«У нас вдень просто вулицею летів «шахед»: зірка «Дільничного з ДВРЗ» про виклики великої війни

Популярний актор, зірка серіалу «Дільничний з ДВРЗ» Віталій Іванченко зізнається, що улюбленець глядачів, капітан поліції Петро Дзюба — став вже його частиною. Віталій знімається у цій ролі чотири роки. Восени телеканал ICTV2 покаже прем’єру 4-серійного детективу «ДВРЗ. Повітряна тривога», яка стане закінченням історії про небезпечні пригоди культових дільничних Сергія Бондаря (актор Вʼячеслав Довженко) і Петра Дзюби.

В ексклюзивному інтервʼю «ФАКТАМ» Віталій Іванченко згадав один з найважчих днів на зйомках, роботу з дружиною та життя без світла.

«Була велика вірогідність, що саме в місце наших зйомок може прилетіти ворожа ракета»

— Віталію, чим запам’яталася вам фінальна частина «Дільничного з ДВРЗ»?

— Цей проєкт знімався напередодні Нового, 2024, року. Команда, яка займається «Дільничним» — професійні люди. Кожен сезон знімали різні режисери, але у будь-якому випадку, це все українська команда. Так само і з «Повітряною тривогою», тому ми всі переживали те, що зараз відбувається з нашою країною. Ті, хто працював над цим сезоном розуміли, наскільки цей серіал вже став рідним для багатьох. Як і його персонажі. Ми просто доносимо ті якості, які є в кожному з нас.

Я запам’ятав, як одного разу, незважаючи на хворобу, на знімальний майданчик приїхав наш режисер Тарас Дудар. Нам сказали, щоб ми до нього не підходили, Тарасу було зле, йому викликали «швидку» і забрали у лікарню. Його вчинок мене тоді дуже вразив, як і те, що друга режисерка обʼєднала команду і дознімала останні зміни. Ми настільки були злагоджені, що знали, що від кого потрібно, — повірте, таке буває рідко.

Читайте також: «Довгоочікувані обійми»: популярна телеведуча показала зустріч з коханим у прифронтовому місті

РЕКЛАМА

— Авжеж, стільки років разом!

— Саме так! І кожного сезону хочемо дати українцям можливість відволіктися від проблем, буденності. Звичайно, зараз не вийде забутися і відсторонитися від війни. Але мені хотілося б, щоб дивлячись «Дільничного» люди усміхнулися. Бо зараз дуже тяжкий час — відключення світла, обстріли, смерті кожен день. Але попри все, всі роблять те, що можуть.

— Зйомки «Повітряної тривоги» проходили у Києві, який, як вся Україна, потерпає від ракетних обстрілів. Чи впливало це на роботу?

— Повітряна тривога, це кожного разу страшно. І під час зйомок вона, звичайно, була. Але цим нас вже важко налякати. Бо актори розуміють, що треба заробляти гроші і працювати доводиться у критичних умовах. Для мене на той час це була єдина можливість заробітку. Вся знімальна група серіалу чудово розуміла, де ми знімаємо — це був район столичного ДВРЗ. І, звичайно, була велика вірогідність того, що саме в це місце може прилетіти ворожа ракета. За час зйомок «Дільничного» район ДВРЗ став для нас майже рідним. Але… Навіть до обстрілів звикаєш, хоча так не має бути.

— Кажуть, що це буде останній сезон історії дільничних з ДВРЗ.

- Насправді, мені шкода це чути. Тому що кожен актор, який грав з першого до останнього сезону, віддавався на повну і це стало вже нашою частиною життя. Як і частиною життя глядачів. Це вже народний серіал. Ми, актори, дуже зіграні і відчуваємо один одного. Насправді, в нього вкладена частина мого життя та здоровʼя. Мені хотілося, щоб історія і далі знімалась, бо вона приносить задоволення і нам, акторам, і тим, хто її дивився.

— Відомо, що вашу дружину по серіалу Настю зіграла ваша справжня дружина, акторка Маргарита Бахтіна.

- Так, і історія наших героїв — Дзюби і Насті буде дуже цікаво розвиватися, але не можу викласти всі таємниці. Вона буде інтригуюча і майже закінчена. Пам’ятаю, як ми з Маргаритою приїхали на зустріч з Тарасом Дударем і продюсерами, щоб обговорити долю наших персонажів — Петюні і Насті. Дуже вдячний режисеру і керівництву, що вони вислухали нас і зробили історію цієї екранної пари глибокою і цікавою. Здається, нам з Маргаритою вдалося зробити історію персонажів трагико-комедійною.

«Тримаю на балконі газовий балон»

— Що вас тримає зараз, у такі складні часи?

— Сімʼя. Як, здається, і кожного українця. Мій великий захист — це моя дружина і син. Я розумію чудово — у нас часто на виставах бувають військові — от вони тримають, ті, хто нас захищає. І ще віра. Без цього нікуди. Відкриваються такі речі, що ти не міг подумати, що люди можуть робити такі вчинки.

— Багато хто зізнається, що втратив спокій за ці два роки.

— Гадаю, у нас теж його вже немає. Ми живемо в Дарницькому районі і часто чуємо вибухи. Бачили, як у нас на Позняках вдень просто по вулиці летів «шахед». Але зараз гинуть українці, діти, про який спокій можна говорити? На жаль, у світі є величезна байдужість, і це вбиває. І заспокоїтись від цього неможливо. На фронті гинуть хлопці, але є і ті, хто продовжує дбати тільки про свої інтереси.

Читайте також: «Не знав куди бігти, бо ракети літали над головою»: актор Антон Височанський про пережите під час великої війни

— Як ви справляєтесь з відсутністю світла?

— У нас на балконі газовий балон.

— Не страшно?

— А що робити? Хтось про це просто не говорить, а я відвертий з вами. У нас було вимкнення на 16 годин і нічого навколо не працювало: що робити? Він заправлений, провірений. Ми готували їжу, кипʼятили воду. Одним словом, виживаємо як всі. Те саме було і зі спекою, яка накрила всю країну. Але, коли думаєш, як зараз нашим хлопцям та дівчатам у окопах, розумієш, що у тебе спеки немає. Ти живий — і це найголовніше.

— Зараз ви з дружиною граєте, як запрошені актори на сцені театру імені Лесі Українки. У минулому — вашому рідному театрі…

— Не вважаю його рідним, оскільки вже 13 років не працюю там. Але нещодавно відіграли з аншлагами нашу з дружиною виставу «Хостел 24/7».

— Не плануєте дати собі час на відпочинок?

- На це у нас з дружиною поки немає часу. Так побудований наш робочий графік. Але, може, якщо зʼявиться вільний час, поїдемо десь по Україні. За кордон, хоч я і можу виїхати, не хочу. Просто не вистачить совісті зараз це зробити. Кожен на своєму місці має робити щось для нашої Перемоги. Ми з дружиною платимо податки і тим самим підтримуємо країну економічно.

Раніше «ФАКТИ» публікували інтерв’ю з актором Ярославом Шахторіним про життя під час великої війни: «Вісім днів ми сиділи в підвалі, бо вибухи не вщухали».

158

Читайте нас у Facebook