«Подивімося правді в очі: росія має гроші на війну», — Данило Гетманцев
У першій частині інтерв'ю з головою парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данилом Гетманцевим «ФАКТИ» з'ясували, які підприємства в Україні було націоналізовано та чому, чи можуть російські громадяни вести бізнес на нашій території. Також ми розпитали, навіщо під час війни розпродається державне майно, за яке в такий час покупці навряд чи можуть заплатити реальну вартість.
У продовженні розмови йтиметься про пекельні санкції, що не «спалили» російську економіку, яка, попри все, доволі непогано почувається. Проаналізували Іран, який незважаючи на багаторічні санкції, виробляє озброєння краще за те, яке наявне у так званої «другої армії світу».
«Сьогодні санкції ще суттєво не позначалися на обороноздатності рф»
— 5 грудня офіційно набуло чинності рішення про ембарго на постачання російської танкерної нафти у країни Євросоюзу. Також з цього дня починає працювати «стеля» цін на російську сировину, яку запровадили ЄС, G7 та Австралія. На вашу думку, чи не зависоке це обмеження цін?
— Переконаний в тому, що при підрахунку було покладено відповідні цифри. Тому це питання, яке я навряд чи можу авторитетно прокоментувати. Думаю, в даному випадку важливі не цифри, а сам прецедент такого регулювання, який є унікальним, але лише першим рішенням. Вважаю, якщо вдасться його реалізувати, то цифри можуть змінюватись. Хоча «стеля» застосована лише до нафти, яка постачається морем. Також зверну увагу на інший важливий прецедент: обмеження цін на природній газ, який продається на газових хабах в ЄС, що почне діяти з 15 лютого наступного року. Цінова стеля (близько 1900 доларів за тисячу кубометрів) також виглядає зависокою, але це важливий крок уперед, який запобігатиме аномальному сплеску газових цін до 3200 тисяч доларів за тисячу кубів, що спостерігалось улітку.
— Поговорімо про санкції. Інколи слухаю російських економістів, які не підтримують війну, та чую, що вони вражені гнучкістю свого бізнесу, який примудряється загалом непогано виживати під час війни. Навіть, за їхніми спостереженнями, економіка рф просіла не настільки сильно, як очікувалось. Виходить, санкції не такі вже й пекельні?
— Ми не повинні жити в ілюзіях, економіка росії далека від краху. Це точно не питання короткострокової перспективи та навряд чи середньострокової. Тобто два роки — той період, який економіка рф точно витримає.
Більше того, хочу звернути вашу увагу, що за рахунок енергоносіїв минулого року рф заробила більше, попри зменшення постачання. У них безпрецедентні доходи по газу та нафті. Тому говорити, що економіка рф зараз потерпає, — це перебувати в певних ілюзіях. У них є достатній запас міцності.
Якщо ви згадаєте «Фонд майбутніх поколінь», він нині нараховує 185 мільярди доларів. Це те, що вони накопичили. Водночас звертаю увагу на наступне: до початку війни, станом на 1 березня, він становив 155 мільярдів. За час війни збільшився. Був пік його зростання влітку, зараз падає: вони почали витрачати кошти з нього. Але це досить великий запас міцності. До речі, дуже цікава обставина, яка характеризує режим, що витрачає гроші з «Фонду майбутніх поколінь» на вбивство нинішнього. Не на те, на що Норвегія чи інші країни, будуючи економіку, розвиваючи потенційно перспективні галузі, щоб вони в майбутньому приносили дохід, а вбиваючи людей.
— Тож санкції вкрай обмежено діють на економіку росії?
— Санкції завдають шкоди в частині мономіст, орієнтованих на іноземні заводи, які пішли від них. Там буде дійсно катастрофа. Проте це точно не катастрофа в масштабах всієї країни.
В рф різко зростає безробіття, але за рахунок мобілізації ці цифри будуть зменшені.
