Мені чомусь здається, що австрійську столицю неможливо любити і знати, не люблячи і не знаючи творчість одного з найяскравіших представників віденського модерну Густава Клімта, який народився в цей день, 14 липня 1862 року, в передмісті Відня. У його батька, який працював художником-гравером і ювеліром, було семеро дітей — три хлопчики і чотири дівчинки. Дивно, але все хлопчики пішли стопами батька, ставши художниками. І найвідомішим, і найуспішнішим з них був Густав.

Кожного разу, відвідуючи Відень, намагаємося побувати в місцях, пов'язаних з його ім'ям. А таких місць там, повірте, дуже багато. Закінчивши художньо-ремісниче училище при Австрійському музеї мистецтва і промисловості, Густав Клімт спочатку створював фрески в театрах різних міст — Рієка, Райхенберг, Карлові Вари. У 1897 році він став одним із засновників і президентом Віденського сецесіону — співтовариства художників-новаторів, в яке входили і натуралісти, і реалісти, і символісти. Аж ніяк не завжди роботи молодого Клімта викликали схвалення критиків. І це незважаючи на те, що його успіхи для багатьох все частіше ставали очевидними. Він рано став почесним членом Мюнхенського і Віденського університетів. Він рано удостоївся «Золотого Хреста» від імператора Франца Йосифа — за заслуги в мистецтві.

При цьому найвідоміші його роботи того періоду викликали осуд суспільства, який вважав їх надто відвертими, в основному через дуже детальне зображення оголеного жіночого тіла. До «золотого періоду» у творчості художника часто відносять його знамениті картини «Палац Афіни» (1898), «Юдиф» (1901) і, звичайно ж, «Поцілунок» (1907−1908). У 1911 році картина «Життя і смерть» була удостоєна вищої нагороди на Всесвітній виставці в Римі. Його роботи з роками ставали все дорожче і дорожче. Написаний в 1907 році портрет Аделі Блох-Бауер, проданий за 135 мільйонів доларів, вважається найдорожчим предметом мистецтва в австрійській історії.

Густав Клімт, за розповідями сучасників, неймовірно був захоплений котами і жінками. Близько десятка котів, які проживали в його майстерні, могли безперешкодно справляти потреби на незакінчені картини. Це викликало у художника лише посмішку: «Котяча сеча — прекрасний природний закріплювач…» Клімту, який ніколи не був у шлюбі, приписували численні романи з відомими дамами, які, за чутками, привели від нього у світ не менше 14 незаконнонароджених дітей. Втім, його єдиною справжньою любов'ю до кінця життя залишалася власниця салону модного одягу в Відні Емілія Флегія. Між іншим, дружина одного з його братів. Коли в 1918 році у Клімта несподівано стався інсульт, його останніми словами були: «Пошліть за Емілією». А його останньою роботою (до слова, так і незавершеною) стала картина під назвою «Наречена».

Багато творів Клімта вважаються зниклими безповоротно. Тільки в музеї Шлосс Іммендорф, спаленому нацистами під час відступу навесні 1945 року, було знищено 14 найцінніших його картин.

Всім сьогоднішнім іменинникам дозвольте побажати добра і щастя. А вам, друзі мої, гарного дня. Як завжди, щиро ваш.