«Король контрабанди»: як білоруський бізнесмен захопив Бориспіль та купив «Форбс»

Десятиріччя після розвалу СРСР сумнівні особистості влаштовували свої оборудки в Україні, використовуючи корупцію, підкуп та відвертий кримінал. І з часом їхні влада та статки стали настільки вагомими, що очистити країну наразі дуже й дуже непросто. Один з таких прикладів — це білоруський бізнесмен з сумнівним минулим та не менш сумнівним сьогоденням, який став власником мережі магазинів Duty Free, букмекерської контори та одного з найвпливовіших видань України, що наразі допомагає просувати російські наративи. Ось що вдалося з’ясувати про зв’язки «короля контрабанди» Артура Гранца з головними політиками України, зіркове особисте життя та сім’ю у рф.

Артур Гранц, білоруський бізнесмен вірменського походження, зацікавився медіабізнесом не одразу. На 2020-й рік він вже був власником фабрики фруктових концентратів у Грузії, ювелірного заводу «Зорька» в Білорусі, а також володів мережею з 35 магазинів дьюті-фрі у Білорусі та Україні, про що сам повідомив в інтерв’ю. За його словами, свій перший мільйон він заробив на імпорті цукру в Білорусь і рф, а починав, ще бувши студентом вишу. Чи можливо, що Гранц насправді просто вдалий бізнесмен, який отримав свій капітал законним шляхом? Ні, не схоже.

Всю свою бізнес-імперію Гранц вибудовував або, скоріше, отримав у спадок від більш відомого контрабандиста Олександра Потьомкіна, під керівництвом якого й створювались схеми контрабанди до Білорусі, України та рф різноманітних товарів ще з 90-х років, про що писав Mind.ua. Все це завозилось здебільшого через територію Білорусі, проте у 2006 році така активність зацікавила Лукашенка та у Гранца почалися проблеми, про що писала місцева преса. Увага диктатора призвела до закриття всіх магазинів Duty Free, через які Гранц і прокручував контрабанду. А сам бізнесмен був змушений втекти до України, де в нього вже був аналогічний бізнес — близько половини всіх магазинів Duty Free в аеропорту Бориспіль.

З 2006-го до 2012 року Гранц розширив свою присутність в Україні на майже всіх прикордонних пунктах, а також встиг взяти участь в побудові скандального бориспільського терміналу F за кошти держави. Попри свою коротку історію, сумнозвісний термінал встиг принести Гранцу прибуток.

Схема на мільярд

У 2013 році Артур Гранц виграв конкурс на довгострокову оренду приміщень у терміналі D аеропорту Бориспіль, якими ще не володів. Як повідомив сам Гранц в інтерв’ю liga.net, він фактично став монополістом в аеропорту. Причому сума оренди була втричі нижчою за ринкову, лише 2 372 грн, у зв’язку з чим було проведено аж три розслідування, які так нічим і не закінчились. Для порівняння: WOG платив за відкриту площу у тому ж терміналі Борисполя 9 530 грн за метр квадратний, а аналогічна оренда в аеропорті Львова становила від 10 тисяч грн на місяць.

Схоже, що законного прибутку бізнесмену було замало, і він вигадав цікаву схему: на кожного пасажира аеропорту складався чек на покупку 23 блоків цигарок, які потім потрапляли в Україну. Звісно, фізично самої покупки жоден з пасажирів не робив. Фінансова вигода такої схеми в тому, що за цигарки не сплачуються податки та збори, а це мільйони гривень «чистого» прибутку для Гранца. За відкритими даними, лише за листопад-грудень 2020 року магазини Duty Free продали пасажирам 530 584 блоки цигарок. По 23 блоки на кожну людину. Цигарки підпадають під дію змішаної ставки акцизного податку, яка складається із специфічної ставки у розмірі 907,2 грн за 1000 цигарок та адвалорної ставки податку у розмірі 12% від роздрібної ціни. Мінімальний загальний акциз становить 1213,61 грн за 1000 цигарок. Тобто тільки за вказаний період Гранц міг заробити на несплаті податків щонайменше 96 мільйонів гривень.

У 2022 році було викрито ще одну зі схем контрабанди цигарок з Білорусі, про що у фейсбуку писав Георгій Мазурашу, нардеп від «Слуги народу». Він тоді розповів, що «людина, яка володіє найбільшою мережею дьюті-фрі магазинів в Україні, є одночасно бізнес-партнером Лукашенка і громадянином Білорусі… І ця людина, ймовірно, продовжує й надалі займатися бізнесом шляхом контрабанди цигарок з Білорусі до України».

Про ще одну нетривіальну схему писав «Обозреватель» у своїй статті, присвяченій контрабанді алкоголю. Якщо коротко, то пан Гранц списував по 30 літрів алкоголю на кожного, хто перетинав кордон. Куди дівався реальний алкоголь після такого списання? Йшов на полички звичайних магазинів, де й продавався без сплати податків чи акцизних зборів.

До речі, що в першому, що в другому випадках в розслідуванні згадується впливовий покровитель та бізнес-партнер Андрій Іванчук, нардеп та за сумісництвом член Комітету з питань фінансової, податкової та митної політики, що є дуже доречним, адже саме цей комітет і має займатися викриттям контрабандних схем. Точніше, мав би, проте Іванчук, схоже, вирішив не боротися зі злом, а очолити його.

