Хабар Лозинського: як гучна справа може вплинути на політичну долю Шмигаля

З відкатом у 10%

Справа ексзаступника міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Василя Лозинського стала однією з найрезонансніших корупційних оборудок, викритих за останні роки антикорупційними органами. Питання не лише в рангу високопосадовця, адже такого рівня керівників затримують і викривають на гарячому не так уже й часто. Набагато більше суспільство вразив факт, що наживатися чиновник вирішив на критичних закупівлях котелень для одного із державних підприємств у самий розпал жорстких відключень зими 2022−2023 років, які відбувалися внаслідок обстрілів росією українських енергообʼєктів.

Нагадаємо, ще влітку 2022 року Кабмін виділив близько 1,4 млрд грн на закупівлю різноманітного енергетичного обладнання через ДП «УкрНДІводоканалпроект». Половина цієї суми мала дістатися компанії знайомого підприємця Лозинського — Сергія Кривого, колишнього менеджера компаній олігарха, який втік, Сергія Курченка.

«Користуючись своїм службовим становищем, Лозинський вимагав хабар за сприяння в укладанні договорів на закупівлі обладнання з наперед визначеними підприємствами та за завищеними цінами. Власне, обладнання повинне було закуповуватись за завищеною на 25−30% ціною. Згідно з документом, організував незаконну схему один із підприємців, з компаніями якого повинні були укласти угоди, — Сергій Кривий. Саме він мав дати Василю Лозинському хабар розміром 7−10% від суми укладених у майбутньому договорів про закупівлю між ДІ „УкрНДІводоканал“ (НДІ) та підприємствами», — повідомляв «Цензор.нет».

Як писали ЗМІ, загальна сума хабаря могла становити близько 40 млн грн. Передати встигли $ 400 тис — це орієнтовно 15 млн грн за тогочасним курсом. Лозинський отримував хабар не особисто, а через знайомого підприємця — Романа Кісера.

«Для конспірації Василь Лозинський попросив Кривого переслати кошти у Львів. Отримати хабар повинна була довірена особа Лозинського. Зокрема, під час зустрічі організатора схеми з Лозинським останній написав на папері номер телефону та ім’я Роман», — писало видання.

Справу 52 022 000 000 000 280 відкрили наприкінці вересня 2022 року. А отже, Національне антикорупційне бюро уже тоді мало перші «зачіпки» щодо змови з метою «розпилити» гроші платників податків на енергетичних закупівлях. За кілька тижнів росія розпочне жорстокі обстріли критичної інфраструктури — а детективи продовжать слідкувати за тим, як Лозинський разом зі спільниками поступово розгортають свій план. Ще до підписання договорів, а саме, наприкінці жовтня, детективи вже «писали» розмови Лозинського зі спільниками, де ті нібито навіть розуміли кримінальну перспективу своєї діяльності. Але продовжили її.

Видання «Тиждень» звернуло увагу на той факт, що у той час, коли закупівлі ще не були здійснені, а учасники всього лише обговорювали схему — в уряді вже говорили про закупівлю, як про доконаний факт.

«Я говорю відверто, ми будемо шукати варіанти, як би завершити цей проєкт, — казав новий очільник „УкрНДІводоканалпроекту“ одразу після чи незадовго до призначення головою інституту. — В нас теж не може бути „якби ми не то, що“. По-перше, політично не зрозуміють, бо вони навіть… [від] прем’єра прозвучало, що ми закупили. Я як почув, знаєте, аж падав під стіл, — відповідає Лозинський. — І я по телевізору чув, — додає співрозмовник».

Також «Тиждень» додає, що у промові прокурора пролунали імена, чия роль у справі ще не зрозуміла ніяк: В’ячеслав Медяник (нардеп «Слуги народу»), Ростислав Шурма (заступник глави Офісу президента), Денис Кудін (перший заступник міністра економіки). З усіма зустрічався Сергій Кривий — людина, яку слідство вважає ключовим фігурантом схеми. Його суд заарештував ще до Лозинського.

Що поєднує Лозинського і Шмигаля?

Цікаво, що зухвала оборудка майже ніяк не позначилась на репутації Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури, оскільки Лозинський був там відносно «іншорідним тілом»: він прийшов у міністерство, ще коли міністром був нинішній премʼєр Денис Шмигаль, пересидів там Олексія Чернишова, який відправився до «Нафтогазу», і фактично від попередників дістався «у спадок» Олександру Кубракову, який очолив обʼєднане відомство.

І — що уже набагато дивніше — ця справа жодним чином не зачепила репутацію Дениса Шмигаля. А дарма, адже саме Шмигаль привів Лозинського спочатку до регіональної влади у Львівській області, а потім і у велику політику. Тож було б логічно, якби саме він ніс політичну відповідальність за свого «протеже». Утім, за півтора року розслідування справи Шмигаль жодним чином не коментував ані корупційну схему Лозинського, ані те, в який спосіб уряд має намір запобігати таким історіям у майбутньому.