А от так зване імпортозаміщення багато в чому виявилось міфом, бо ми бачимо, що заводи зупинились. Вважалось, на автомобілебудівних заводах було імпортозаміщення, насправді вони використовували іноземні деталі, без яких тепер не можуть працювати. Ці підприємства зупинились вже у квітні, щойно такі деталі перестали надходити. Проблеми є, зокрема з чипами: вони їх виймають з електроніки (пральних машинок, холодильників), розбираючи техніку. Це дефіцит.
Однак сьогодні санкції ще суттєво не позначалися на обороноздатності рф. Адже мета санкцій — виснажити країну, аби вона не мала грошей на війну. Подивімося правді в очі: росія має гроші на війну. Ще на 2 роки в неї їх вистачить.
«За логікою санкцій, ця країна має жити в кам'яному віці, проте вона продукує досить сучасне озброєння»
— Якщо подивитись на Іран, то ми бачимо: обійти санкції цілком реально.
— Здебільшого Іран генерує великий попит на санкційний товар. Їм вдалося побудувати у світі цілу індустрію обходу санкцій. Вона працює. Ми ж бачимо, в Ірані є зброя, краща за ту, що наявна у так званої другої армії світу. Україна на собі відчуває руйнівні ефекти масового застосування їхніх безпілотників. За логікою санкцій, ця країна має жити в кам'яному віці, проте вона продукує досить сучасне озброєння. Це свідчить про наступне: вони знають, як обійти санкції, та з задоволенням нададуть ці шляхи, способи й інструменти своєму союзникові, який також їх оминатиме.
Підсумовуючи. Ситуація на санкційному фронті дуже нагадує те, що відбувається на звичайному фронті. Це протистояння, позиційна боротьба, гра на виснаження. Тут не йдеться про швидкі рішення. Тим паче, зважаючи на те, що наші партнери, на жаль, не готові приймати рішення, які здатні істотніше вплинути на рф. Приміром, відключення від SWIFT. Говорячи про надра, то санкції торкнулись лише вуглеводнів, натомість вони не зачепили жодних інших природних ресурсів, які продовжують експортуватись з росії у великому обсязі. Підприємства, що працюють з такою сировиною, абсолютно не постраждали. Йдеться про корисні копалини. Наші партнери також не готові до радикальніших санкцій. Це боротьба й протистояння. Нам треба набратись терпіння та працювати в заданому напрямку.
— Насамкінець поговорімо про післявоєнний період. Чи розробляються кроки для якомога швидшого відновлення країни?
— Безперечно, ми готуємось до завершення війни. В нас є дві великі рамки.
Перша — це війна і те, що її загроза продовжуватиметься після завершення активної фази. Передбачаємо можливість другого, третього етапів війни, поки у росії діє нинішній режим.
Друга рамка — членство в Євросоюзі. Наша робота абсолютно не пов'язана, і ми не чекаємо завершення війни, а працюємо зараз.
Відкрию таємницю: у війну деякі реформи відбуваються набагато простіше, ніж у мирний час. Адже вимикається популізм, політиканство, шкідливе критиканство. Ми втілюємо достатньо багато задуманих ще до війни реформ, необхідних нам для членства в ЄС. На цьому шляху розробили великий план з відновлення України, який був представлений нашим партнерам на кількох майданчиках (Лугано, Париж, Берлін). Власне, ми виконуємо цей план і реалізуємо свої цілі та реформи. Говорячи про оподаткування, найбільша наша стратегія лежить в контексті імплементації норм законодавства ЄС до законодавства України. Над цим зараз дуже плідно працюємо в комітеті. Крім того, хочемо осучаснити державну податкову та митну служби. Також зробити максимальну діджиталізацію процесів і процедур, які відбуваються в податковій, запозичивши досвід кращих податкових та митних органів Європи.
Раніше економіст Андрій Новак пояснив «ФАКТАМ», чи може росія вразити одночасно всю банківську систему України та влаштувати фінансовий блекаут.
Фото зі сторінки Данила Гетманцева у фейсбуці
2660Читайте нас у Facebook
