«Немає ані доказів, ані підстав», — адвокат бізнесмена Кропачова про гучну кримінальну справу

— Юрію, ви повністю в матеріалі цього кримінального провадження. Зрозуміло, що вся боротьба попереду. Однак сторона захисту Віталія Кропачова вже зробила кілька заяв про те, що в справі багато, як ви кажете, нонсенсів. Яких конкретно?

— Почнемо з підозри. Є нібито ухиляння від сплати податків, але вони зокрема не встановлені належним чином. На цьому зупинюся трохи згодом. Є нібито доведення до банкрутства шахти «Краснолиманської». Є нібито відмивання грошей, здобутих злочинним шляхом. А вишенькою на торті є створення й діяльність злочинної організації.

Під злочинною організацією мають на увазі людей, з якими Кропачов будував бізнес. Виходячи з такої логіки правоохоронців, будь-яке підприємство — це вже є злочинна організація, бо там всі діють за спільним планом розвитку бізнесу. Тому сам зміст підозри є певною мірою абсурдний. Щобільше, провадження за ознаками злочинної організації зареєстрували буквально за кілька днів до обрання запобіжного заходу.

Чому сторона обвинувачування — ДБР та прокуратура — це роблять? На нашу думку, ситуація зрозуміла, оскільки за категорією це особливо тяжкий злочин, тому передбачено утримання під вартою навіть без альтернативи застави. Що й зробили насправді. Ми вважаємо, що саме цей склад злочину був застосований виключно з метою тримати Кропачова в СІЗО без можливості вийти.

На суді ми казали про те, що за змістом підозри йдеться про вчинення, насправді можливому, господарських злочинів, адже по суті повідомлення про підозру це припущення сторони обвинувачення, зокрема ДБР, про ймовірний злочин. Тобто ще достеменно не встановлено вироком суду, чи вчинила людина злочин.

З одного боку, утримувати людей під вартою за можливі господарські злочини абсолютно безглуздо. З іншого, є ще дуже велике питання, чому ДБР займається справою Кропачова. Адже мета діяльності цієї організації визначена статтею 5 «Завдання Державного бюро розслідувань» Закону «Про Державне бюро розслідувань», де чітко сказано, що сфера його інтересів це: 1) злочини, вчинені службовими особами, які займають особливо відповідальне становище, суддями та працівниками правоохоронних органів, крім випадків, коли ці злочини віднесено до підслідності детективів НАБУ; 2) злочини, вчинені службовими особами НАБУ, керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури або іншими прокурорами САП; 3) військові злочини. Тобто їх основний напрямок і основні «клієнти» — це державники, військові й правоохоронці, але не бізнесмени.

Навіть в цьому вже є аномалія, тому що ДБР такою категорією справ не має займатися. Ними мало б займатися Бюро економічної безпеки, бо йдеться про суто господарські правовідносини та їх наслідки.

— Хоча нам розповідають, що ми живемо в правовій державі, однак всі дорослі люди розуміють, що в таких справах завжди є замовник. Мудрі латиняни запитували: «Cui bono? Cui prodest?», тобто «кому це вигідно?» Є якісь припущення?

— Поки ми бачимо скоординованість дій прокуратури, ДБР і суду. І не в розумінні ефективного розслідування кримінального провадження, а з точки зору ефективного ув'язнення Кропачова. Тобто, мабуть, є якийсь координатор. Але якихось підтверджень і відомостей про те, щоб хтось конкретно зазіхав на бізнес чи самого Кропачова, особисто я не маю.

— Хтось вже прокоментував в соцмережах, що «економікою тут і не пахне».

— Ну, формально все ж таки намагаються інкримінувати економічний злочин. Але як людина, яка займається захистом і бачить матеріали, скажу, що кримінального процесуального підґрунтя для твердження про безумовне існування економічних злочинів немає. А оскільки його немає, виникає питання, чому тоді це відбувається. Мабуть, тому й кажуть, що тут немає економіки.

— Будь-якого пересічного українця вражає масштаб дій — держава не отримала два мільярди в такий скрутний період.

— Так в тім-то й річ, що взагалі не інкримінують розкрадання або заволодіння чогось у держави. Це суто господарські взаємини між приватними підприємствами, зокрема, й державними.

