру. Не особливо переживали, яке місце можемо посісти. Наше завдання було продемонструвати свою творчість і подивитися, що з цього вийде. Те, що нас спочатку в Україні хейтили, не сильно здивувало. Першу хвилю критики ми пережили після виходу пісні «Соловей». А європейська публіка нас круто сприймала, для них це було щось нове. Вони оцінили те, що ми були чесними, не робили з себе якихось зірок, просто залишалися собою і виконали ту пісню, яка нам подобається. І людям сподобалося. Ось і весь секрет успіху.
Нам не потрібно було нікому нічого доводити. Навіть, якби посіли останнє місце, не було б ніякої трагедії. Звичайно, дуже приємно, що глядачі так високо нас оцінили. Нам, українцям, не потрібно боятися співати рідною мовою, залишатися унікальними.
— У вас була потужна підтримка в соцмережах, іноземні шанувальники створювали свої ролики, меми. Це був ваш продуманий крок — перенести промо в онлайн?
— Насправді самостійно ми майже не проводили ніякої роботи для просування групи та пісні, у нас немає піар-команди, немає на це ресурсу. Все, що ми знімали, як і кліп на телефон, робили своїми руками. Просто люди підхопили, відео стало вірусним. У нас навіть немає свого акаунта в TikTok, але там багато користувачів публікують відео, які розривають мережу. Зараз ми на першому місці в хіт-парадах Італії, на п'ятому — у світових. При цьому не вклали жодної копійки в піар і розкрутку. У нас просто немає коштів для цього.
«Коли хлопці почали танцювати, платформа стала роз'їжджатися. Гітарист утримував її ногами»
— Що було найскладнішим на конкурсі?
— Тримати своє здоров'я в балансі. Через переліт, зміну клімату мій організм дав збій. Взимку я не хворіла, а в Роттердамі перші п'ять днів просто не могла встати з ліжка. Через застуду довелося пропустити репетицію, мене замінила статистка. За правилами «Євробачення», при будь-якому натяку на захворювання необхідно здати ПЛР-тест і залишатися в ізоляції у готелі, очікуючи результат. Ось це було складно і хвилювало.
Все інше — «на автоматі». Там працює дуже професійна команда, всі на своєму місці, чітко знають, що робити. З організацією та виступами не було ніяких проблем. До кожної делегації була приставлена людина, яка в усьому допомагала. Тому не можу сказати, що сильно втомилася. Все було так сплановане, що артисти не були виснажені.
(1).jpg "\"Ми просто залишалися собою і виконали ту пісню, яка нам подобається. Ось і весь секрет успіху \", - говорить Катерина Павленко")
— Правда, що під час виступу у півфіналі роз'їхалася платформа, на якій ви виступали?
— Був такий нюанс… На зміну декорацій відведено всього 30 секунд. Можливо, недостатньо надійно закріпили один з елементів платформи. Коли хлопці почали танцювати, платформа, що складається з чотирьох частин, стала роз'їжджатися. Я цього не відчула, бо стояла у кутку, а гітарист ногами буквально утримував платформу. Але це додало більше азарту нашому виступу.
— Як налаштовували себе на виступ у фіналі, хвилювалися?
— Думала: шкода, що вся ця прекрасна історія закінчується. Коли нам включили навушники, на сцені була представниця Болгарії зі зворушливою піснею про батька. На мене нахлинули емоції. Але потім я сконцентрувалася на своєму виступі.
Знаєте, я щодня налаштовувала себе на позитив, робила дихальні вправи, йогою займалася і говорила вранці: «Сьогодні буде класний день». Так воно і було, це чудовий час, поки найяскравіше, що сталося в моєму житті на цю мить.
«Поліцейські мене зупиняли, просили фото і казали, що будуть голосувати за нас»
— Яка атмосфера була в грінрумі, де учасники чекали на результати під час голосування? Хто вас підтримував?
— Нас багато хто підтримував і бажав перемоги. Навіть, коли я виходила набрати води, місцеві поліцейські мене зупиняли, просили фото й казали, що будуть голосувати за нас. Коли ми приїжджали в готель, люди виходили на балкони, включали нашу пісню і махали нам, підбадьорювали.
Поруч з нами під час голосування були представники Норвегії, Німеччини, Болгарії. Сусіди по гримерці — музиканти з Литви. З делегацією Азербайджану подружилися. Італієць приходив до нас в гримерку, весь час включав нашу пісню і публікував її в сторіз, підспівував нам. Співак з Ісландії теж зробив ремікс на нашу пісню. В принципі, була дружня атмосфера. Всього кілька артистів трималися відособлено.
«На репетиції говорили нам: «О, наші переможці прийшли»
— На яке місце ви самі себе визначили? Про перемогу мріяли?
— Звичайно, ми думали про це, і нам багато хто її пророкував. Навіть, коли спустилася в готель розблокувати картку, на ресепшені питали про здоров'я і запевняли: «Ви переможете». Такі слова чули і від багатьох конкурсантів і команди «Євробачення». На репетиції говорили нам: «О, наші переможці прийшли». Це обнадіювало і підбадьорювало. Засмутилися, коли побачили оцінки від журі. Але голосування глядачів потрясло — нам дали 267 балів, і ми тут же злетіли на першу сходинку. Ось це був хвилюючий момент.
