ПОИСК
Політика

Турецьке лобі у владі: що обіцяє Україні розширення співпраці з турками

13:49 11 лютого 2022
Зеленський та Ердоган

Українсько-турецька співпраця виходить на новий рівень. За результатами зустрічі, що відбулася 3 лютого, Зеленський та Ердоган уклали низку угод, серед яких Угода про зону вільної торгівлі. Посол тим часом повідомляє про активне партнерство в авіакосмічній та оборонно-промисловій сферах, що включає понад 30 проєктів. Закупівля турецьких дронів Bayraktar йдуть повним ходом. Крім того, планується спільне виробництво безпілотників, а за «Велике будівництво» тим часом взялося турецьке підприємство ОНУР.

Головною подією в українсько-турецьких відносинах стало підписання угоди про ЗВТ. Київ та Анкара активно обговорюють умови вільної торгівлі ще з 2006 року, а текст угоди про ЗВТ було узгоджено 12 років тому, у 2010-му. З того часу ситуація не змінювалася, і ось — крига скресла.

Як повідомила у фейсбуці перша віцепрем'єр-міністерка — міністерка економіки України Юлія Свириденко, підписання угоди з Туреччиною матиме величезне значення для всього Чорноморського басейну. Завдяки цьому об'єднаними угодами про вільну торгівлю будуть усі дружні країни регіону: Грузія, Молдова, Болгарія, Румунія, Туреччина та Україна.

Політик, екснардеп Тарас Чорновіл прокоментував зустріч Зеленського з Ердоганом так: «Проблема в договорах, що зараз підуть, їх зараз буде вал. Основне — ЗВТ. Для України ЗВТ із Туреччиною дуже небезпечна. Це мінус 400−500 тис. робочих місць в Україні. Після цього договору можна цілі галузі викреслювати. Теплична галузь повністю лягає і більше не відродиться, а потім — колосальний удар по легкій промисловості. Туреччина має дуже низький ціновий поріг на товари через природні обставини, девальвацію турецької ліри (це дає при зовнішній торгівлі перевагу), серйозну політику стимулювання внутрішньої промисловості. Наша промисловість тут неконкурентоспроможна».

«Закінчуйте, батьку, торгувати, бо вже нема чим решту давати» — це прислів'я дуже точно описує цю ситуацію, вважає економічний експерт Юрій Гаврилечко: «Ердогана можна привітати. Для України найнеприємніше — це імпорт за турецької інфляції. Турки виграють за рахунок девальвації ліри. Коли ми розпочинали переговори про ЗВТ у 2006 році, значну частину нашого експорту до Туреччини складали товари з високою додатковою вартістю. Наразі ситуація кардинально змінилася. Ми в Туреччину експортуємо сировину та товари з низькою додатковою вартістю. У січні цього року ми купували у Туреччини борошно із зерна, яке ми їм же й продали восени. Коли ми повністю ратифікуємо зону вільної торгівлі та її використовуватимемо, ставки мита на українські товари в середньому в Туреччині будуть у кілька разів вищі за українські мита на турецьку продукцію. Положення турецьких товарів на українському ринку буде набагато кращим, ніж українських — на турецькому. Я плюсів для України не бачу. Економіка Туреччини у кілька разів перевершує українську. Будь-яка ЗВТ або тісніше інтеграційне торгове об'єднання завжди вигідніше країнам з розвиненішою і структурно складнішою економікою, яка дозволяє виробляти продукти з більшою додатковою вартістю».

РЕКЛАМА

На думку експертів, активізація співпраці з турками пов'язана із серйозним «турецьким лобі» у владі. Так, у травні 2020 року у керівника Офісу президента з'явився новий заступник — Андрій Сибіга.

«Примітно, що саме його ім'я неодноразово фігурувало у схемах, пов'язаних з турецькими фірмами. Він давно знаходився при МЗС: починав з роботи аташе та секретаря ще наприкінці дев'яностих і підіймався кар'єрними сходами. У 2012−2016 роках був директором Департаменту консульської служби МЗС. 23 серпня 2016-го призначений Надзвичайним та Повноважним Послом України у Турецькій Республіці. 19 травня 2021 року спішно звільнений указом президента Зеленського, а через трохи понад тиждень він уже сидів у кріслі заступника Єрмака», — нагадали експерти. За час роботи в МЗС він налагодив тісне співробітництво з Туреччиною. У цьому ключі стартовим майданчиком для Сибіги стали закупівлі у 2014 році.

РЕКЛАМА

Екснардеп Ігор Мосійчук: «Щодо рацій, закуплених у 2014 році, там була корупційна складова. Тоді зірвали контракт, який вже було укладено з Ізраїлем, на користь турецького виробника. Зірвали люди, близькі до тодішнього керівництва Комітету з питань національної безпеки та оборони. Це було не на користь Україні, однозначно. Турецькі рації дуже поступалися ізраїльським аналогам із захищеності, і втручання в роботу турецьких рацій було елементарним, якщо порівнювати з ізраїльськими».

