Дитячі ігри у смерть: дедалі більше підлітків гине через популярний челендж у TikTok

Для того щоб при задушенні почали гинути клітини мозку, достатньо кількох хвилин

12-річного Арчі Баттерсбі мама знайшла вдома непритомного з мотузкою на шиї. Це сталося ще 7 квітня. За словами рідних Арчі, ніщо не віщувало лиха — того дня вони з мамою збиралися піти до кінотеатру на новий фільм «Бетмен». Арчі був активною дитиною, захоплювався спортом, займався гімнастикою та бойовими мистецтвами. Його мама Холлі Денс повідомила поліцію, що син задихнувся, намагаючись повторити трюк із побаченого в соцмережі TikTok Blackout Challenge.

З моменту госпіталізації хлопчик перебував у комі й жодного разу не прийшов до тями. Його мама сподівалася, що син одужає, і відповідала відмовою на прохання лікарів зробити дитині МРТ. В результаті лікарі через суд домоглися дозволу провести дослідження, і воно показало некроз тканин мозку. Це означало, що шансів одужати Арчі вже не мав. Однак його мати категорично відмовилася давати згоду на відключення дитини від систем життєзабезпечення. Жінка стверджувала, що Арчі іноді реагує на її слова та дотики, а отже, мовляв, ще є надія.

Почалася судова тяганина, яка тривала кілька місяців. Батьки Арчі намагалися домогтися, щоби сина не відключали від апаратів. Лікарі ж наполягали, що подальша підтримка життєдіяльності марна, оскільки мозок хлопчика вже помер. Гучний судовий процес висвітлювали британські ЗМІ.

13 червня суддя Високого суду Лондона ухвалив, що вже в день проведення МРТ Арчі був мертвий, а отже, життєзабезпечення необхідно припинити. Батьки хлопчика подали апеляцію та виграли її, добившись повторного розгляду справи. 15 липня вже інший суддя ухвалив рішення відключити Арчі від апаратів. Рішення було затверджено у двох вищих інстанціях — в Апеляційному та Верховному судах. Попри те, що воно набрало законної сили, суд дав відстрочку від його виконання, щоб у батьків була можливість звернутися до Верховного суду з прав людини. Вони це зробили, але ЄСПЛ ухвалив, що «не втручатиметься у рішення національних судів щодо дозволу на припинення життєзабезпечувального лікування». Батьки Арчі зверталися також до Комітету ООН з прав людей з інвалідністю, але це не допомогло. Коли стало відомо, що Арчі відключать від апаратів, батьки попросили перевезти його в хоспіс, щоб мати можливість провести з ним останні дні. 6 серпня дитина була відключена від системи життєзабезпечення, після чого через кілька годин померла.

Цей жахливий випадок змусив не лише Великобританію, а й безліч інших країн, звернути увагу на те, яку небезпеку може нести, здавалося б, невинний і такий популярний серед молоді TikTok. У цій соцмережі немає суїцидальних груп на кшталт сумнозвісного «Синього кита». Немає закритих спільнот і «кураторів», які дають завдання. Але дуже популярні челенджі, і далеко не всі вони невинні. Намагаючись повторити те, що побачив на короткому відео, підліток може навіть не усвідомлювати можливих наслідків. Наприклад, Арчі Баттерсбі, як розповідають його друзі та рідні, був активним життєрадісним хлопчиком, і явно не планував зводити рахунки із життям. У Blackout Challenge (який ще називають «Грою у задушення»), швидше за все, брав участь просто заради цікавості.

За даними іноземних ЗМІ, у 2021 році в результаті участі в цьому челенджі загинули щонайменше семеро дітей. Підлітки душать самі себе чи один одного, щоб досягти короткочасного стану ейфорії, який нібито певного моменту має настати. При цьому намагаються зняти все це на відео та виставити у TikTok. Найчастіше такі «розваги» закінчуються у кращому випадку втратою свідомості та госпіталізацією. У найгіршому (і це буває регулярно) — смертю. Фахівці кажуть, що для того, щоби при задушенні почали гинути клітини мозку (як і сталося у Арчі Баттерсбі), достатньо кількох хвилин.

Внаслідок небезпечної гри в Україні загинули щонайменше дванадцять дітей

В Україні заговорили про цю небезпечну гру задовго до появи TikTok. Називали її не Blackout Challenge, а «собачий кайф». Відеоролики з інструкціями підлітки знаходили в Інтернеті. Про перші смерті стало відомо ще 2013 року. Батько загиблого 14-річного Едіка Щелканова зі Сміли Черкаської області тоді розповів «ФАКТАМ», що його син був активною життєрадісною дитиною і не збирався вчиняти суїцид.

«Як і його однолітки, Едік любив сидіти в Інтернеті, дивитися в телефоні якісь відеоролики. А якось прийшов зі школи й сказав: „Тату, пам'ятаєш Антона, мого друга? Уявляєш, він помер. Завтра похорон“. Як помер? — мене ця новина шокувала. — Чому? „Та вони з сестричкою… грали, — невиразно пояснив син. — І сталося так, що він ніби сам себе… повісив. Ну чи вона його… Це сталося випадково“. Більше жодних подробиць я від сина не домігся», — розповідав батько хлопчика Віктор.

