ПОИСК
Світ

Макея ліквідували російські спецслужби чи білоруські можновладці? — експерти про смерть голови МЗС Білорусі та плани кремля

9:30 30 листопада 2022
Лукашенко на похороні Макея

На росії готують заміну лукашенку, впевнений ізраїльсько-російський громадський діяч Леонід Невзлін. На його думку, фізичне й психологічне здоров'я білоруського диктатора змушують путіна шукати йому заміну. Найімовірніші кандидатури — Олександр Вольфович, держсекратар Радбезу Білорусі, та колишній держсекретар РБ республіки Станіслав Зась, які будуть не просто лояльні до росії та особисто путіна, а й слухняно виконуватимуть усі вказівки кремля. Та цим планам ще донедавна заважав міністр зовнішніх справ Володимир Макей, якого й опозиція, і провладні сили вважали найвірогіднішим наступником лукашенка.

І тут Макея спіткала нагла смерть. Звичайно, підозри виникли не тільки у конспірологів. Тим більше, що про можливу ліквідацію лукашенка, який з останніх сил удає, що Білорусь не бере участі у війні з Україною, не говорить нині тільки лінивий. Так, аналітики Інституту Лансінга (США) заявили, що наразі на росії розробляються два сценарії: «невдалий» замах на лукашенка (зі звинуваченням у цьому України та НАТО, щоб підштовхнути диктатора до відкритої війни з Україною) та його ліквідація із заміною на того ж підконтрольного кремлю Зася (щоб, знову ж таки, забезпечити участь білоруської армії у війні проти України). Та ГУ генштабу рф не плекає надії на те, що у першому випадку лукашенко «поведеться», тому наполягає на його ліквідації.

Що цікаво, свою аналітику Інститут Лансінга опублікував за добу до смерті Макея. А наступного дня, за кілька годин до того, як стало відомо про смерть міністра, своєрідна відповідь на неї зʼявилася на проєкті Reform.by. Де прямо вказують: публікація ІЛ «може бути інструментом підкилимної боротьби між наближеними до лукашенка силовиками». На думку авторів Reform.by, те, що Зась скоро повернеться з поста генсека ОДКБ до лав найвищого керівництва в Білорусі, хвилює оточення лукашенка, якому загрожують перестановки. Тому його намагаються скомпрометувати в очах диктатора.

І тут спливає (на момент публікації — ще живий) Макей: «Червоною ниткою у статті проходить ідея персональної загрози лукашенку з боку кремля. Саме цей наратив просувають емісари Володимира Макея, запевняючи західних співрозмовників у тому, що лукашенка потрібно врятувати від путіна». Схоже, оточення лукашенка живе, як павуки в банці, тож не дивно буде, коли з'ясується, що російські спецслужби до смерті Макея не мають жодного стосунку, а ліквідували його свої ж «колеги».

Поки що намагання кремля втягнути Білорусь у відкриту війну проти України лишалися марними багато в чому завдяки роботі Макея. Саме він (і, певно, тільки він) забезпечував контакти «нерукостислого» лукашенка із Заходом. Попри санкції та офіційне невизнання, білоруський диктатор намагався будь-що утримувати цю ниточку. Можливо, для того, щоб хоч якось стримувати росію від відкритої анексії Білорусі. А можливо, щоб забезпечити собі якісь гарантії безпеки на той випадок, коли доведеться скласти владні повноваження й шукати прихистку десь за кордоном (і навряд чи це будуть росія та Китай, що мають нині в білорусі великі інтереси). Тож для росії Макей був більмом на оці не тільки як людина, що могла замінити лукашенка, не допустивши до влади ставленика кремля, а і як ота ниточка, що лишала лукашенкові шанс на «забезпечену пенсійну старість» і, відповідно, можливість бути не повністю слухняною маріонеткою путіна.

