ПОИСК
Україна

Коли закінчиться війна, «скіфське золото» повернуть в Крим: 2000 стародавніх шедеврів, за які тривав спір в судах Нідерландів, покажуть на виставці в Києві

12:20 29 червня 2024
скіфське золото
Понад 2000 стародавніх предметів з чотирьох музеїв Криму (так звана колекція «скіфського золота»), за які дев’ять років тривала боротьба в судах Нідерландів, покажуть в Києві на виставці «Скарби Криму. Повернення». Вона відкриється 5 червня в Скарбниці (знаходиться на території Національного заповідника «Києво-Печерська лавра») Національного музею історії України. Планується, що ця унікальна виставка триватиме аж до завершення війни і звільнення від російських окупантів Криму. Тоді експонати будуть повернуті в музеї півострова, звідки їх в далекому вже 2013 році відправили для показу в Бонні та Амстердамі. Про найцікавіші експонати виставка, їх історію в інтерв’ю «ФАКТАМ» розповів завідувач відділу Скарбниці Національного музею історії України Юрій Полідович.

«Дерев'яні предмети, які покажемо на цій виставці, не менш цінні, ніж золоті»

— Я правильно розумію, що виставка ««Скарби Криму. Повернення» має для Скарбниці особливе значення, оскільки, коли почалася велика війна, експонати з коштовних металів та каменів, зокрема знамениту золоту скіфську пектораль, було евакуйовано за кордон? — ставлю запитання Юрію Полідовичу.

— Насправді експонати Скарбниці за кордон не вивозились. Їх просто прибрали з експозиції.

— Тобто вони знаходяться в Україні?

РЕКЛАМА

— Саме так. Рішення прибрати речі з експозиції було прийнято не тільки стосовно предметів, які демонструвалися в Скарбниці, але й експонатів переважної більшості музейних закладів України. Тож експозиційна діяльність, дійсно, тимчасово згорнута. Акцент зараз зроблено на проведення виставок. Власне Національний музей історії України і Скарбниця, яка являється його філією, працюють в такому режимі — через повномасштабне вторгнення.

— Виходить, маєте достатньо місця для розміщення в залах всіх 2000 експонатів, які минулого року нарешті повернули з Нідерландів?

РЕКЛАМА

— Зважаючи на те, що до повномасштабного вторгнення у нас виставлялося набагато більше речей, місця більш ніж достатньо.

— Значить, не всі зали будуть зайняті, а лише частина?

РЕКЛАМА

— «Скарби Криму. Повернення» розміщаємо на першому поверсі. Окрім цього в нас зараз працюють ще дві виставки. Одна (вона називається «Miras. Спадщина») присвячена кримськотатарській культурі. Друга, «Українська одіссея» — виставка офортів художника Володимира Бахтова до поеми Ліни Костенко «Скіфська одіссея».

І ось 5 липня відкривається виставка «Скарби Криму. Повернення», на якій представлено експонати з чотирьох музеїв Криму, які було показано у 2013−2014 роках в Бонні та Амстердамі. До речі, разом з цими речами там тоді демонструвалися пам’ятки далекого минулого, які належать нашому музею (переважно це речі з коштовних металів, їх повернули в Київ ще 2014 року).

Юрій Полідович: «Всі разом експонати виставки – це демонстрація історії Криму від V століття до нашої ери до VIІ століття нашої ери». Фото автора

— Речі, які належать вашому музею і возили в Бонн і Амстердам, покажете на нинішній виставці?

— Ні, наші предмети експонуватися зараз не будуть. Розумієте, ми хочемо представити саме кримську частину, яку повернули лише торік. Власне звідси й назва «Скарби Криму. Повернення».

— На її афіші розміщено зображення кам’яної скульптури, певно, якоїсь богині з двома риб’ячими хвостами замість ніг. Що особливого в цьому експонаті, чому його помістити на афішу? Що це за міфічний персонаж?

— Персонаж, дійсно, дуже цікавий, бо уособлює рослинний світ, пов’язаний з богинею Землі (у греків це була Гея, у скіфів Апі). Те, що ви назвали риб’ячими хвостами, насправді рослинні пагони. До того ж ця фігура була оточена рослинним декором. Тому її називають, богинею, яка проростає.