Мабуть, за свою допомогу Іванчук отримував так багато «вдячності», що йому довелося фіктивно розлучитися з дружиною, аби списувати на неї всі прибутки, щоб не оприлюднювати їх у звітності. Саму ж дружину разом з донькою нардеп вивіз в Монако, де скупив нерухомості на 500 мільйонів євро.

Букмекерський та медіабізнес

Не дивно, що Гранц зацікавився й ігровим бізнесом. Разом з Іванчуком він придбав франшизу Betconstruct — групу компаній, що володіє брендом Vbet братів Бадалян. Покупка Betconstruct, ймовірно, була оформлена у 2021 році, про що також писав «Інсайдер Україна» у телеграм-каналі.

Так, в Україні зареєстровано ТОВ «ВБЕТ Україна», власником якого є Рудольф Погосян, а директором — Блохін Олександр (на 2023 рік), той самий, що був директором «Форбс Україна» у 2021 році. До цього директором ТОВ «ВБЕТ Україна» був Гіоргі Гівішвілі, який у 2020-му також був директором «Форбс Україна». Враховуючи таку тенденцію з переходом директорів UYAVY! LLC, юридичної особи українського «Форбса», не важко здогадатись, хто саме керував кар’єрами успішних виконавців.

Схема володіння українським «Форбсом» виглядає таким чином: 90% компанії належить Артуру Гранцу через швейцарську ЕРМІС ТРЕЙД СА, 10% належить Володимиру Федоріну, співзасновнику та керівнику редакції. Тож стає зрозумілим, чому «Форбс» випустив аж три розслідування проти Максима Кріпи, власника букмекера GGbet, головного конкурента Vbet. А от про сам Vbet на сайті «Форбс» є аж три матеріали, максимально комплементарні та позитивні, як, наприклад, стаття «Благодійний матч Game4Ukraine за участі Андрія Шевченка та Олександра Зінченка відбудеться за підтримки VBET».

Ще однією складовою інформаційної політики «Форбс» є тотальне замовчування роботи російської версії журналу, про що писав політолог Олексій Голобуцький. Український «Форбс» не робив ніяких заяв про російський напад за два роки. І це не вимога центрального офісу. За інформацією кількох незалежних джерел, на початку вторгнення Гранц зустрічався з росіянином Магомедом Мусаєвим, власником «Форбс Росія», та між ними була укладена домовленість, що українська редакція не буде створювати тиску на російську. Тему «колег» з рф неодноразово намагались підняти співробітники українського видання, але головний редактор Борис Давиденко подібні розмови одразу припиняв. У розпорядження Голобуцького потрапили скріншоти з внутрішнім листуванням працівників «Форбс Україна», що це підтверджують.

Політичне та приватне життя

Серед компаньйонів та друзів Артура Гранца можна знайти Бориса Ложкіна, колишнього голову адміністрації президента Петра Порошенка, Давіда Арахамію, який лобіює ТОВ «ІННОВАЦІЙНО-ІНДУСТРІАЛЬНА ГРУПА» — розробника акцизних марок, і послугами якої Гранц неодноразово користувався через свої компанії ТОВ «ТРЕЙДЕНЕРГОРЕСУРС» та ТОВ «МІМІЕР ТРЕЙД ЮКРЕЙН». З Леонідом Юрушевим Гранц працював у Литві та над будівництвом логістичного комплексу аеропорту Бориспіль. А брат Арсенія Яценюка Володимир Яценюк 5 років працював на Артура Гранца фінансовим директором.

Найкращі та найцікавіші з них у 2021 році зібрались на Кіпрі, щоб відсвяткувати день народження Гранца, про що писала страна.ua (сайт проросійського видавництва вже закрито, проте залишилась копія статті у веб-архіві). Так, серед гостей був Петро Порошенко та Арсеній Яценюк, пресслужба якого поспішила спростувати інформацію та попросила видалити статтю. А королевою вечірки стала Світлана Лобода, російська співачка українського походження, що є коханкою чи дружиною Артура Гранца, про що постійно точаться чутки.

Сімейні зв’язки з росією

Сини Артура, Давид Артурович Гранц та Арман Артурович Гранц, мешкають в підмосков’ї та володіють низкою торгових компаній, таких як ООО «Авангард», ООО «Мика Холдинг». Поруч з ними мешкає та займається бізнесом з торгівлі й брат Артура Марен Гранц, власник ООО «Маг-Інтер». А батько Артура Гурген Гранц навіть висувався депутатом на виборах місцевої ради, але не пройшов.

Невідомо, наскільки заможним є Артур Гранц сьогодні та як точно вплинула на його бізнес-імперію війна. Якщо вірити словам Лободи, його бізнес значно зменшився та всохнув за останні два роки. Аеропорт Бориспіль закритий, головний партнер та захисник депутат Андрій Іванчук помер, частину схем контрабанди було викрито. Проте інші активи, такі як Vbet, тільки зростали та позбувалися конкурентів.

11326

Читайте нас у Facebook