Вступ України до НАТО, конфлікт на Донбасі, ситуація у Білорусі та відносини з Росією: підсумки брюссельського саміту Альянсу

У понеділок, 14 червня, у Брюсселі відбувся саміт НАТО. У ньому взяли участь голови держав й урядів 30 країн, що входять до альянсу, зокрема президент США Джо Байден. Він прилетів до Бельгії пізно ввечері 13 червня з Великобританії, де проходила зустріч лідерів країн «Великої сімки». Останній раз американський президент брав участь у саміті НАТО у 2017 році. І це був Дональд Трамп, який, як відомо, різко критикував діяльність альянсу та навіть стверджував, що Північноатлантичний блок давно зжив себе.

Після зміни влади у Білому домі керівництво НАТО з нетерпінням очікувало очної зустрічі з новим президентом США. Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг прекрасно розуміє, що Сполучені Штати відіграють ключову роль у можливостях альянсу. А Байдену потрібна згуртованість союзників перед його зустріччю з президентом Росії Володимиром Путіним у Женеві 16 червня. Попри те, що цих переговорів не було на офіційному порядку денному саміту НАТО, все розуміли, що питання буде неодмінно обговорюватися.

Багато коментаторів у Росії, та й у нас в Україні, звертали увагу на той факт, що українську делегацію на брюссельський саміт не запросили. Це намагаються представити так, ніби у Брюсселі «втомилися від Києва». Ніби Байдена насправді не хвилює питання вступу України до Північноатлантичного блоку. Ніби це побічно свідчить про те, що 46-й президент США готовий піти на поступки Путіну.

Насправді це не так. Є ряд цілком простих і очевидних причин, чому Україна не брала участі у роботі цього саміту. По-перше, наша країна не єдина, кого не запросили 14 червня до Брюсселю. Не було там делегацій не тільки з України, а й з Грузії, а також Швеції та Фінляндії. Річ у тім, що країни НАТО мали намір на цій зустрічі закласти основи курсу альянсу на 10 років вперед — до 2030 року. Така довгострокова стратегія завжди обговорюється тільки країнами, що входять до складу Північноатлантичного блоку.

По-друге, саміт було розраховано лише на один день. За такий короткий термін фізично неможливо приділяти час переговорам з делегаціями країн, які поки тільки претендують на вступ до НАТО.

Про поступки Росії не було й мови. У цьому ще до початку саміту був упевнений експерт брюссельського аналітичного центру Friends of Europe Джеймі Ши. Він звернув увагу на політичний символізм того, що зустріч з Путіним буде останньою у серії зустрічей Байдена у рамках його європейського турне. «Байден говоритиме з Путіним, покладаючись на єдність, якої він досягне на самітах G7, НАТО і ЄС», — підкреслює Ши.

Експерт додавав, що Байден, який прекрасно знає Путіна, набагато більш реалістичний у своїх очікуваннях від господаря Кремля в порівнянні з Дональдом Трампом та навіть Бараком Обамою. «Байден знає, що аванс у вигляді поступок не переконає Путіна змінити або пом'якшити політику Кремля», — вважає Ши.

Це також було очевидно і з заяв, зроблених Столтенбергом напередодні саміту НАТО. Генсек альянсу вважає поведінку Росії агресивною і не має наміру вносити кардинальні зміни в політику блоку щодо Москви, яка проводиться з весни 2014 року.

Не варто применшувати значення того, що 10 червня Столтенберг провів бесіду з президентом України Володимиром Зеленським та запевнив Київ у повній підтримці. Ніхто не має наміру переглядати рішення, що було прийняте на саміті НАТО у Бухаресті у 2008 році, коли Україні та Грузії пообіцяли у майбутньому стати повноправними членами альянсу.

Однак змінювати для Києва, Тбілісі чи будь-кого ще чинний порядок вступу до блоку, ніхто не буде. Спочатку повинен бути схвалений план дій щодо членства в НАТО (ПДЧ) для наших країн. Це спеціальна програма, яка була затверджена у квітні 1999 року. ПДЧ передбачає отримання країнами-кандидатами зворотного зв'язку щодо їхніх дій, пов'язаних з підготовкою до членства в НАТО і дотриманням стандартів НАТО, за всіма основними напрямками — політичним, економічним, військовим, правовим.

Наразі у програмі бере участь Боснія і Герцоговина. Україна направила офіційну заявку про включення нашої країни до програми ще у 2008 році. Однак у 2010 році тодішній президент України Віктор Янукович ліквідував міжвідомчу комісію з питань підготовки країни до вступу в НАТО і національний центр з питань євроатлантичної інтеграції. Процес було зупинено. 8 червня 2017 року Верховна Рада проголосила метою України вступ до НАТО. З цього моменту Київ і Брюссель почали офіційні дискусії щодо введення ПДЧ для України.

Всі ці прогнози й очікування повністю виправдалися, що випливає з підсумкового комюніке саміту.

Країни НАТО висловили повну підтримку Україні, Грузії та Молдові. Ось як звучить 14-й пункт документа:

«Ми підтверджуємо нашу підтримку територіальної цілісності та суверенітету України, Грузії та Республіки Молдова у рамках їхніх кордонів, що були визнані міжнародним співтовариством. Відповідно до її міжнародних зобов'язань, ми закликаємо Росію вивести свої війська з усіх трьох названих країн. Ми твердо засуджуємо та не визнаємо незаконну анексію Росією Криму та його тимчасову окупацію. Порушення прав людини та насильство стосовно кримських татар та інших місцевих груп має бути припинено. Нинішнє масоване військове посилення Росії та дестабілізуючі дії в Україні та навколо неї призвели до подальшої ескалації та підірвали безпеку. Ми закликаємо Росію реверсувати її військову присутність та припинити створювати обмеження навігації в окремих районах Чорного моря. Ми також закликаємо Росію припинити блокаду Азовського моря й українських морських портів. Ми вітаємо стриманість України та її дипломатичний підхід у даному контексті. Ми прагнемо зробити внесок щодо деескалації. Ми також нарощуємо нашу допомогу Україні. Ми закликаємо до повної імплементації Мінських угод усіма сторонами та підтримуємо зусилля Нормандського формату та Тристоронньої контактної групи. Росія, як підписант Мінських угод, несе значну відповідальність у зв'язку з цим. Ми закликаємо Росію припинити розпалювати конфлікт, надаючи фінансову та військову підтримку збройним формуванням на сході України. Ми висловлюємо повну підтримку Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні. Ми підкреслюємо важливість забезпечення її безпеки та повного й беззастережного доступу до всієї території України, включно з Кримом та російсько-українським кордоном відповідно до наявного у місії мандату … «

Учасники саміту у Брюсселі також попередили, що реагуватимуть на зростання ядерного потенціалу Росії. «У нас немає намірів розміщувати в Європі наземні ядерні ракети, але НАТО буде відповідати на розширення російського арсеналу», — підкреслюється у комюніке.

Альянс також закликав Москву відмовитися від використання ярлика «Недружні країни» щодо США та Чехії, які є повноправними членами НАТО.

Пункт 54-й було присвячено оцінці подій у Білорусі. Союзники висловили глибоку стурбованість тим, що відбувається у цій країні з серпня 2020 року. Примусова зміна курсу і посадка цивільного пасажирського літака в Мінську в травні 2021 року — ці події в комюніке названі «неприйнятними». «Ми закликаємо Білорусь дотримуватися міжнародних законів, поважати права людини й фундаментальні свободи, негайно і без будь-яких умов звільнити всіх політичних в'язнів …» — йдеться в документі.

Раніше «ФАКТИ» повідомляли про те, що президент України Володимир Зеленський заявив щодо своїх очікувань від саміту НАТО у Брюсселі.

926

Читайте нас у Facebook