ПОИСК
Здоров'я та медицина

«Після уколу стався набряк язика та м’яких тканин»: на Рівненщині багатодітна родина звинувачує медиків у смерті 10-річного Богданчика

12:20 9 вересня 2023
Богдан Скиданчук

Чи не щодня родина Скиданчуків із села Ставки поблизу Рівного йдуть на могилу свого 10-річного Богданчика, пригортають до грудей портрет, де усміхається їхній синочок, і не можуть стримати сліз розпачу. 11 серпня хлопчик помер у нейрохірургічному відділенні міської рівненської лікарні, не прийшовши до тями після операції. Як вказано у свідоцтві про смерть, у дитини були переломи кісток черепа та обличчя. Травми Богданчик отримав вдома — йому на голову впала штанга. Зовнішніх ознак не було, проте дитина скаржилася на сильний головний біль. Батьки відразу ж відвезли школяра до лікарні, проте після введення уколу з невідомим препаратом стан його різко погіршився, що може свідчити про алергічну реакцію. Рідні Богдана впевнені, що це все через недбалість лікарів, які не провели проби та не надали хлопчику необхідної допомоги…

— Наша родина порядна та дружна, Богданчик був середній серед п’яти діток, і досі мені надзвичайно боляче згадувати про нього в минулому часі. Можу годинами говорити про своє дитя, — розповіла «ФАКТАМ» мама хлопчика Тетяна Скиданчук. — Синочок був надзвичайно активним, щедрим, веселим, комунікабельним, обожнював розповідати про автомобілі, нема жодного фото, де він серйозний чи сумний. Його усмішка — «на всі 32 зуби», це душа родини. Останнім часом хлопчику подобалось їздити на велосипеді зі мною, братами та сестрою, насолоджуючись природою. Ще він в нас був джентльменом, любив дарувати всім білі троянди, і обов'язково, щоб були довгі та великі. Також Богданчик був відповідальним братом, чекав після уроків на своїх братиків та сестру, опікувався ними. А ще мав багато друзів, один з його кращих друзів тепер забрав заяву зі школи, бо сказав, що, як нема Богдана, більше туди не піде… Син не раз жартував, що виросте та буде директором. Мріяв зібрати кишенькові кошти та купити спеціальний миючий апарат, щоби мити татову машину. Він дуже чекав, коли піде до п’ятого класу, бо це вже перша зміна навчання, планував записатись на танці — брейк-данс. У 10 років Богданчик мав зріст 164 сантиметри та вагу 53 кілограми. Тіло підтягнуте, жодних нарікань на здоров'я.

За словами мами Богдана, він був надзвичайно активним, щедрим, веселим, комунікабельним. Немає жодного фото, на якому він серйозний чи сумний

Трагічний інцидент стався 7 серпня. Того дня Богдан з меншим братиком поїхали роверами до бабусі, яка мешкає за 800 метрів від них. У гаражі вони знайшли тренажер зі штангою. Хлопчик вирішив підняти останню, але не розрахував сил. Впав на бетонну підлогу, а зверху на обличчя впала сама штанга. Свідомості Богдан не втрачав, з носа пішла кров.

— Менший син приїхав додому на велосипеді та сказав чоловікові: «Тату, бігом, на Богдана впала велика залізяка». Він мерщій у машину, — додає мама хлопчика. — Синочок сидів на сходинці біля хати. Він не плакав, тільки тримався за голову, яка боліла. Сам дійшов до автівки, й за лічені хвилини тато довіз його до лікарні, щоби не чекати на швидку допомогу. У приймальному відділенні зробили КТ, потім зашили верхню розбиту губу. Запитали, чи будемо лягати. Після того госпіталізували. Як пояснили лікарі, у Богданчика були черепно-мозкова травма та тріщина склепіння черепа. Поклали сина у щелепно-лицьове відділення. Хрещена хлопчика Олена Берестова лишилась із ним, щоби ми поїхали з чоловіком по речі. Коли ми повернулися, вона сказала, що Богдан не може підняти ні лівої ноги, ні руки. Ми про це сказали медсестрам, сина повезли на повторну КТ, викликали травматолога, нейрохірурга. Після цього Богдана забрали у нейрохірургічне відділення.