На афіші вистаки розмістили зображення акротерія у вигляді богині, яка проростає. І століття до нашої ери, Пантікапей (м. Керч, АР Крим). Фото Юрія Полідовича, НМІУ

— Ця статуя знаходилася в пантеоні грецьких богів?

— Ні. Це фактично декоративний елемент, який прикрашав будівлю. Точніше, дах якоїсь споруди. В архітектурі такі елементи оздоблення називаються акротеріями. Акротерій, зображення якого ми помістили на афіші, справді, давньогрецький, зроблений, до речі, з вапняку. Але подібні зображення є в скіфській культурі та в культурах інших народів.

Ви спитали, чому її (богиню) розмістили на афіші виставки? Люди, які прийдуть до нас і побачать на власні очі, зрозуміють це — вона вражає своєю образністю, внутрішньою енергетикою.

— Ця скульптура добре збереглася?

— Ні, не надто добре. Її знайшли розбитою на декілька частин. Причому їх виявили не одночасно, а в різні роки. Зауважу, що втрачено багато фрагментів композиції, частиною якої була ця скульптура. Мова йде про багатий рослинний декор.

— Експонати виставки «Скарби Криму. Повернення» називають «скіфське золото». Проте серед них є предмети не з коштовних металів, а з інших матеріалів. Їх багато?

— Так, чимало: артефакти з каменю, заліза, бронзи, дерева. Ясна річ, що є й золото, і дорогоцінне каміння. Фактично всі разом експонати виставки — це демонстрація історії Криму від V століття до нашої ери до VIІ століття нашої ери. Зауважу, до речі, що дерев’яні предмети, які покажемо на цій виставці, не менш цінні навіть, ніж золоті.

— Чому?

— Бо дерево дуже погано зберігається. Тож те, що до наших часів дійшли дерев’яні вкриті лаком китайські шкатулки, яким вже дві тисячі років — це неймовірна удача, це скарб!

Маленька китайська лакова шкатулка, якій вже дві тисячі років. І століття нашої ери, Усть-Альминський некрополь (с. Піщане, АР Крим). Фото Олега Мітюхіна, НМІУ

— Історики знали, що такі шкатулки виготовлялися в Піднебесній, але в музеях не було жодної такої, — продовжує науковець. — Аж раптом у 1998−1999 роках в Криму на території стародавнього пізньоскіфського Усть-Альминського некрополя (південно-західний Крим) археологи знайшли декілька таких шкатулок та інших предметів з дерева.

Варто сказати про технологію, якою користувалися в стародавні часи китайські майстри: вони довго і терпляче шар за шаром покривали шкатулки соком лакового дерева. Тобто, це доволі трудомісткі вироби, виготовлення яких потребувало багато часу. Не дивно, що вони були дуже дорогі й престижні. Мали чорний колір з червоними візерунками. А в середині — червоний.

«В II-IV ст. нашої ери готи прийшли зі Скандинавії та осіли в середньому Подніпров’ї»

— Як ці китайські шкатулки потрапили в Крим?

— Маємо декілька версій щодо цього. Одні фахівці вважають, що шкатулки привезені по Великому шовковому шляху. Але строго кажучи, його існування викликають сумніви. Цілком можливо, що цей шлях просто вигадали самі ж історики минулих часів. В реальності все могло бути значно менш глобально: існувала мережа локальних торговельних маршрутів, якими як по ланцюжку шкатулки врешті й доставили з Китаю аж в Крим.

Існує й зовсім інша версія: їх (шкатулки) купили або відібрали у когось сармати десь аж на кордонах з Китаєм. Потім ці дорогі речі передавалися в якійсь заможній родині з покоління в покоління. І коли сармати вторглися в Причорномор’я, в Крим, осіли тут, шкатулки опинилися на півострові.

— Завдяки чому ці дерев’яні речі збереглися до наших часів?

— Вони потрапили в сприятливе середовище в ґрунті, яке зберегло їх, як, умовно кажучи, в «консервній бляшанці». Ці речі вирізали разом з ґрунтом, в якому вони лежали. Їх треба було відреставрувати. Ані українські, ані європейські реставратори не взялися за цю надскладну роботу. На щастя, відгукнулися японські майстри, які мають досвід роботи з древнім лаком. Одну шкатулку вони відновили, а другу фактично реконструювали, бо лаку на ній збереглося вкрай мало.

