- 01:00 Незворушний Лунін виграв для «Реала» серію пенальті у битві з командою Гвардіоли: відеоогляди матчів Ліги чемпіонів
- 17.04 22:25 «Я твоя, якщо ти мене хочеш»: відома співачка вилила у пісні свій душевний біль через розлучення
- 17.04 22:03 Займе лічені хвилини: готуємо апетитні солодкі грінки
- 17.04 21:32 «Бережіть дітей»: український мольфар закликав жителів деяких міст бути насторожі
- 17.04 21:02 Чи варто прати рушники в гарячій воді: ви будете шоковані
- 17.04 20:36 В Україні удвічі більше 40-річних чоловіків, ніж 20-річних: ЗМІ пояснили, чим це небезпечно
- 17.04 20:19 Банановий десерт з фініками: можна й тим, хто худне
- 17.04 20:07 Чемпіонат України з футболу, перенесені ігри 17−18 квітня: відеоогляди матчів, турнірна таблиця
- 17.04 20:03 Російські військові масово зникають у Херсонській області: що сталося
- 17.04 19:46 Навіщо досвідчені домогосподарки додають сіль у воду для миття підлоги
- 17.04 19:25 Підсанкційні російськи власники отримали шанс повернути контроль над заарештованими об’єктами нерухомості по всій Україні
- 17.04 19:25 «Якби всі допомагали так, як Берлін, Україна була б захищена», — дипломат
Країна: Іспанія
Мануфактура: Lladro
Рік створення: 2008
Скульптор: Marco Antonio Noguerón
Розмір: 38×22 cm
Із експозиції «Shvets Museum»
Герой нашого сьогоднішнього оповідання — знаменитий письменник-фантаст і футуролог Станіслав Лем — народився у Львові в родині єврейського лікаря рівно 100 років тому, 12 вересня 1921 року. Читати і писати Станіслав навчився до 4 років. Мріяти — ще раніше. Він дуже хотів оволодіти знаннями про точні науки і після закінчення чоловічої гімназії спробував вступити до політехнічного інституту.
Але через приналежність до «неправильного» соціального осередку спроба ця успіхом не увінчалася. І тоді батько, використавши всі свої зв'язки, допоміг Станіславу стати студентом медичного вузу. У роки війни від попадання в єврейське гетто родину врятувала підробка документів. Зате працюючи автослюсарем під час окупації Кракова, де в той час проживали Леми, майбутній письменник примудрявся виготовляти вибухівку і постачати її польським підпільникам.
Перші свої науково-фантастичні твори Станіслав Лем написав під час навчання на медичному факультеті Ягеллонського університету. Спочатку це були невеликі повісті. Потім з'явився роман «Астронавти», опублікований в 1946 році. А вже наступний роман «Магелланова хмара» (1955) зробив молодого письменника воістину знаменитим. Він публікував один твір за іншим. Його книги перекладалися на десятки мов. Їх тиражі перевищували десятки мільйонів примірників. За романами Лема знімалися фільми, на які молодь ходила по багато разів. І не тільки молодь. Адже і в його творах, і у фільмах, знятих за ними, перед читачами та глядачами відкривалися — в повному розумінні слова! — нові світи. Незвідані, загадкові, що ваблять вражаючими можливостями.
Як про видатного письменника критики заговорили про Станіслава Лема після публікації його антиутопії «Повернення із зірок», в якій головний герой — астронавт, який повернувся з експедиції через сотню років, застає на Землі цивілізацію, яка зуміла покінчити з усіма конфліктами, що раздирали людство. Вже набагато пізніше фахівці-футурологи склали довгий перелік наукових прогнозів, зроблених Лемом в його фантастичних творах, дивуючись прозорливості письменника.
Так, у романі «Повернення із зірок» (1961) він, передбачивши кінець ери паперових книг, описує сучасні і сьогодні вже звичні для нас книги електронні.
У своїх «Діалогах» на початку 1950-х років він розповідає про те, як поступове накопичення «інформаційних машин» і «банків пам'яті» рано чи пізно призведе до появи «державних, континентальних, а потім і міжпланетних комп'ютерних мереж». У той час про майбутній інтернет ще ніхто навіть не заїкався. Правда, ставши через десятки років користувачем напророкованого ним же інтернету, Лем з гіркотою помітить: «Поки я не користувався інтернетом, я не уявляв, що на світі є стільки ідіотів …»
У романі «Магелланова хмара» (1955) Лем докладно описав, яким буде те, що ми сьогодні називаємо Goоgle. В описаному їм «Тріоні» можна закріплювати не тільки світлові зображення, сторінки книг, фотографії, креслення і таблиці, а й увічнювати людський голос і музику. І навіть записувати запахи і передавати їх на будь-які відстані. Практично все з передбаченого Лемом збулося! Ну, хіба що тільки запахи люди поки ще записувати не навчилися.
Він писав і писав. Дні і ночі безперервно. Іноді відволікаючись на прогулянки з коханою своєю Барбарою, дорогою його дружиною, яка все життя пропрацювала лікарем, щоб тільки не представлятися «дружиною знаменитого письменника». Іноді він слухав Бетховена, дивився «Зоряні війни» і «Бондіану». Завжди любив солодощі, особливо халву і марципани в шоколаді, які купував у старій кондитерській готелю «Краковія». Він і помер через ускладнення хвороби серця на тлі цукрового діабету. У Кракові. У березні 2006 року. У віці 84 років. Одна з останніх записів в його щоденнику свідчила: «Для мене немає нічого дорожчого за час…»
Всім сьогоднішнім іменинникам дозвольте побажати добра і щастя. А вам, друзі мої, гарного дня. Як завжди, щиро ваш.