Є умовна нібито несплата податків, застосування нульової ставки ПДВ, але за будь-яких умов це неоднозначна ситуація. Щобільше, навіть є податкове роз'яснення, так само офіційних боргів підприємств перед державою й легальних вимог держави щодо сплати податків у підприємств, щодо яких відбуваються розслідування, немає. Жодного. Я це стверджую на підставі матеріалів, які є. Лише сьогодні податкова служба спрямувала до підприємств запит про надання документів і здійснення за цей період податкової перевірки. Тобто тільки зараз вони будуть з’ясовувати, чи справді не сплачені податки.

Логічний ланцюжок має бути таким: перевірка, встановлення фактів, гіпотетичне питання, чи може бути злочин, якщо він є, — звернення до силовиків на базі юридично обґрунтованих претензій. А тут зробили якийсь аналіз якихось загальних даних, написали, що, можливо, є несплата податків, і на підставі цього почали діяти правоохоронці.

Ви зрозумійте, наша система виконавчої влади побудована таким чином, що за кожний сегмент правовідносин, якщо уявити їх як якесь коло, відповідає певний державний орган. За формування і стягнення податків — Державна податкова служба, яка підпорядкована Міністерству фінансів. Лише вона може сформувати ці офіційні претензії. Доки цього не станеться, вважається, що у держави до людини або підприємства їх немає. А тут претензії кримінально-правові є, а попередні вимоги і встановлені факти відсутні. Тобто у нас віз їде перед конем. Це абсурд. Так не може бути.

Та й цього ще замало. Припустимо, що податки не сплачені. Але для того, щоб наступила кримінальна відповідальність, слідство має встановити, що ці дії були вчинені навмисно. Просто так казати про це, навіть за формальними ознаками, не можна. Відомо, що з цього приводу є низка податкових роз'яснень, яким чином потрібно поступати в такій ситуації. Тобто це є ознакою, яка вказує на відсутність умислу, а відповідно й складу такого злочину, як ухилення від сплати податків.

— Є ще один закид — держпідприємство штучно накопичувало борг перед державою.

— Ніякого штучного боргу немає. Більш того, Кропачов не має жодного стосунку до державного підприємства, адже воно перебуває у віданні Міненерго.

— Чув, що медіа, власником яких є Кропачов, також зачепила ця історія.

— В принципі кримінальних претензій щодо діяльності ЗМІ немає. У підозрі немає жодного слова про якусь можливу незаконну діяльність або якісь можливі зловживання стосовно ЗМІ. Але що саме цікаве, рахунки засобів масової інформації, які пов'язані з Кропачовим, заарештовані. Як і корпоративні права на ЗМІ.

— Чому?

— В тому-то й питання. Якщо таке відбувається, то, може, хтось зацікавлений в цьому.

Наступний момент. В сфері бізнесу Кропачова працевлаштовані кілька тисяч осіб. Лише на «Краснолиманській» працює 2700 робітників. Зараз заарештовані рахунки підприємств. Звісно, з рахунків можна оплачувати зарплату, але, по суті, зупинені фінансові потоки цього бізнесу. Це призведе до того, що через певний час люди почнуть втрачати робочі місця. Місяць-два це ще може триматися, оскільки є якісь накопичення, а потім постане питання, як далі будуть діяти ті ж шахти, той же бізнес, пов'язаний зі ЗМІ, якщо зупинений рух коштів і взаємовідносини. Це ж зрозуміло.

— Експерти з економіки кажуть, що зараз йде шалений тиск на системний бізнес. Тобто це не якась виключна історія?

— Відомий факт, що у січні ДБР затримало засновника однієї з найбільших інвестиційних компаній України бізнесмена Ігоря Мазепу. Днями Dragon Capital повідомила про продовження тиску на бізнес. Попри те, що формально на державному рівні нібито відбулися якісь заходи, створена комісія. Я сам беру участь в деяких процесах покращення законодавства для захисту бізнесу. І навіть правоохоронці зробили аналіз і, так би мовити, покращили ставлення до інвестицій. Але, попри численні заяви керівництва держави та Генеральної прокуратури про необхідність припинення таких практик, «війни між бізнесом і правоохоронцями», як це вже назвали ЗМІ, на жаль, не зупинені. На практиці я не бачу очевидного зменшення тиску з боку саме правоохоронців. Ідеологія їх мислення та вчинків, на жаль, кардинально не змінилась. Черговий випадок це справа Кропачова. З того, що інкримінують і що відбувається навколо цієї справи, вона якраз є частиною саме таких процесів.