Вантажівки, що раптово вигулькнула на дорогу перед автівкою міністра, не було. 64-річний високопосадовець помер у себе вдома 26 листопада, коли збирався до театру на виставу, у якій грає його друга дружина. Офіційно причину смерті поки що не оголосили. Неофіційно ж називають інфаркт. Начебто міністр пережив того дня серцевий напад, та вирішив, що все вже минулося, і не звернувся по допомогу до лікарів. Але ж спецслужби й злочинці давно вже використовують отрути, симптоми отруєння якими не відрізнити від симптоматики інфаркту та різних хвороб. Саме така отрута, розроблена у спецлабораторії ФСБ, й призвела до смерті Макея, заявляє Невзлін, оскільки до того 64-річний чоловік не жалівся на здоров'я, вів активне життя та не мав проблем із серцем.

РЕКЛАМА

Дехто вважає, що вбивством Макея росія намагається залякати лукашенка, який ще досить міцно тримається за владу в республіці, щоб нарешті змусити його до вторгнення в Україну. Той же Леонід Невзлін вказує не тільки на паніку серед вищої номенклатури в білорусі (бо коли невідомо, хто й за що вбив, то кожен боїться стати наступним), але й на запроваджені заходи безпеки: диктатор посилив охорону синів, а також замінив всю свою обслугу, кухарів, охоронців…

Та багато хто впевнений, що це не акція залякування, а ще один прямий крок до захоплення влади у Білорусі. Так, Андрій Піонтковський вказує, що це акція москви, бо саме Макея кремль звинувачував у багатовекторності зовнішньої політики лукашенка. А Лев Шлосберг вважає, що смерть Макея, масштаб особистості якого міг зробити його президентом республіки, це дуже погано не тільки для Білорусі, а й для всієї Європи: «Макей був професійним дипломатом, коло його контактів у світі значно перевищувало коло контактів лукашенка. Макей підтримував зв'язки Білорусі з Європою і визнавався Європою як партнер у діалозі за самих важких обставин. Він допоміг Білорусі уникнути частини санкцій, багатовекторність лукашенка трималася на ньому. Макей був непохитним прихильником збереження суверенітету Білорусі. При ньому поглинання Білорусі росією було неможливим».

РЕКЛАМА

Після закінчення Мінського державного педуніверситету іноземних мов Макей 12 років відслужив у радянській армії (причому, за деякими даними, у ГРУ), після чого перейшов на дипломатичну службу. Тривалий час був помічником лукашенка, очільником його адміністрації, 12 останніх років очолював МЗС. Був одним з найближчих до лукашенка людей. Та останнім часом його вплив зменшився.

«Може, тут і немає ніякої конспірології, та все ж обставини видаються трохи дивними. Він знав про лукашенка більше, ніж хто інший: включно з тим, з ким той випивав чи зустрічався, — говорить колишній посол у кількох країнах Європи, ексміністр культури РБ Павло Латушко. - І, до речі, в історії МЗС білорусі прослідковується тенденція: Володимир Синько, Іван Антонович, Урал Латипов були зняті з посад під час їхньої участі в самітах міністрів іноземних справ ОБСЄ. Володимир Макей повинен був брати участь у такому саміті в Польщі, але не дожив три доби.

РЕКЛАМА

Окрім того, коли я працював послом у Польщі, було кілька дивних випадків: кілька разів, коли планувалися візити високих білоруських чиновників (премʼєра, віцепремʼєра, голови парламенту тощо), то КДБ затримував представників польської етнічної меншини, то видворяли польського аташе — візити скасовувались, робота ускладнювалася, зірвались дві торгово-економічні комісії. За дорученням міністра ми проаналізували низку таких випадків — виявилося, що КДБ Білорусі діяв на зрив білорусько-польських відносин не самостійно. Кожного разу за цим стояла російська сторона. А тут якраз Макей планував їхати до Польщі. Можливо, він віз щось важливе? Але це також конспірологія. Я більше певен, що Макею просто було важко пережити те, що він лишився сам".

