Рівно 75 років тому, 16 грудня 1946 року, на авеню Монтень у Парижі відбулося урочисте відкриття Дому моди Крістіана Діора. За великим рахунком, це просто неймовірно. Ні, не тільки тому, що Діору було вже за 40 і багато хто не міг зрозуміти, як власнику невеликої парфумерної лабораторії вдалося увійти, ні, буквально увірватися в перші ряди законодавців європейської моди. Найнеймовірніше у його долі сталося набагато раніше. І лише ті, хто близько був знайомий із Крістіаном, розуміли, чого це йому вартувало.

Народившись у невеликому нормандському Гранвілі, маленький Крістіан разом із сім'єю у 1911 році переїжджає до Парижа. Батько, який сколотив статки на торгівлі хімічними добривами, з матір'ю, яка звикла жити на широку ногу, вирішують підготувати сина до дипломатичної кар'єри і відправляють його вчитися до Вільної школи політичних наук. Але це було не те, що мріяв майбутній кутюр'є. Він із друзями відвідує музеї, захоплюється живописом, музикою. Він відкриває власну художню галерею, де виставляються роботи Анрі Матісса, Андре Дерена та Пабло Пікассо. Справи йдуть чудово. Рівно до 1931 року, коли на 26-річного Діора звалюються одночасно всі найстрашніші біди, які тільки можна собі уявити. Спочатку виявляється психічна хвороба старшого брата. Згодом від раку вмирає мати. І тут же батько, який вклав усі свої капітали в нерухомість, ламається буквально відразу ж. А сам Крістіан захворів на туберкульоз.

На цьому в його кар'єрі, а то й у житті, можна було б поставити крапку. В принципі, все, здавалося, до цього й йшло. Але Крістіан вирішив не здаватися. Продавши свою паризьку квартиру, він переїжджає в провінцію до друга Жана Озенна, який працював художником у невеликому будинку мод. Саме Озенн захоплює Крістіана цим заняттям. І вже незабаром, почавши з копіювання ескізів моделей із журналів, Діор створює власні моделі. Озен пропонує його ескізи відомим кравцем разом зі своїми. І диво відбувається! Ескізи жіночих капелюшків та суконь, створені Крістіаном Діором, з'являються на сторінках популярного Le Figaro Illustre. Його нова концепція полягала в тому, щоб у криноліні, тонкій талії та прилеглому ліфі втілити власне уявлення про жіночність, якої так не вистачало у повоєнні роки. Діор став одним із тих, хто допоміг повернути Парижу звання столиці світової моди.

Він міг би й надалі спеціалізуватися на жіночих капелюшках, адже це приносило вже дуже солідні доходи. Але Діор вирішує повністю перейти на створення модного одягу. Він працює в модному будинку Люсьєна Лелонга та створює свою парфумерну лабораторію. Потім відкриває власний будинок моди та починає співпрацювати з великими партнерами. У балеті — з Романом Петі. У кіно — з Клодом Отаном-Лора та Альфредом Хічкоком. Він створює блискучі сценічні вбрання для Едіт Піаф та Марлен Дітріх. А у співпраці з Даніелем Сваровськи починає виготовлення прикрас із гранованих кристалів гірського кришталю. Він казав: «Уміння одягатися тримається на трьох китах — простоті, хорошому смаку та звичці стежити за собою. І це зовсім не дорого…».

Діор помер у віці 52 років від серцевого нападу, що трапився в Італії, Тоскані. У його сімейному будинку в Гранвілі відкрито музей, присвячений життю великого кутюр'є.

Всім сьогоднішнім іменинникам дозвольте побажати добра та щастя. А вам, друзі мої, доброго дня. Як завжди, щиро ваш.