— А чому ще з’явилася тема про нібито доведення до банкрутства? В Україні ж до 1 січня 2025 року діє мораторій на банкрутство вугільних підприємств.

— Ви праві. В частині 2 статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств» від 13 квітня 2017 року чітко написано: «Справи про банкрутство державних вугледобувних підприємств до 1 січня 2025 року не порушуються. Провадження у справах про банкрутство державних вугледобувних підприємств, порушені до дня набрання чинності цим Законом, підлягають припиненню, крім випадків, якщо ліквідація відбувається за рішенням власника».

Насправді цей процес фактично триває понад 20 років. Мораторії на банкрутство державних шахт влада почала накладати з 1999 року й далі лише продовжувала.

Плюс з 23 червня 2005 року діє Закон «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

В підозрі зазначають діяння «доведення до банкрутства», хоча якихось офіційних процесів, якихось натяків на правочини або дії щодо банкрутства не відбувається. Виступаючи в суді, я сказав, що банкрутство підприємства існує тільки в уяві сторони обвинувачення, а юридично — ні. Тобто якщо комусь щось наснилося, це ж не означає, що це є насправді.

— Ви вже подали апеляцію?

— Було тільки засідання Печерського суду про обрання запобіжного заходу. Протягом п'ятьох днів ми мали внести апеляцію. Але внесли короткий текст, адже повного тексту рішення про обрання запобіжного заходу немає. Є тільки резолютивна частина, на підставі якої утримують Кропачова.

В принципі це розповсюджена практика, однак суд за такий час вже б мав виготовити повний текст. Обіцяли, але ми досі його чекаємо. Вже другий тиждень йде. Апеляційний суд не може розглянути наше звернення, оскільки немає первинного рішення. Наступне засідання призначено на 5 червня. Але ми бачимо, що навряд чи воно відбудеться, адже малоймовірно, що будуть матеріали з Печерського суду.

Таким чином нам намагаються завадити швидко розглянути апеляційну скаргу. Навмисно чи не навмисно, я не знаю. Справді, в судах існують проблеми. Але це проблеми суду, а не Кропачова. Вони мають діяти відповідно до закону. Те, що ми не можемо сформувати повний обсяг апеляції, є порушенням прав мого клієнта.

З дій правоохоронців видно, що вони налаштовані тривалий час утримувати Кропачова під вартою. Що буде далі, важко спрогнозувати, адже ми вже проаналізували те, що у нас є в наявності, і бачимо, що за кожним складом злочину, який вони намагаються інкримінувати, немає ані доказів, ані підстав для таких підходів.

— Сьогодні їх немає. Чи можуть з'явитися завтра?

— Вони будуть намагатися створити ці підстави, але ж питання в тому, що за законом для того, щоб скласти повідомлення про підозру, яке вони склали, вони вже повинні були мати відповідні докази. Однак належних доказів, які потрібні, в їхньому розпорядженні немає. Ми їх не бачимо. Тобто вони чомусь поспішали. Чому? Я не знаю.

Ще момент. До цього я багато читав про Кропачова в засобах масової інформації, тепер от поспілкувався з ним. Розумію, що людина має тверду державницьку позицію.

Він же справді був залучений до низки кейсів, які мали дуже велике значення не лише для якихось окремих осіб або територій, але й для держави. Наприклад, допомога в розслідуванні збиття бойовиками рейсу МН-17. Наведу цитату з тексту відомого журналіста Юрія Бутусова від 19 липня 2015 року «Інформаційна війна навколо „Боїнга“. Громадянський подвиг мешканців Тореза».

Там він описав один з ключових моментів цієї трагедії. Що два мешканці окупованого міста зробили фотографії російського зенітно-ракетного комплексу «Бук» — в момент проїзду по місту й одразу після пуску ракет. Далі цитата: «Швидкість ухвалення рішень визначила все. Один з активних організаторів та учасників українського опору на Донбасі Віталій Кропачов отримав ці фото, миттєво передав їх Антону Геращенку, інформація про знищення авіалайнера російською ракетою миттєво пішла на стрічки світових інформаційних агенцій. Кропачов допоміг евакуювати з окупованої території авторів знімків та фотоапарати. Тепер це свідки та докази на судовому процесі. Експертиза легко встановила справжність фотографій. Завдяки фото було встановлено місце пуску ракети».