За словами Латушка, Макей після 2020 року хоча й зберіг своє крісло, та для лукашенка «став ніким», що позначилось на його психологічному стані. Останнім часом його навіть перестали брати до президентського літака під час закордонних візитів. З недавнього саміту ОДКБ в Єревані міністр повертався взагалі на відкидному стільці у військово-транспортному літаку. І вихід зі свого важкого стану він почав шукати в алкоголі, що також могло позначитися на його здоров'ї.

Не схиляється до версії про ліквідацію Володимира Макея й експерт Українського інституту майбутнього Ігар Тишкевич, коментуючи «ФАКТАМ» смерть очільника білоруського МЗС:

— Я не обговорюю конспірологічні теорії.

— Наскільки реально Макей був людиною, що могла замінити лукашенка?

— Він був, можна сказати, керівником, лідером думок, координатором в одній з найбільш впливових груп еліт в оточенні лукашенка. При цьому, на відміну від лукашенка, рукопотискаємий як на Заході, так і в Китаї.

— А чи бачив його наступником сам лукашенко?

— Лукашенко довіряв Макею, той був успішним з точки зору політичного балансування, політичних комбінацій, грав, використовуючи інтереси важливих для Білорусі держав.

— Колись Макей закінчив педінститут іноземних мов, після чого довго служив в армії (кажуть, у ГРУ). Він з тих військових перекладачів, що фактично працювали шпигунами?

— Військові перекладачі використовувалися і як цивільні, і в системі того, що зараз називається «головне управління генштабу ЗС рф». Їх використовували в системі військової розвідки або ж на перехопленні розмов контррозвідки, частина йшла у Міністерство закордонних справ. Тож невідомо, чи був він розвідником (такі речі зазвичай не афішуються). Але будь-який дипломат будь-якої країни у всякому разі пов'язаний з розвідкою. Хоча б тому, що у будь-якому посольстві під легендами є принаймні три представники різних розвідок: військової, СЗР та, можливо, ще однієї-двох спецслужб. В тому числі — й України. Тому будь-який дипломат має контакти з розвідкою.

— Через смерть Макея політика чи становище, сприйняття Білорусі в міжнародній спільноті зміняться?

— Переважно це залежить від того, хто стане наступником, його прийнятності для зарубіжних партнерів. Якщо мається на увазі конфлікт із Заходом — тут питання, чи будуть у майбутньому якісь контакти й консультації. Негласні консультації проходили останні пів року. Якщо новий очільник МІД Білорусі не буде «токсичним» для європейських та американських партнерів, консультації будуть продовжені. Інакше — їх «поставлять на паузу».

Китайський вектор: Білорусь — у сфері інтересів Китаю, тому тут навряд чи щось зміниться. Турецький вектор — тут особистий інтерес Ердогана, який особисто зацікавлений у розвитку співпраці, у поширенні свого впливу через Білорусь, тому також змін не очікується.

Хто стане новим міністром — поки що невідомо. Прогнозується, що це буде або перший заступник Макея Сергій Олійник, або просто заступник Юрій Амбразевич. Першого характеризують як людину, що повністю віддана лукашенку, але здатна тільки виконувати накази й не має добрих контактів на Заході. Другого — як повністю проросійську кандидатуру, за якої міжнародна політика Білорусі буде повністю замкнена на «старшому братові». Очікувалося, що майбутній міністр замінить Володимира Макея на саміті ОБСЄ. Та, як повідомило МЗС Білорусі, туди поїде посол в Австрії Андрій Дапкюнас.

Докладніше про розклад сил у білоруському політикумі по смерті Володимира Макея читайте у матеріалі «Макея розглядали як одного з можливих наступників лукашенка. Тепер важливо, що буде після», — Тишкевич.

Фото в заголовку: «ПУЛ первого»

2670

Читайте нас у Facebook

РЕКЛАМА
Побачили помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter
    Введіть вашу скаргу
Наступний матеріал
Новини партнерів