Проводячи в нашому порцеляновому музеї екскурсії, я в четвертому («Божественному») залі завжди звертаю увагу гостей на надзвичайно красиву фігурку святої Діви Марії (Чорної Мадонни). Ті, кому доводилося бувати в бенедиктинському монастирі на горі Монсеррат, розташованій за 60 кілометрів від Барселони, напевно запам'ятали статую Чорної Мадонни, що знаходиться за вівтарем монастиря, історія якого налічує понад тисячу років.

У цьому дивовижному місці я бував неодноразово і, звичайно ж, часто згадую його енергетику, що наповнює душу чи не по вінця. А ще згадую різні історії, пов'язані з відвідинами цього стародавнього монастиря. Одну з них мені розповів літній гід, який супроводжував нас в останній поїздці на гору Монсеррат. Вона говорила ось про що.

Одного разу мандрівник, наближаючись до невеликого гірського селища, звернув увагу на написи на табличках могил, розташованих на місцевому цвинтарі. Буквально на кожній із цих табличок замість року народження людини та року її смерті були вказані дивні слова. Наприклад, такий-то прожив 18 років, 63 дні та 7 годин. Або: така-то прожила 9 років, 120 днів та 14 годин. Розташувавшись на нічліг у місцевій таверні, цікавий чоловік попросив господаря закладу пояснити, що означають ці слова.

- Невже у вас усі тут помирають у такому юному віці? Чому?

Набивши дерев'яну трубку міцним тютюном і глибоко затягнувшись ароматним димом, господар неквапом розповів таке.

- У нашому селі існує давня традиція. У день повноліття кожен юнак та кожна дівчина отримують у подарунок особливий блокнот. У нього їм слід записувати лише найважливіші події у їхньому подальшому житті, відзначаючи при цьому тривалість такої події. Ось, скажімо, народилася у вас дитина або вдалося вам з сім'єю насолодитися участю в якомусь святі, або вдалося досягти чогось дуже складного, але бажаного, — візьми і запиши, як довго тривала ця насолода прекрасним і довгоочікуваним. Буквально по годинах та хвилинах. Адже життя кожної людини складається з такої кількості постійних проблем та випробувань, що в цій сірій рутині втрачається відчуття радості від того, що є справжньою насолодою. Хоча саме це і є сенсом нашого життя.

Ще трохи подумавши, оповідач додав:

- І, підбиваючи підсумок життя людини, що залишає наш тлінний світ, ми скрупульозно підраховуємо, скільки ж часу він переживав справжнє щастя. Адже саме воно і було стрижнем його життя.

Усім сьогоднішнім іменинникам дозвольте побажати добра та щастя. А вам, друзі мої, гарного дня. Як завжди, щиро ваш.