Кінець ери кишенькових банків: чому чернігівський «Полікомбанк» опинився на межі ліквідації

Протягом 2014−2016 років Національний банк України, як регулятор, визнав неплатоспроможними 90 українських банків. Першою причиною такого рішення стала економічна криза, викликана російською агресією. Друга полягала у тому, що більшість ліквідованих банків були «кишеньковими», тобто були створені для обслуговування основних бізнесів (небанківських) їх власників та місцевих влад. Не дивлячись на реформування банківської системи в той період, подібні дрібні банки ще залишаються, однак через безліч порушень законодавства на них чекає доля 90 попередників. Одним з перших «на вихід» готується чернігівський «Полікомбанк», який належить сім’ї місцевих забудовників Тарасовців. Розповідаємо, що не так з банком і чому його клієнтам варто про це знати.

Перша черга ліквідованих банків

Показовим прикладом «кишенькового» банку є харківський «Мегабанк». Він належав Віктору Суботіну, директору державного підприємства «Турбоатом». Користуючись своїм становищем керівника одного з найбільших виробництв у Харкові та й в усій Україні, «Мегабанк» поступово акумулював рахунки «Турбоатому», хоча конфлікт інтересів був очевидним.

Крім того, «Мегабанк» обслуговував левову частку рахунків Харківської міської адміністрації, а з роками розширив свою мережу на обслуговування майже всіх комунальних платежів півторамільйонного міста. Харків’яни ще можуть пам’ятати, що відділення цього банку були розкидані по всьому місту так, як тепер відділення «Нової пошти». Мешканці міста могли сплачувати рахунки навіть у маленькому віконечку на станціях метро.

Все це виглядало як зручності для місцевої влади та людей, однак ніхто з них не підозрював, що банк поступово наближався до межі платоспроможності.

Схема використання подібних банків доволі проста: власники банку домовляються з місцевими владами та заохочують людей вкладати державні та приватні гроші, які потім видаються у вигляді кредитів компаніям, які пов’язані з власниками цього банку. Далі, якщо все йде нормально, гроші повертаються, а у разі настання будь-якої кризи гроші зникають у кишенях власників банку. НБУ намагається не дозволяти банкам кредитувати пов’язані компанії та осіб, власне, через саме такі ризики, тому й припинив існування багатьох подібних банків. Однак схема нікуди не зникла та діє донині, переважно у невеликих регіональних банках.

Друга черга на ліквідацію

За даними джерел в НБУ, зараз регулятор уважно вивчає ситуацію у чернігівському «Полікомбанку». Причин для цього є декілька.

Перша причина — використання тієї самої схеми кредитування пов’язаних компаній та осіб.

За даними Нацбанку, «Полікомбанком» володіють 39 осіб, а найбільшими акціонерами є Олександр Тарасовець (45%), Юрій Тарасовець (23%) і Микола Тарасовець (4%) — два сини й батько, відповідно.

Активи банку станом на 1 січня цього року складали 784 млн грн, зобов’язання — 492 млн грн, капітал банку — 292 млн грн, фінансовий результат за 2023 рік — 1,1 млн після оподаткування. Судячи за цими даними, банк має вигляд відносно стабільного, однак фінансовий результат — менше 27 тисяч доларів на рік за нинішнім курсом — не є таким, який здатен прогодувати 39 акціонерів. Простіше кажучи, такі гроші не роблять їх власників багатіями, тим більше, що у минулі роки банк взагалі не давав ніякого прибутку. Тоді для чого сім’ї Тарасовець банк? Для обслуговування інших своїх бізнесів, тобто банк з самого початку створений саме для цього, а потім почав залучати гроші людей і робить це зараз.

У 2020 році голова сім’ї та «Полікомбанку» Микола Тарасовець балотувався до Чернігівської облради, тому у місцевій пресі виходили його інтерв’ю (судячи з усього, замовні, бо дуже компліментарні). В одному з них пан Тарасовець буквально зізнався у тому, що банк створений саме для обслуговування інтересів пов’язаних компаній: «Разом з місцевими підприємствами — „Домобудівником“, Чернігівською макаронною фабрикою, Корюківською фабрикою технічних паперів, фірмою „Сіверянка“ та іншими — ми вирішили, що… необхідно створювати чернігівський банк, який зможе оперативно реагувати на запити виробників регіону, враховуючи особливості їхнього бізнесу та ситуацію на ринку. Так, у 1994 році на базі Чернігівської філії „АвтоВАЗбанку“ був створений „Полікомбанк“, а вищезгадані підприємства стали акціонерами й зробили свій внесок до статутного фонду».

