Узбекистан у вогні: в ході масових заворушень загинули 18 людей, сотні отримали поранення

Управління Верховного комісара ООН з прав людини закликало владу Узбекистану виявити стриманість щодо учасників масових заворушень, які охопили на початку липня Каракалпакстан. Глава управління Мішель Бачелет заявила, що глибоко стурбована свідченнями «серйозного насильства, зокрема вбивств». Вона вважає, що Ташкент зобов'язаний забезпечити затриманим доступ до адвоката та дотримуватися їхнього права на ретельний та справедливий судовий розгляд.

Протести в Нукусі (адміністративний центр Каракалпакстану) розпочалися 1 липня. Приводом для заворушень став проект поправок до конституції Узбекистану. Документ містить пропозицію виключити з основного закону республіки положення про суверенітет Каракалпакстану та право його народу на відділення за результатами загального референдуму.

2 липня узбецька влада заявила про спробу протестувальників захопити органи державного управління в Нукусі. Влада стверджувала, що відбувається «втручання зовнішніх сил з-за кордону». Деякі сили прагнуть вплинути на ситуацію в республіці «шляхом цілеспрямованих інформаційних вкидань і спотворення подій».

В ході зіткнень з правоохоронцями та співробітниками сил безпеки в Нукусі за офіційними даними загинули 18 людей. Ще 243 дістали поранення, з них 94 перебувають у тяжкому стані.

Управління ООН з прав людини вважає, що реальна кількість постраждалих внаслідок придушення протестів у Каракалпакстані значно вища. Зазначається також, що людей було вбито пострілами в голову. Це говорить про те, що в них стріляли на поразку.

Під час демонстрацій було затримано понад 500 людей. Як мінімум одному з заарештованих вже було висунуто звинувачення «в змові з метою захоплення влади та зміни конституційного ладу». Його можуть за цією статтею посадити за ґрати на 20 років.

У Каракалпакстані 2 липня було оголошено режим НП. Введено комендантську годину. Заблоковано доступ до Інтернету. Бачелет закликала негайно повернути людям можливість «отримувати інформацію». «Подібні заходи невиборчого характеру позначаються на правах великої кількості людей, позбавляючи їх права на свободу вираження та отримання інформації», — наголосила вона.

У Каракалпакстан прибув президент Узбекистану Шавкат Мірзієєв. Він пообіцяв не змінювати статті конституції щодо автономії республіки.

Проблеми цього регіону сягають корінням у радянські часи. Колишня Каракалпакська область з 1930 по 1936 рік входила до складу РРФСР. Пізніше вона отримала автономію та була включена до складу Узбецької РСР. У грудні 1990 року парламент Каракалпакстану ухвалив декларацію про державний суверенітет. У 1993 році парламентарі підписали договір про входження до складу Узбекистану на 20 років з правом виходу за підсумками референдуму.

Раніше «ФАКТИ» повідомляли про масові заворушення в Казахстані.

1073

Читайте нас у Facebook