Гуляли ми минулого тижня з молодшою ​​донькою вузькими вуличками маленького приморського хорватського містечка. Зараз вже й не згадаю, яким чином мова зайшла про фільм «Весілля в Малинівці» та про пісеньку, що виконував у ньому світлої пам'яті Михайло Пуговкін, який зіграв там роль Яшки-артилериста. Разом знайшли в інтернеті фрагменти картини з цієї смішною сценою, в якій Пуговкін співає: «Битте-дритте, фрау мадам, я урок вам преподам. Сначала так, потом вот так… Да, я плясать мастак!»

Це було здорово — дивитися разом з донькою, що вивчає зараз поряд з англійською ще й німецьку мову, запальний танець бравого Яшки в фільмі, який в дитинстві я переглянув стільки раз, що всі репліки героїв знав просто напам'ять. Та й як можна було не запам'ятати смішні фразочки героїв Пуговкіна, який блискуче зіграв ролі не тільки в «Весіллі в Малинівці», а ще й в «Операції» И", і в «Дванадцяти стільцях», і в картині «Іван Васильович змінює професію», і в безлічі інших комедій, які увійшли до «золотого фонду» радянського кіно?! .

До речі, справжнє прізвище у артиста, який народився 13 липня 1923 року в невеликому селі Костромської губернії, було Пугонькін. У бідній багатодітній селянській родині робітників рук завжди не вистачало. І Мишкові змалку довелося, закинувши навчання в школі, займатися важкою сільською працею. Але енергії у нього завжди вистачало на все. І коли сім'я переїхала жити до родичів в Москву, Пугонькін встигав днем ​​працювати на гальмівному заводі, а вечорами ходити на заняття в заводській драмгурток. Там-то майбутній знаменитий артист і був помічений кінорежисером, який запросив хлопця на роль Степаші Барського в фільмі «Справа Артамонових». До речі, зйомки картини закінчилися 22 червня 1941 року, і вже на наступний день Міша Пугонькін відправився на фронт.

Воював він відчайдушно. Не так уже й часто розвідникам стрілецького полку давали бойові ордени. А він такий орден отримав вже на початку війни. Правда, в бою під українським містом Ворошиловградом (Луганському) отримав настільки серйозне поранення, що мова навіть зайшла про ампутацію ноги. Ледве умовив хірургів не робити цього: «Я ж артист! Мені без ноги ніяк… «З госпіталю вийшов майже здоровим і з новим прізвищем Пуговкін — переплутали в реєстратурі літери. Помилку виправляти не став — так і залишився Пуговкіним на все життя.

Гра Пуговкіна настільки припала до душі і глядачам, і режисерам, що від нових ролей відбою буквально не було. Леонід Гайдай, у фільмах якого артист знімався шість разів, взагалі надсилав йому сценарій зі словами: «Роль вибирай для себе сам … Будь-яку!» На що Пуговкін ображався і просив не ставити його перед важким вибором, а чітко визначати режисерське бачення. Так він став і строгим виконробом в «Операції» И", і отцем Федором в «Дванадцяти стільцях». Ось тільки затяжна 6-годинна сцена рубки на подив міцних стільців, що відбувалася на березі холодного моря, закінчилася тривалою хворобою.

Діти страшно любили Пуговкіна за ролі, зіграні в казках «Вогонь, вода і мідні труби», «На золотому ганку сиділи», «Варвара-краса, довга коса», «Фініст — Ясний Сокіл» і багатьох інших. Дорослі глядачі були від нього без розуму після інших фільмів. Жінки Пуговкіна просто обожнювали. Лише офіційних шлюбів у нього було три. Та й як його можна було не любити?. Адже і він сам все своє життя присвячував без залишку людям.

Всім сьогоднішнім іменинникам дозвольте побажати добра і щастя. А вам, друзі мої, гарного дня. Як завжди, щиро ваш.