За словами Тараса Чорновола, призначення Сибіги до ВП навряд чи було пов'язане з тим, що він щось знає та вміє (а він добрий дипломат).

РЕКЛАМА

«Швидше — з тим, що він може відіграти певну роль у налагодженні контактів, які особливо цікаві Зеленському. Туреччина в умовах співпраці кардинально відрізняється від Заходу, який від нас вимагає проведення реформ та встановлення демократії. Туреччина ніколи так не робить, у них є своя зацікавленість, вони бачать, що у нас в країні є сумнівні режими, недемократичні, та із задоволенням туди заходять. Вони знають, що індивідуальні домовленості грають ключову роль. Зокрема, й корупційні речі. Зеленський будує зовнішню політику на рівні особистісних уподобань — Ердоган їх йому подарував», — вважає Тарас Чорновіл.

За словами експертів, Сибіга нібито допоміг турецькому ОНУР потрапити до проєкту «Великого будівництва».

Військовий експерт Олег Жданов: «У Турецькому питанні відіграють роль відкати. ОНУР у великому будівництві не просто так бере участь. Ніхто не запросив німців, французів чи італійців — у них якість доріг дивовижна, хто їздив за кермом в Італії, знає, що таке італійські автобани та італійські розв'язки. А ОНУР стало монополістом і фактично підміняє сьогодні навіть Автодор».

«ОНУР чудово займається корупцією на „Великому будівництві“, наприклад, у моїй рідній Полтаві, — коментує екснардеп Ігор Мосійчук. — Без єдиного дозвільного документа на використання надр компанія копає пісок у величезній кількості, не оплачуючи ренту — нічого немає, оформлюють його на якусь прокладку, яка потім продає його ОНУРу… Виходили люди, активісти, блокували трасу Київ — Харків, автомобілі ОНУРу, порушувалися кримінальні справи — ніхто не розслідує».

Окремою проблемою, вважають експерти, може стати захід турків до військово-оборонного комплексу. Так, Ердоган під час візиту до Києва підписав з Володимиром Зеленським угоду про виробництво в Україні турецьких ударних дронів Bayraktar. Україна не лише закупила партію дронів. Було укладено тривалий контракт на постачання, кількість безпілотників має з кожним роком збільшуватися, доки країна не розпочне власне виробництво в Україні. Згідно з планом, це буде спільний проєкт із Туреччиною.

Експерти заявляють: по-перше, пристрої неефективні, за такі гроші можна було купити сучасніше обладнання. По-друге, створення робочих місць завдяки реалізації проєкту малоймовірне, адже сучасні заводи можуть запропонувати лише десятки, ну, максимум кілька сотень робочих місць. По-третє, потребу у такому заводі країна не має. В оборонпромі є безліч готових заводів, які можна переобладнати. Навіщо будувати з нуля? Тим більше, що «загальний» об'єкт планують будувати поряд із військовою частиною Повітряних сил ЗСУ, яка закриває київське небо, що знову ж таки фактично є загрозою для держбезпеки.

Олег Жданов: «Міністерство оборони має бути тригером у військових закупках, воно має давати технічні умови на озброєння, яке нам необхідне, і на цій підставі ми маємо виходити на міжнародний ринок, оголошувати тендер та проводити закупівлі. Але відбувається все на особистих відкатах та корупційній складовій. Турки дуже грамотно використовують Україну. Є ще Akıncı - важкий ударний безпілотник, він комплектуватиметься двигунами „Мотор Січ“, і якщо раніше вона трималася завдяки російському держзамовленню, то зараз вона тримається на плаву лише завдяки турецькому замовленню. Але турки при цьому не захотіли брати наш 6ТД двигун для свого танка, а купили південнокорейський».

Експерт з питань сектору оборони та безпеки Олег Старіков: «КБ „ПРОМІНЬ“ розробило та вже випробовує такий самий безпілотник, як Bayraktar, такого ж класу — „Сокіл 300“. Але за технічними характеристиками він набагато кращий, ніж „чудо турецького військпрому“, проте замість того, щоб через державне оборонне замовлення закуповувати наші вироби, купують турецькі. У нас в Україні є дуже сильне турецьке лобі з-поміж „агентів впливу“. Воно близьке до „тіла“ президента. Сибіга та колишній консул — „гетто впливу“. Але це виллється у повний розвал економіки країни».

Так, на думку експертів, основною проблемою зв'язків із Туреччиною стало повне невміння влади вести політику, не кажучи вже про захист внутрішніх інтересів, вітчизняного виробника та промисловості. Некомпетентність у сукупності з політикою «договорняка» можуть завдати нищівного удару державі.

429

Читайте нас у Facebook

РЕКЛАМА
Побачили помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter
    Введіть вашу скаргу
Наступний матеріал
Новини партнерів