Видається, що вони познайомилися не пізніше 2011 року, коли Шмигаль очолював (з 2009) Головне управління економіки Львівської ОДА (з 2010 — Головне управління економіки та інвестицій). У 2011 році 25-річний Лозинський уже працював на посаді начальника відділу інвестиційної політики та моніторингу діяльності вільних економічних зон і територій пріоритетного розвитку; обіймав інші посади в головному управлінні під керівництвом Шмигаля.

Далі майбутній премʼєр намагався не розлучатися із «перспективним кадром». З січня по грудень 2013 року Шмигаль був директором департаменту економічного розвитку, інвестицій, торгівлі та промисловості Львівської ОДА. В той же період Лозинський обіймав посаду начальника управління інвестиційної політики у цьому департаменті. Після того, як Шмигаль став заступником начальника ГУ Міндоходів у Львівській області в листопаді 2014, його місце на чолі департаменту в ЛОДА зайняв саме Лозинський.

Паралельно Лозинський вибудовував звʼязки із місцевою політичною елітою. Наприклад, з братами Дубневичами, які, за даними місцевих ЗМІ, могли фінансувати діяльність Лозинського і Шмигаля в обладміністрації. Цікавий факт: коли у 2017 році на Львівщині обрали переможців відбору інвестиційних програм і проєктів Державного фонду регіонального розвитку, третій рік поспіль найбільше грошей отримали чотири райони (Пустомитівський, Городоцький, Самбірський та Мостиський), які, за «збігом обставин», є виборчими округами, де обрали народних депутатів Богдана та Ярослава Дубневичів від блоку БПП. Обранням проєктів та вирішенням їх фінансування займалася спеціально створена комісія, до якої серед всіх інших осіб увійшли: виконавчий директор Обласної асоціації «Ради Львівщини» Василь Лозинський та президент асоціації «Західноукраїнський енергетичний кластер» Денис Шмигаль. Чутки про «відкати» за отримання фінансування проєктів одразу заполонили інфопростір, проте так і не знайшли офіційного підтвердження.

Ще одна «точка дотику» Шмигаля і Лозинського — це колишній короткостроковий голова Львівської ОДА Маркіян Мальський. Співзасновником Асоціації «Західноукраїнський енергетичний кластер», яку очолював Шмигаль, було адвокатське обʼєднання «Арцінгер», де тоді працював Мальський. Коли у 2019 році Мальський очолив обладміністрацію, то призначив Лозинського першим заступником — ймовірно, за протекцією Шмигаля. Саме з посади першого заступника — виконувача обовʼязків голови Львівської ОДА — Лозинський перейшов працювати в Міністерство регіонального розвитку, яке на місяць очолив Шмигаль, щойно прийшовши з посади голови Івано-Франківської ОДА.

Численні спільні фото в соціальних мережах, участь у заходах місцевого самоврядування, багаторічна робота пліч-о-пліч в органах державної влади — все це вказує на можливий тісний особистий та політичний звʼязок Василя Лозинського і Дениса Шмигаля. Утім, досі відкритим залишається запитання, яке ще рік тому поставив головний редактор видання «Цензор» Юрій Бутусов: чому Шмигаль не відреагував на затримання одного зі своїх найближчих соратників? І чи могла розробка схеми з отримання хабаря за постачання пересувних котелень за завищеною ціною у розпал енергетичної кризи не погоджуватися із премʼєр-міністром у час, коли забезпечення енергетичної безпеки було ключовим питанням діяльності уряду?

Ризики для премʼєра

У ЗМІ уже зʼявлялися свідчення про те, що задля зменшення застави й виходу з-під варти Василь Лозинський нібито міг дати свідчення щодо участі самого Дениса Шмигаля якщо не в цій конкретній схемі з пересувними котельнями, то в інших, схожих історіях. Це, ймовірно, дало змогу поступово знизити заставу. За два роки, що минули з літа 2022-го, уряд виділяв на енергообʼєкти десятки мільярдів гривень. Також десятками вимірюються обсяги публікацій про зловживання на таких закупівлях. Щоправда, рівня заступника міністра корупція більше не сягала. Принаймні, цього не зафіксували антикорупційні органи.

Після підготовчного засідання 10 липня Вищий антикорупційний суд призначить слухання справи Лозинського по суті. Аргументи сторони обвинувачення уже, по суті, викладені в публічно доступній підозрі. А от аргументи захисту можуть стати сюрпризом і холодним душем для багатьох у чинній владі, і передусім — для Шмигаля. Якщо схема була погоджена на вищому рівні, а з Лозинського просто зробили цапа-відбувайла, він, очевидно, буде використовувати всі наявні варіанти зменшити собі потенційний строк у тюрмі, а відтак — розповісти про «велику рибу» є найбільш логічним і очікуваним сценарієм розвитку подій. Особливо — якщо такі свідчення вже були надані, але в НАБУ не дали їм ходу, і тоді відкриті судові дебати — чи не єдина можливість заявити про реальну ієрархію корупційних схем в уряді. Інше питання, що на час появи таких свідчень Денис Шмигаль уже може не займати свого високого крісла на посаді премʼєра.

Раніше у ЗМІ назвали ключові провали Шмигаля за 4,5 року на посаді премʼєра.

1005

Читайте нас у Facebook