На війні жінкам завжди доводиться випробовувати на собі куди більше негараздів і проблем, ніж представникам сильної, як прийнято говорити, статі. Так було раніше, так триває і в нинішній затяжній і кровопролитній війні з агресором на сході України. Кожна війна народжує своїх героїнь. Лідія (Ліля) Литвяк, яка народилася рівно 100 років тому, 18 серпня 1921 року, в Москві в родині звичайного залізничника, стала не просто однією з кращих льотчиць в історії Другої Світової війни. Вона залишилася в пам'яті легендою на ім'я «Лілія».

Коли в 1937 році її батько був за помилковим доносом розстріляний як «ворог народу», 14-річна дівчинка вирішила довести всім, що дочка «ворога народу» здатна стати народною героїнею. Закінчивши в 1940 році Херсонську авіаційну школу льотчиків-інструкторів, Ліля влаштувалася на роботу в аероклубі, де стала одним з найкращих інструкторів і до початку війни встигла навіть підготувати понад 40 класних льотчиків. Восени 1941 року, коли радянське командування усвідомило, яка велика кількість льотчиків загинула в перші ж місяці військових дій, на державному рівні було прийнято рішення створити три жіночих авіаполки під керівництвом легендарної Марії Раскової. В один з цих полків (586-й ІАП) якраз і була зарахована Ліля Литвяк.

Перші два ворожих літаки вона збила в небі над Сталінградом. Потім була переведена в 9-й гвардійський Одеський винищувальний авіаполк, в якому зібралися найкращі повітряні аси. Чоловіки-льотчики дивувалися вмінню 20-річної дівчинки, яка отримала на той час прізвисько «Біла Лілія» (білими ліліями був прикрашений і фюзеляж її бойової машини), як вони висловлювалися, «бачити повітря». Молодший лейтенант Литвяк безстрашно вступала в повітряні сутички з більшими силами противника і незмінно виходила з них переможцем. Незабаром на фюзеляжі її літака поруч з ліліями з'явилося близько двох десятків зірочок — по числу збитих нею ворожих літаків.

У небі над Донбасом навесні 1943 року зустріла Ліля і свою першу любов — льотчика-винищувача Олексія Соломатіна. Правда, сімейне їхнє щастя було дуже коротким. Через кілька днів після розпису Олексій загинув в бою. Ще за кілька днів в бою загинула і найкраща Ліліна подруга Катя Буданова. А ще через кілька місяців в бою над Донецьком був збитий літак самої Литвяк, 21-річної красуні, на той час нагородженої вже трьома бойовими орденами. Спочатку всі думали, що Ліля скоро з'явиться в розташуванні полку. Адже її вже кілька разів збивали в боях, але, навіть опинившись на ворожій території, вона (будучи пораненою!) всякий раз примудрялася вдало переходити лінію фронту. Цього разу все було по-іншому. Незважаючи на масштабні пошуки, тіло загиблої льотчиці знайти так і не вдалося…

У травні 1990 року Лідії Володимирівні Литвяк було присвоєно звання Героя Радянського Союзу. У селі Дмитрівка Донецької області, недалеко від якого загинула легендарна льотчиця, встановлено меморіальний камінь. А в місті Красний Луч поставили пам'ятник асу Другої Світової війни, яка прославилася під ім'ям «Біла Лілія».

Всім сьогоднішнім іменинникам дозвольте побажати добра і щастя. А вам, друзі мої, гарного дня. Як завжди, щиро ваш.