Через деякий час те саме зробив і сам Едік. Повернувшись одного дня додому, Віктор знайшов сина мертвим — він повісився на дверній ручці. Друзі Едіка пізніше розповіли, що хлопчик і не думав про суїцид — їм керувала цікавість та бажання «отримати гострі відчуття». А Віктор, проаналізувавши поведінку сина незадовго до загибелі, дійшов висновку, що Едік намагався грати в цю гру не один раз: «Останнім часом у нього сильно порушилася координація рухів. Син став погано орієнтуватися у просторі. Ідучи коридором, міг не помітити стілець або одвірок, за обіднім столом замість сільнички хапав мою руку. Як пояснив лікар, щоразу, коли людина практикує „собачий кайф“, певні клітини її мозку відмирають. Що частіше дитина це робить, то важче наслідки: порушується координація рухів, зникає пильність, з'являються перші ознаки інсульту. Тобто навіть якщо під час чергової спроби „зловити кайф“ задуха не станеться, довго після цього не проживеш — рано чи пізно мозок загине. Деякі хлопці, помітивши тривожні симптоми, зупиняються. А інші наполегливо продовжують, мало того, умовляють своїх товаришів до них приєднатися».

Тоді стало відомо, що внаслідок небезпечної гри в Україні загинули щонайменше дванадцять дітей. Зараз про небезпечне захоплення заговорили знову — тільки тепер уже як про челендж з TikTok. Зараз ця тема активно обговорюється у соцмережах та батьківських чатах.

— Те, що через війну про подібні речі стали менше говорити, зовсім не означає, що їх немає. Швидше навіть навпаки, — сказала «ФАКТАМ» 41-річна киянка Світлана, яка разом із 14-річним сином зараз перебуває в Чехії. — Багато дітей (особливо підлітків) замкнулися в собі й почали шукати порятунку в соціальних мережах. Я бачу це по своєму сину. Артем любив свою школу в Києві, ходив на шахи та дзюдо, мав друзів. З березня ми перебуваємо в Чехії, і тут він почувається чужим, йому дуже самотньо. Ще кілька місяців тому я помітила, що він став цілодобово пропадати в соцмережах. Спочатку не турбувалася — для мене було головним, що дитина у безпеці. Але, виявилося, що в тому ж TikTok (соцмережі зі, здавалося б, розважальним і дуже примітивним контентом) на дітей також може чекати небезпека. Я випадково зауважила, що син дивиться відео, де підлітки самі себе душать. Запитала, що це, але Артем відмахнувся: «Це такий прикол». А через деякий час побачила новину про хлопчика з Великобританії. І з'ясувала, що мій Артем разом із друзями, з якими постійно переписується, зберігають ці відео, постійно їх дивляться і начебто жартома обговорюють, як можна зробити щось схоже. Останньою краплею стало повідомлення від мами однокласника Артема, яка випадково побачила, як син щось дивиться у телефоні та намагається затягнути у себе на шиї мотузку.

Вивести Артема на відверту розмову в мене так і не вийшло, і ми звернулися до психолога. Син спочатку не хотів, але зараз бачу, що сеанси йому навіть подобаються. Він став веселішим, менше пропадає в соцмережах і, сподіваюся, вже не думає про ці дурниці. Психолог каже, що зараз нам, батькам дітей, які переживають війну, треба бути особливо уважними. Діти можуть не показувати своїх емоцій і при цьому шукатимуть порятунку в соцмережах, або повторюючи «приколи» з TikTok, або навіть вступаючи до суїцидальних груп.

Хвиля самогубств, пов'язаних із суїцидальними групами «Синій кит» та «Червона сова», накрила Україну кілька років тому. У таких групах невідомий куратор, який знаходив свою жертву в соцмережі, давав їй різні завдання. Наприклад, не спати всю ніч, слухати похоронну музику, завдати собі каліцтва. Найчастіше жертвами таких «кураторів» ставали діти, які мали проблеми в сім'ї або у стосунках з однолітками. Завдання від «куратора» вони сприймали як свого роду квест. Останнім завданням було самогубство. «ФАКТИ» писали про десятки таких суїцидів. Варто зазначити, що всі куратори перебували в росії і поширювали подібні речі переважно через російську соцмережу «ВКонтакте».

Коментуючи те, як запобігти та вчасно помітити захоплення дитини подібними речами, кандидат наук, медична психологиня, експертка з психологічної кібербезпеки Наталія Бугаєва говорила «ФАКТАМ», що найкраще, що можуть зробити батьки, — це приділяти увагу дітям та регулярно розмовляти з ними. Не засипати докорами та підозрами, а намагатися бути дитині другом, якому можна довіряти: «Необхідно спокійно говорити з дітьми про небезпеку таких „ігор“. Розповісти про травми та наслідки та пояснити, що сила характеру проявляється не в тому, щоб погоджуватися на участь у сумнівних іграх, а в тому, щоб від таких пропозицій вчасно відмовитись».

Раніше психологиня Світлана Ройз розповіла, як підтримати дитину під час війни та при цьому не зробити її залежною від постійного схвалення.

Фото у заголовку Pixabay

4999

Читайте нас у Facebook