Кропачов з перших хвилин подій на Донбасі чітко заявив, що він проти так званої «ДНР», і робив усе, щоби регіон залишився українським. Його офіційне звернення до мешканців Донбасу напередодні «референдуму» цитували всі телеканали, сайти та газети.

Він з 2014 року допомагає армії, допомагає дітям, які постраждали через російську агресію. Влітку 2022 року організував табір під Переяславом для вимушених переселенців з Донбасу. Там у комфортних умовах проживають 150 людей, які втратили житло через війну.

— ЗМІ трохи плутають підприємства, які фігурують в цій справі. Мову ведуть лише про шахту, а насправді є державне підприємство «Шахта «Краснолиманська» і ТОВ «Краснолиманське».

— Саме так. Державне підприємство «Шахта «Краснолиманська», яке, по суті, має в операційному управлінні цю шахту, підпорядковане Міністерству енергетики. Але оскільки воно не має достатніх коштів, усіх технічних можливостей і належного обладнання для того, щоб самому розробляти пласти, видобувати й збагачувати вугілля, то воно залучило приватне підприємство, товариство з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське», яке має технічні можливості й відповідне обладнання. «Укрдонінвест» є його основним бенефіціаром.

Насправді ця схема взаємодії державного підприємства з товариством з обмеженою відповідальністю, як зазначає саме обвинувачення, існувала й працювала, добре чи погано, ще з 2003−2004 років, коли там Кропачова і близько не було. Тому інкримінувати йому, що він створив щось надзвичайне… Він нічого не створив. Він увійшов в цей бізнес у 2018 році й почав в міру можливості його модернізувати й вибудовувати якісь відносини.

З того часу держава фактично не дотувала цю шахту, хоча видобуток вугля завжди був дотаційним. Це унікальна ситуація, коли підприємство вугледобувної промисловості не користується державними дотаціями.

Щобільше, в підозрі зазначають про те, що Кропачов нібито почав контролювати шахту й довів її до якихось негативних наслідків. Але це державне підприємство. Його засновником і стовідсотковим власником є Міністерство енергетики. Там є конкретні особи, які несуть за це відповідальність. Якщо навіть якось неефективно почало працювати державне підприємство, то всі претензії мають бути не до Кропачова, а до міністерства. Це воно управляє ним. Яке відношення до цього мав Кропачов і взагалі будь-який підприємець? Шахта не підпорядкована Кропачову. Справді, були договори про спільну діяльність, але це окремі підприємства з різними власниками.

В повідомленні про підозру немає жодного доведеного зв'язку з міністерством, юридичних претензій і що Кропачов з кимось там домовився й спільно діяв. Це абсурдні речі. Зараз ми будемо з'ясовувати, що насправді відбулося.

Якщо держава неефективно управляє своєю власністю, то які претензії до бізнесу? Вони мають бути до міністерства, до Фонду державного майна, ще до когось. І їх має тоді пред’являти, може, навіть й не ДБР, а НАБУ. На мою думку, ДБР точно ніякого відношення до цього не має. Окрім того, що хтось чогось хоче.

— Які перспективи у сторони обвинувачення довести справу до вироку?

— В тому вигляді, в якому вона зараз існує, які ми бачимо їхні докази, поки що, на мою думку, немає ніякої судової перспективи. Що вони робитимуть далі, яким чином будуть розвиватися події, побачимо. Але ми вже сформували команду, сформували стратегію захисту, тому будемо чинити спротив. Юридичний, звісно.

До речі, хочу звернути увагу на те, що ТОВ «Краснолиманське» є дуже великим платником податків. Лише за два роки повномасштабного вторгнення воно сплатило 1 мільярд 300 мільйонів податків до бюджетів всіх рівнів. Це офіційні дані. Велика сума для воюючої держави. А зараз зупинення бізнесу призведе до того, що нічого не будуть платити, оскільки заблоковані рахунки. І це в той час, коли важлива кожна гривня. Тому саме для державницьких інтересів в цьому процесі не бачу ніякої користі.

879

Читайте нас у Facebook