Важливо додати, що ідея проведення в Бонні та Амстердамі виставки експонатів з музеїв Криму і Скарбниці (тоді, у 2103 році, вона називалася Музей історичних коштовностей України. — Авт.) виникла саме з наміру показати за кордоном ці шкатулки. А вже в ході підготовки задум став значено масштабнішим.

— Щоб ви виділили серед експонатів з золота?

— Надзвичайно майстерної складної роботи сережки І століття нашої ери. Також більш пізні золоті речі готського періоду. А ще персні, браслети, нашийні прикраси. Є дуже цікаві накладки на поховальні маски та золоті вінки. Це дивовижні експонати (маємо їх декілька комплектів). Традицію ховати представників знаті в таких масках і з золотими вінками пізні скіфи запозичили у греків. Взагалі золотих речей дуже багато. Наймасовіші — пластинки-аплікації, які нашивали на одяг.

Парні золоті сережки Vстоліття нашої ери. Некрополь Джурга-Оба (поблизу м. Керч, АР Крим). Фото Олега Мітюхіна, НМІУ

— Які ще речі серед 2000 експонатів виставки варті особливої уваги?

— Ми були мало знайомі з цими артефактами, тому зайнялися їх ретельним вивченням і дійшли висновку, що практично всі вони дуже цікаві й цінні. За кожним з них стоять різні періоди бурхливої історії Криму. Скажімо, розписний грецький посуд, на якому зображено міфологічні сцени. Далі — глиняний вівтар з мавзолею відомого пізньоскіфського правителя Скілура, центр володінь якого (Неаполь Скіфський) знаходився саме в Криму. Є унікальна прядка зі слонової кістки, виготовлена, ймовірно, в Єгипті, і привезена в Пантікапей — давньогрецький поліс (місто-держава), яка існувала на місці сучасної Керчі. Маємо дуже цікаві намогильні стели — і Боспорські, і Херсонеські. Також відзначу стели з текстами, в яких написано про людей, про яких ми не маємо інформації з будь-яких інших джерел — наприклад, про історика Сіріска, який жив в Херсонесі.

Скіфський правитель Скілур

В інтерв’ю про все не розповісти. На цій виставці будуть проводитись кураторські та авторські екскурсії, підготовлені нашими співробітниками. Раджу слідкувати на ресурсах Національного музею історії України та його філії — Скарбниці — за оголошеннями про проведення таких екскурсій і відвідувати їх. Отримаєте на них більш детальну інформацію.

Вівтар з мавзолея пізньоскіфського правителя Скілура. ІІ століття до нашої ери, Неаполь Скіфський (м. Симферополь, АР Крим). Фото Олега Мітюхіна, НМІУ

— Речі, які представлено на цій виставці, зроблено грецькими майстрами?

— Так, більша частина грецькими, хоча користувалися ними не тільки греки, але й скіфи, сармати, гуни, представники інших народів. Є й римські, а також місцеві вироби: посуд, прикраси, зброя (передусім готська, тобто германців).

Декрет на честь історика Сіріска. ІІІ століття до нашої ери, Херсонес (м. Севастополь). Фото Олега Мітюхіна, НМІУ

— В давнину германці жили на сучасній території України?

— Так. Це було в пізньоримські часи — II-IV століття нашої ери. Готи (тобто германці) прийшли зі своїх історичних земель в Скандинавії та осіли в середньому Подніпров’ї, освоювали степову частину Причорномор’я, приходили в Крим. Але в другій половині IV століття відбулася дуже потужна навала степовиків гунів, які розбили це германське державне утворення. Тому готи були вимушені відступити на захід, але частина з них лишилася в Криму, і кримська Готія існувала аж до часів Золотої орди — тобто, ще приблизно 900 років.

Раніше «ФАКТИ» повідомляли, що у Мадриді були затримані продавці «скіфського золота», вкраденого в Україні.

Читайте також: Аферисти видали роботу ювеліра з Одеси за корону царя скіфів і продали Лувру: чому науковцям здавалися сумнівними шедеври, які демонструються в Києві

476

Читайте нас у Facebook

РЕКЛАМА
Побачили помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter
    Введіть вашу скаргу
Наступний матеріал
Новини партнерів