- 14:31 Готував серію ударів по місту: у Миколаєві затримали працівника обленерго
- 14:20 Буду сумувати: пара популярних ведучих залишила ранкове шоу
- 14:07 Ворог завдав шість ударів по передмістю Краматорська: є жертва та поранені
- 13:59 Смертоносна балістика: розвідники розповіли про комплекс «кедр», яким росія атакувала Дніпро
- 13:41 Україні дістався старий суперник з Євро-2024: підсумки жеребкування плей-оф Ліги націй
- 13:41 Ціни продовжують зростати: що найбільше подорожчало, і коли чекати «полегшення»
- 13:22 В Україні стався ідеальний шторм: експерт про ситуацію на фронті
- 12:55 Бред Пітт дуже злий: актор прокоментував, навіщо Анджеліна Джолі вивела на публіку їхнього сина Нокса
- 12:11 Лорак, Повалій, Медведчук і не лише вони: Зеленський позбавив держнагород 34 зрадників України
- 11:51 Воротар «Баварії» заручений із зіркою «Євробачення»: фото та відео красуні
- 11:51 Просто засипле грошима: яким знакам зодіака пощастить розбагатіти у 2025 році
- 11:23 Бойові дії в Україні можуть завершитися у 2025 році, — ЗМІ
Країна: Іспанія
Мануфактура: Lladro
Час випуску: 1977
Скульптор: Salvador Debon
Висота: 52 cm
Із експозиції «Shvets Museum»
Я люблю притчі. Дуже люблю. Вважаю їх особливим жанром, що дозволяє в образній формі коротко передати квінтесенцію мудрої думки, змусити замислитися над тим, що турбує, ще глибше зрозуміти, як можна правильніше вчинити в тій чи іншій ситуації. Мені завжди здавалося, що короткою притчею набагато легше пояснити речі, що вимагають багатослівного опису свого ставлення до тієї чи іншої позиції. Але аж ніяк не думав, що притчу можна використовувати і як дрібну можливість для ухилення, для пояснення власної малодушності, як визнання особистої боягузливої байдужості.
Днями колишнього чемпіона світу з боксу у надважкій вазі Майка Тайсона журналісти запитали, чи не хоче він стати посередником у переговорах між Росією, яка напала на сусідню країну, та Україною, яка стала жертвою неспровокованої жорстокої агресії. На що Тайсон відповів притчею.
«Знаєте, коли я бачу яструба, який хапає малинівку, то розумію, що можу завадити йому вбити цього птаха. Однак, як тільки я заваджу йому це зробити, сам він помре, його пташенята теж помруть. То кого я врятую в такому разі? Наскільки я буду правий?» — наводить слова Майка видання The Sun.
Зізнаюся, не стримався. Приголомшений такою цинічною відповіддю скандально відомого спортсмена, у серцях прокоментував сказане ним словами, продиктованими гіркою образою: «Колись Тайсона називали великим. Великий спортсмен. Великим чемпіоном. Він і зараз великим лишився. Великим нелюдським лайном…»
Вже пізніше, у листуванні з друзями по FB, зрозумів, що очікувати іншого від цієї людини, мабуть, не варто. На відміну від багатьох справжніх зірок світового спорту та шоу-бізнесу, які з перших днів масштабної російської агресії проти України стали на бік добра і кинулися надавати допомогу мільйонам українців, які потрапили в біду, Майк Тайсон вирішив, по суті, філософськи виправдати формулу переваги права сильного на існування тільки на підставі того, що він сильніший і йому, і його пташенятам теж треба якось жити. Так чого вже тут журитися з приводу того, що яструб вбиває ні в чому не винну малиновку. Наслідуючи «закон джунглів», слабший повинен змиритися зі своєю незавидною долею.
Якби йшлося про дику природу, з цим ще якось можна було б погодитися. Але коли подібне відбувається в людському середовищі, та ще й на очах усього світу… Втім, чи варто дивуватися такій позиції Тайсона, відомого своїми ганебними вчинками на рингу, коли він відкушував вуха суперникам, і поза рингом, коли він ґвалтував безпорадних жінок, за що потім потрапляв до в'язниці? Подібним лицемірством останнім часом заявили про себе і лідери деяких європейських країн, які намагаються схилити керівництво України до фактичної капітуляції: мовляв, та поступитеся ви вже сильнішому сусідові, дозвольте йому «зберегти обличчя». Вони думають не про збереження тисяч життів наших співгромадян, які знищуються безжальним агресором, а про збереження політичної особи фашистського диктатора, який проводить геноцид цілого європейського народу?!
У житті Тайсона була жінка, яку він називав своєю «другою мамою». Камілла Еванда, дочка українських емігрантів Гната і Насті Єващук, взяла участь у непростій долі майбутнього чемпіона, не замислюючися про те, що слабке пташеня, яке потрапило в біду, обов'язково має бути роздерте яструбом тому лише, що сильніший повинен втамувати почуття голоду. Невдячний Майк і тут виявився зрадником.
До речі, журналісти неодноразово писали про його незвичайне хобі — Тайсон любить голубів. Кажуть, має кілька тисяч породистих птахів, яких він розводить протягом багатьох років. Цікаво було б подивитися на те, як він безвільно спостерігає за пожиранням своїх улюбленців зголоднілими шуліками. Адже у них безумовне, з його точки зору, володіння «правом сили». Та й голод, як відомо, не тітка.
Усім сьогоднішнім іменинникам дозвольте побажати добра та щастя. А вам, друзі мої, доброго дня. Як завжди, щиро ваш.
вологість:
тиск:
вітер: