«Доставляли цілі буси ліків, продуктів та спорядження»: поляк Міхел Лєсковський з перших днів війни помагає Україні

Міхел Лєсковський з Варшави провів свою відпустку разом із волонтерами Рівного на місцевих складах, аби допомогти фізично та підтримати морально. Усі п’ять днів поляк сортував та розвантажував автомобілі з «гуманітаркою». Свій вчинок пояснив тим, що всім світом потрібно зупиняти путіна в Україні, адже якщо цього не зробити — він піде далі.

— Наша громадська організація «Ресурсний центр підтримки ОСББ Рівненщини» займається волонтерством із самого початку війни, — розповіла «ФАКТАМ» волонтерка Інна Коломієць. — Допомагаємо військовим, цивільним, внутрішньо переміщеним особам. Чимало вантажів отримуємо від наших друзів з Польщі Анни та Януша, які буквально з перших днів почали доставляти цілі буси ліків, продуктів та спорядження до Рівного. На тиждень ми отримували від них по два буси.

Через них ми і познайомились з Міхелом — це їхній товариш, який працює менеджером у компанії «Nokia». Родом він з Любліна, наразі мешкає у Варшаві. Чоловіка дуже вразила ситуація в Україні і він сформував навіть спеціальний відділ «Команда антикризового менеджменту України». Завдяки йому було зібрано 16 тонн антисептиків, а це, повірте, чимала сума. Потім ці засоби військовою адміністрацією були розподілені на всі медичні заклади.

Після того Міхел долучився до збору гуманітарної допомоги, яку нам надсилали його друзі. А одного травневого дня в нього виникла ідея їхати до України, аби відчути на собі, як то бути звичайним волонтером, працювати на складі. Ба більше, у поляка навіть була думка, аби взяти до рук зброю і дати бій окупантам, тому що він вважає, що Україна захищає і поляків. Проте Міхел не зміг відпроситись у своїх двох дітей, але це не спинило його бажання бути корисним нашій державі. Уявіть собі, Міхел настільки перейнявся війною в Україні, що від 24 лютого був на роботі кілька тижнів. Весь час віддавав волонтерству. Зі своїми друзями шукав вантажі, своєю машиною зустрічав наших біженців і розвозив до місць призначення, він сам тільки перевіз 60 родин з кордону! Казав, що серед них не зустрілась жодна погана людина.

— Чим саме займався поляк у Рівному? І як, не знаючи мову, ви комунікували між собою?

— В нашому місті волонтер знаходився з понеділка по п’ятницю. Працював на двох складах — медичному, комплектуючи аптечки військовим на передову, та продуктовому. Ми навіть не знали, що в чоловіка колись була важка травма хребта, він не зізнавався, аби ми його не жаліли. А мовчки тягав мішки з картоплею, цибулею…

Жодної хвилини Міхел не сидів, ми не давали йому вказівок. Чоловік просто бачив, як хтось щось робить — і долучався. Якщо хтось приходив з біженців, кожному приділяв увагу. Цікавився чим може допомогти. А щодо комунікації, то Міхел більшість часу спілкувався англійською, бо серед нашої команди був переселенець з Києва Іван, який гарно володів мовою. А так волонтер повільно говорив польською, і ми абсолютно все розуміли. Жодних перепон. Чесно кажучи, усіх шокувало, як Міхел розумів кожне українське слово, без перекладача. Настільки все вільно та просто — враження від такого гостя неймовірні. Ночував Міхел із Іваном у квартирі. То доброзичливий поляк допоміг ще й українцю скласти резюме до себе на роботу. Такі люди варті нашої поваги.

— А як Міхел реагував на сирени?

— Коли вони звучали, ми просили його йти у бомбосховище. Та він заявив, що якщо ми не йдемо, бо потрібно постійно працювати на благо армії, то й він не піде. Поляк був непохитним. Мовляв, солдати на передовій чекати не можуть. Він нічого не боявся, з таким точно можна йти у розвідку. Якби в України було більше таких друзів у Європі, ми швидше б здолали ворога!

— Як думаєте, чому у волонтера настільки проукраїнська позиція?

— Ми в нього цікавились, і він відповів, що Польщу тричі ділила росія, його країна була понад сто років під російською окупацією. Міхел називав росіян «вбивцями, мародерами та педофілами». Й за його словами, ці люди не змінились.

Поляк розповідав, що насправді не всі жителі Польщі такі активні, як він. Є й аполітичні, але більша частина людей дуже допомагає Україні. Адже там розуміють, що наші воїни воюють і за їхніх дітей. Міхел дуже особисто сприймає цю війну. Крім того, поляк засуджує толерантність Німеччини щодо рф.

— На прощання якісь українські сувеніри подарували поляку від нашого вдячного народу?

— Аякже. Міхел куштував наш борщ із салом. Ми йому вручили вишиванку, розмір вгадали ідеально, а представниця міської ради подарувала сувеніри, де поляк зможе побачити на фото квітучу та красиву Україну. До слова, Міхел обіцяв, що знову до нас приїде і буде передавати гуманітарну допомогу — медикаменти, продукти швидкого харчування, постіль, чай, каву, крупи. Й робитиме так до самої перемоги!

Раніше «ФАКТИ» розповідали про 12-річну волонтерку, яка щодня робить з мамою сотні смаколиків для бійців, а також про 16-річну школярку з Коломиї, чемпіонку України з карате, яка шиє для військових спорядження.

Читайте також: Ранок починається з «рокли»: Віра Брежнєва показала, як завантажує фури з гуманітаркою у Польщі (відео)

402

Читайте нас у Facebook