ПОИСК
Історія сучасності

Дата народження Григорія Сковороди викликає серйозні сумніви: дослідник пояснив причини

12:08 5 грудня 2022
Григорій Сковорода
Велику частину фактів з життя видатного філософа, поета і педагога Григорія Сковороди (в тому числі прийняту зараз дату народження — 3 грудня 1732 року) дослідники почерпнули з одного єдиного джерела, яке, на жаль, не викликає у них довіри.

— Мова йде про (язик не повертається сказати слово «біографію»), скажімо так, твір учня Сковороди Михайла Ковалинського про свого вчителя, — розповів «ФАКТАМ» на відкритті в Національному музеї історії України виставки «Світи Григорія Сковороди» її науковий консультант професор Максим Яременко. — Ковалинський в цьому творі ставив за мету максимально підкреслити чесноти Григорія Савича, а не повідомити біографічні факти про нього. Саме з праці Ковалинського (високопоставленого царського чиновника. — Авт.) ми дізналися, що його вчитель народився в 1722 році.

«Батько Сковороди був козаком, займався комерцією — торгував горілкою»

— Відома альтернативна дата народження Григорія Сковороди, — продовжує професор Яременко. —  Тут слід сказати, що на початку ХІХ століття філолог та історик давньої української літератури Ізмаїл Срезневський зайнявся збиранням свідчень про Сковороду від людей, які буцімто його знали (в ті часи такі були). В цих розповідях, як то кажуть, перемішане грішне з праведним. Наприклад, згідно з одною з них, Сковорода народився в родині священника. Проте ми достеменно знаємо, що не священника, а козака. Так от, Срезневський називає іншу дату народження Григорія Сковороди — 1726 рік.

Тож не виключено, що насправді від дня народження Сковороди минуло не 300 років, а дещо менше. Зате ми точно знаємо, що він з’явився на світ саме 3 грудня.

Максим Яременко: «Не викликає сумніву лише день, коли народився Сковорода – 3 грудня. А ось із приводу року є питання»

— Звідки це відомо?

— З одного з листів Сковороди, написаного ним вночі 22 листопада (це за старим стилем, а за новим — 3 грудня). Григорій Савович зауважив в ньому листі, що це день, коли він колись з’явився на світ (в сотенному містечку Чорнухи Лубенського полку, це приблизно в центрі Гетьманщини).

В ті часи дітей, як правило, називали на честь святих (скажімо, хлопчик народився 14 січня — на День святого Василя, тож йому й дають ім’я Василь. — Авт.). Але у випадку зі Сковородою не все так просто: в церковному календарі 22 листопада не значиться жодного святого на ім’я Григорій. Тому можна лише робити припущення, який саме святий на ім’я Григорій був небесним покровителем Сковороди. До речі, ми точно знаємо, що його молодший брат народився 1 січня 1732 року і названий на честь святого Василя.

На відкритті виставки був присутній міністр культури України Олександр Ткаченко. Він повідомив, що ЮНЕСКО виділило кошти на консервацію зруйнованого окупантами музею у Сковородинівці

— Їхня родина була заможною?

— Не бідною. В радянські часи було створено хибний стереотип, що Сковорода з родини простолюдина і являється носієм селянського світогляду. Насправді він шляхетного роду — зберігся документ, з якого ми знаємо, що його батько Сава був козаком, правда, не з-поміж старшини. Він був не надто багатим, але й не бідував, адже займався торгівлею — продавав горілку. А продаж оковитої у всі часи — комерція прибуткова. За правовими нормами тих часів козаки належали до шляхти.

«З Риги в музей в Сковородинівці прийшов лист, авторка якого повідомляла, що її дідусь був онуком Григорія Сковороди»

— Що відомо про дитячі роки Сковороди?

— Фактично нічого. Але ми точно знаємо, що в 1740-і роки він був студентом Києво-Могилянській академії. Причому декілька разів переривав там навчання. На цій виставці демонструється рукописний трактат, який колективно переписували студенти Могилянки. Один з фрагментів написано рукою Сковороди. Він навіть лишив свій підпис. Григорій дійшов в академії до курсу «Богослов'є», але так його й не закінчив.

Руїни музею в Сковородинівці

— Чому він призупиняв навчання?

— З різних причин. Було таке, що покинув навчання заради того, щоб пуститися в мандри — в імперські столиці. В Санкт-Петербурзі став співаком в придворному хорі. В одному з урядових документів за 1740 рік зазначено, що Григорій Сковорода являється співаком придворної капели. У вже згаданому творі його учня Михайла Ковалинського написано, що Сковорода повернувся в Київ в 1744 році, коли сюди приїхала поклонитися київським святиням цариця Єлизавета Петрівна. Але в списках людей, які її супроводжували, Григорій Сковорода не значиться. Тому, коли насправді він повернувся в Київ, достеменно невідомо. Але те, що повернувся — це точно. Причому, з чималими грошима, адже мав можливість позичити одному диякону солідну суму. Ми знаємо про це достеменно. Бо лишилися відомості про судову справу: Григорій судився з дияконом однієї з церков на Подолі за те, що той не повернув Сковороді борг 30 рублів. Це були чималі гроші — за них можна було завести господарство, купити худобу.