РЕКЛАМА

Мені тоді не дозволили переночувати у лікарні. 8 серпня нас вже оформили, і я була поруч із дитиною. Медики запланували МРТ на 10 серпня, вони заспокоювали нас, що життю дитини нічого не загрожує. Що є мікротріщина черепа, але втручання вона не потребує. Щодо препаратів, то Богдану давали знеболювальні та «Нурофен». Більше нічого. Ввечері син захотів супчику та яблук, побути на вулиці. Мав гарний настрій. Але вже пізно ввечері дитині знову стало погано, сильно боліла голова. Тиск не міряли, температуру теж. Сказали дати «Нурофен». Я дала, але сина знудило. Медсестри запитали, чи є димедрол. Я тричі відповіла, що зараз куплю. Вони ж заявили, що вколють свої ліки. Прийшли вже з набраними шприцами. Коли вони кололи, на обличчі сина з'явились червоні плями. Я пояснювала медсестрам, що це алергія, на це вони стверджували, що це Богдан сам себе пошкрябав. Червоні плями перейшли на шию. Вони побігли до лікаря, прибігли вже з іншим шприцом. Що там відбувалося, словами не передати. Син дихав не так, як завжди, із язиком було щось не те. На це мені відповіли, що зараз покладуть сина на бік і він спатиме. Зробили це, вимкнули світло у палаті та пішли геть. А я схилилася над сином і прислухалася до того, як він дихає. Тут раптом Богданчик зітхнув і затих, почав синіти, язик був дуже набряклим. Я на коліна падала й благала врятувати Богдана. Невдовзі його забрали до реанімаційної палати. Я чула, як між собою медсестри запитували одна в одної, що кололи сину. Тоді під'єднали його до апарату ШВЛ, повезли на третє КТ. На знімку лікарі побачили, що у правій півкулі мозку — ішемія. 9 серпня сину провели трепанацію черепа.

10 серпня до родини вийшов лікар-реаніматолог Андрій Гірак і сказав, що мозок Богдана мертвий, стан стабільно важкий. Дитина під апаратом ШВЛ.

— Але додав, що взяв аналізи, син повністю здоровий, — продовжує мама Богдана. — Запропонував дати згоду на забір органів. Коли ми це почули, в нас просто мову відняло. Лікар переконував, що може відключити Богдана в будь-який момент від апаратів, бо йому то юридично дозволено. Ось так нас «підтримували» медики. Ми намагалися домовитися про те, щоб перевезти Богдана до «Охматдиту» в Київ, але нам спочатку не давали на це згоди й робили так, щоби ми його не забрали, а потім вже стан не дозволяв це зробити. 11 серпня синочок наш помер, в нього падав тиск, його двічі повертали до життя, втретє не вийшло.

РЕКЛАМА

У нас є докази — спілкування медиків. В одній з розмов чути, що після уколу у нашого сина стався набряк язика та м'яких тканин. Тобто пішла алергія… До речі, як нам розповідали, нещодавно в цьому ж відділенні за таких самих обставин померла 4-річна дитина.

Читайте також: Довелося рятувати в київському «Охматдиті»: неуважність районного лікаря мало не коштувала життя дитині

Хрещена мама хлопчика Олена Берестова, яка є медсестрою за освітою, також впевнена, що у Богдана виникла алергія.

РЕКЛАМА

— Всі ті симптоми, які він мав, свідчать про це. Якщо у такому випадку не надавати допомогу, то у пацієнта виникне набряк мозку. Що в результаті й сталося з моїм похресником, — каже Олена Берестова. — Про це ніде не вказано в історії хвороби. Але лікарі нам стверджують, що набряк стався через черепно-мозкову травму, забуваючи, що в такому випадку ні про який набряк гортані, язика, почервоніння по тілу мови бути не може.

Хлопчик мав багато друзів, один з його найкращих товаришів навіть пішов зі школи, бо "там тепер немає Богдана"

У Рівненській міській лікарні наразі від коментарів утримуються. Лише зауважують, що діяли згідно з протоколами.

— Ми чекаємо на висновки експертизи, — пояснив заступник головного лікаря Ігор Дундюк. — Коли будуть результати, створимо комісію, вона розбиратиметься, як діяли лікарі — правильно чи неправильно.

Відомо, що поліція Рівненської області за фактом смерті хлопчика розпочала досудове розслідування за ч. 2 ст. 140 КК України — «Неналежне виконання професійних обов'язків медичним працівником, яке спричинило тяжкі наслідки для неповнолітнього». Якщо провину медиків доведуть, то їм загрожує до трьох років позбавлення волі.

Читайте також: «Моя двомісячна донька згоріла живцем на операційному столі»: шокуюча історія загибелі немовляти в Рівному

— Наша родина важко переживає смерть Богдана, — говорить мама дитини. - Із братами та сестрою сина мають працювати психологи, тому що вони були дуже близькі й трагедія значно підкосила їх. Ми подали заяву до поліції, бо хочемо одного — щоби винних покарали й більше такі жахіття не повторювались, аби не страждали інші пацієнти. Зараз ми беремо портрет сина та ходимо до лікарні. Стаю в коридорі, а медичні працівники просто проходять повз. Ні головний лікар, ні заступник, ні інші співробітники закладу не попросили вибачення, не зустрілися з нами, не висловили співчуття. Хіба ж це по-людськи?! Наразі багато хто нам висловлюють співчуття, але додають, що ми йдемо проти системи. Однак ми будемо йти до кінця, до справедливості, до покарання винуватців, не зважаючи на те, що нас вже попередили, що «ворон ворону око не виклює».

Раніше «ФАКТИ» розповідали про смерть хлопчика у Тернополі. Заворот кишок у дитини медики переплутали з тепловим ударом. Батько дитини домігся вироку горе-лікарям.

Фото надала родина хлопчика

2995

Читайте нас у Facebook

РЕКЛАМА
Побачили помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter
    Введіть вашу скаргу
Наступний матеріал
Новини партнерів