— Як відзначали успіх на «Євробаченні»?
— Через коронавірус ніяких вечірок не було. Але в фіналі ми всі вітали один одного. Наприкінці оголошення результатів нам сказали підходити до сцени. Там було досить простору, всі зняли маски, почали обійматися. А коли Італію оголосили переможницею, всі рвонули до них. Рокери з Фінляндії навіть зламали паркан, який захищав камери. Перед сценою був справжній рок-н-рол!
— «Євробачення» в Україні часто супроводжується скандалами. Вас це торкнулося не прямо, але творців образів звинуватили в плагіаті ідеї.
— Свою ідею постановки нам розповів Костянтин Томільченко, і вона нам одразу сподобалася. Він не диктував нам, що робити, як танцювати, як поводитися на сцені, а робив усе, щоб розкрити нас як артистів. Він просто відчув нас. Над костюмами працював Діма Курята. Він знав нас ще з відбору, і теж не виникало ніяких проблем. Єдине, що вже перед вильотом довелося переробити мою спідницю, оскільки перший варіант мені не сподобався.
— Чи не доводилося в Роттердамі ушивати костюми? Часто артисти скаржаться, що через стрес різко худнуть під час підготовки до конкурсу.
— Я ретельно стежу за своїм харчуванням, бо можу швидко втратити вагу. Контролюю, що і коли їм, стежу за балансом білка, оскільки не їм м'яса. Це мене дисциплінує. Та й стресу як такого не було, всі були налаштовані позитивно. Насправді не відчувалося конкуренції, погоні за перемогою. Навіть представник Великобританії, який отримав 0 балів від журі та телеглядачів, не сумував. Навпаки, жартував з цього приводу. Хоча представниця Мальти дуже засмутилася, що не виграла.
Мені здається, «Євробачення» — це не про змагання, а про музику. Той, хто отримував максимальне задоволення від участі, увійшов до десятки.
— Катерина, на початку своєї кар'єри, коли виконували рок, думали про «Євробачення»?
— Мені це здавалося чимось недосяжним. Коли лежала у лікарні після операції, вийшла на пост до медсестри поміряти температуру, а по телевізору якраз показували той момент, коли Руслану оголосили переможницею. Я просто заклякла перед екраном. Так було приємно, що наша співачка з етномотивами, трембітами здобула перемогу. Тоді я відчула таку гордість! Адже з дитинства захоплювалася музикою, вивчала фольклор. Але ніколи навіть уявити собі не могла, що буду представляти Україну на «Євробаченні».
— Після операції стояло питання про те, чи зможете співати?
— Тоді стояло питання, чи буду я жити. Але я видужала. Музика допомагала. Зі мною завжди була гітара. Почала писати пісні з п'яти років. З одинадцяти активніше цим зайнялася. А після операції навіть мріяти про те, що стану співачкою, не могла. Просто займалася потихеньку, мені завжди подобався цей процес. Труднощі формують особистість. І все, що зі мною сталося, привело до крутого результату.
— Ваша історія розкрита в документальному фільмі. Вражає, стільки довелося пережити.
— Я не хотіла, щоб цей фільм виходив. Коли подивилася, здалося, що це занадто сумна історія. А я хотіла відео, що мотивує. Багатьох це дійсно зачепило, особливо тих, хто знає мене. Друзі кажуть, що мій досвід їх надихає. Сподіваюся, молодь після перегляду буде знаходити в собі сили йти далі, працювати й залишатися собою. Найменше хотілося б, щоб мене жаліли.
— Ваш телефон, напевно, розривається від привітань. Чиє повідомлення здивувало найбільше?
— SMS від міністра культури. Він так її цікаво підписав: «Вітаю з перемогою. Олександр Ткаченко (міністр)». У мене забитий повідомленнями директ, ще не встигла все прочитати.
— У Києві на вас чекав сюрприз?
— Прямо в аеропорт привезли мого улюбленого кота Котика. Ще під час підготовки до конкурсу довелося віддати його, тому що мене днями не було вдома. Було приємно побачити колишню керівницю з хору ветеранів Березані, де я працювала багато років. А також мера міста, ціла делегація приїхала. Він організував у місті підтримку — банери розвісили із закликом підтримати групу.
— Надалі якою бачите свою кар'єру?
— Сподіваємося, що у зв'язку з ослабленням карантинних заходів у нас з'являться концерти та з ними більше ресурсу, щоб записувати якісно нові пісні, знімати кліпи. Накопичилося багато матеріалу, є класні ідеї. Дуже надихає те, що зараз з нами відбувається. Таке відчуття, що зробила щось важливе, залишаючись собою.
— Про що ще мрієте?
— Зараз є не мрія, а скоріше мета — записати сольний альбом авторських пісень. А ще хочу купити собі житло.
— Успіхів вам!
Читайте також: «Мій переможець»: лідер Go_A заінтригувала фото з представником Швейцарії на «Євробаченні»
Фото EBU / THOMAS HANSES
12827Читайте нас у Facebook