Ми знаємо принаймні про ще одну велику подорож Сковороди. Але лише з одного джерела — вже згадано твору Ковалинського. Мова йде про участь Григорія в Токайській комісії, направленій в Угорщину.

— Що це за комісія?

— Особлива — винна. Тут слід сказати, що з 20 років XVIII століття в Санкт-Петербурзі виник інтерес до вина. Найближчим в ті часи місцем, де робили якісне вино була Угорщина. Тому на державному рівні (!) була створена Токайська комісія, члени якої їздили туди закуповувати благородний напій. Для цієї комісії були потрібні освічені виховані молоді люди. Зазвичай, їх набирали на території України. Але знову ж таки є одна проблема: збереглися документи про членів Токайської комісії з 1730-х до середини 1760-х. Сковорода там не значиться.

Експонати виставки, присвячені участі Сковороди у державній експедиції із закупівлі вина в Угорщині

— Сковорода мав дружину?

— Ні. І дітей, наскільки нам відомо, в нього не було. Але в радянські часи в музей Сковороди в селі Сковородинівка (Харківщина) прийшов лист з Риги, в якому літня жінка повідомляла, що начебто її дідусь був онуком Григорія Сковороди. Мовляв, у філософа була амурна історія, результатом якої стали таємне вінчання та народження дитини. Певно, що це один з великої кількості міфів, пов’язаних зі Сковородою.

— Чим він заробляв на хліб?

— Вчителював. Він тривалий час намагався стати викладачем в якомусь з навчальних закладів. Але з цього нічого не вийшло. Врешті став домашнім інспектором (вчителем). Інспектор жив в родині учнів, виховував і вчив їх. Найняти інспектора могла собі дозволити родина, глава якої належав до козацької старшини, мав відповідні доходи.

— Яку творчу спадщину лишив по собі Сковорода?

— Приблизно 20 оригінальних творів і десь 10 перекладів. Релігійною символікою просякнута вся творчість Сковороди. Один з етичних принципів, який він сповідував: пізнай себе.

— Чи збереглися речі, про які достеменно відомо, що вони належали Сковороді?

— Таких речей, окрім рукописів, лишилося дуже й дуже мало. До слова, в 1920-і роки в Харкові було створено Музей Слобідської України імені Григорія Сковороди, співробітники почали збирати експонати, які мали відношення до філософа. Люди понесли їм різні речі. Зберігся бюлетень цього музею, з фотографією палиці, яку начебто власноруч вирізав Григорій Савич. Чи ця річ справді належала йому, перевірити фактично неможливо.

— Існують прижиттєві портрети Сковороди?

— З портретами така історія: з 1769 року Григорій Савович жив в родинах представників козацької старшини Слобожанщини — як інспектор (вчитель) їхніх дітей. Вважається, що в одній з цих родин замовили портрет Сковороди. Всі художні інтерпретації його зовнішності являються варіантами того портрета.

Це перша з копій прижиттєвого портрета Сковороди, що збереглися. Про оригінал відомо, що його вивезли до росії

— Могила Сковороди збереглася?

— Яка саме? Та, яку він собі, буцімто, викопав? Чи та, в яку його потім перепоховали? Срезневський записав легенду, що Сковороду спершу поховали в могилі, яку він собі власноруч викопав на горбочку біля дуба в Сковородинівці. А потім перепоховали на цвинтар біля церкви — як належало в ті часи.

Нагадаємо, в росії намагаються довести, що Григорій Сковорода — російський мислитель. На що президент Зеленський у щоденному зверненні до українців сказав: «Було б смішно, якби не було гірко, що окупанти намагаються вкрасти в України ще й цього українця. Щось там розповідають, ніби і Сковорода — їх. Але ж ми знаємо, що їм його не зловити. Як ніколи не зловити, не зупинити, не зламати та не полонити Україну».

P. S. На відкритті виставки міністр культури України Олександр Ткаченко, заявив, що російські загарбники навмисно зруйнували музей в Сковородинівці. Адже навколо будинку, в якому він розміщується, немає вирв від снарядів та мін, немає ушкоджених війною споруд. ЮНЕСКО виділило кошти на консервацію на зиму будівлі зруйнованого музею, щоб згодом була можливість його реконструювати.

Фото автора

824

Читайте нас у Telegram-каналі, Facebook та Instagram

Побачили помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter
    Введіть вашу скаргу
Наступний матеріал
Новини партнерів