Тобто банк був створений місцевими підприємствами, що у 1990 роках вважалося нормою. Однак зараз це вважається загрозою будь-якому банку, і, до речі, Валерій Коломойський саме з цієї причини (однієї з багатьох) втратив свій «Приватбанк», оскільки його фінансова установа кредитувала інші бізнеси Коломойського. За іронією долі, Тарасовець-старший ішов на вибори від партії «За майбутнє», яку асоціюють з Коломойським.

Тарасовець-старший зізнався, що тепер серед клієнтів банку є місцеві компанії, але увагу привертає одна з них — чернігівський забудовник «ОСНОВА-БУД-7».

«Для нас найголовнішим пріоритетом є фінансова підтримка місцевих підприємств, адже це робочі місця та добробут для жителів області. В основному всі кошти, які залучає банк від населення, ми спрямовуємо на розвиток Чернігівщини», — сказав він і тим самим підтвердив, що гроші вкладників банку йдуть на фінансування інших бізнесів Тарасовців.

Також увагу слід приділити не лише «ОСНОВА-БУД-7», а і компаніям ТОВ «Чернігівміськбуд» та ЖК «Комфорт»: всіма ними керують сини — Олександр та Юрій.

З урахуванням того, що обидва сини займаються будівельним бізнесом у Чернігові, доволі дивним виглядає той факт, що батько був головою комісії з питань управління та розпорядження об’єктами комунальної власності Чернігівської облради, а Юрій був головою земельної комісії Чернігівської міськради. Якщо це не конфлікт інтересів, тоді що це?

Про такий конфлікт вже давно повідомляв чернігівський активіст Олександр Гашпар: «Якщо деякі депутати Чернігівської міської ради, її секретар та чернігівський міський голова гадають, що ніхто не помічає, як вони приймають рішення в умовах конфлікту інтересів: хто про виділення своїй організації бюджетних коштів на проведення певних заходів, хто про виділення рідному братику земельної ділянки або ж про розробку детального плану за бюджетний кошт для приватної структури того самого братика, тощо, то вони помиляються і помиляються працівники юридичного відділу міської ради, які вважають, що конфлікт інтересів у міського голови, наприклад, наявний лише тоді, коли мова йде про його близьких осіб, забуваючи про те, що приватний інтерес, згідно з положеннями антикорупційного законодавства, може бути зумовлений не лише особистими та сімейними, а й дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв’язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях».

Ймовірно, «Полікомбанк» за рахунок простих вкладників фінансує будівництва, які ведуть його ж акціонери. І виглядає так, що саме будівельний бізнес, а не банк, годує сім’ю Тарасовців, банк — лише інструмент, який у разі чого буде легко покинути. Проте зараз ринок нерухомості переживає свої найгірші часи, особливо через війну, близькість Чернігова до кордону з країною-агресором і постійні обстріли міста. Тому «ОСНОВА-БУД-7» опинилася у важкому становищі, і існує висока вірогідність того, що проблеми забудовника стануть проблемами «Полікомбанку» і, як наслідок, його вкладників.

Ба більше, «ОСНОВА-БУД-7» є чи не єдиним більш-менш вагомим клієнтом родинного банку, і обидва належать сім’ї Тарасовців.

Типовий забудовник

Насправді негаразди переслідують «ОСНОВА-БУД-7» постійно. При тому, що батьку та його синам вдається отримувати привабливі земельні ділянки та привабливі умови, їм не завжди вдається добудувати й продати нерухомість без скандалів.

«ОСНОВА-БУД-7» вело або веде будівництво на сімох ділянках. При цьому будинок за адресою вул. Мазепи, 23, мав бути введений в експлуатацію 2021 року, однак при тому, що він вже проданий, будівництво було заморожене.

За будинок у районі Масани Тарасовці вже отримали гроші покупців, однак брати вимагали доплати нібито через подорожчання будівельних матеріалів, а фактично вони порушили умови контрактів з покупцями.

Друга сім’я

Цікавою є і структура власності «ОСНОВА-БУД-7». Згідно з декларацією Юрія Тарасовця, поданої ним у 2023 році, він є власником і отримав 1,5 млн гривень прибутку від діяльності цієї компанії. А двома іншими співвласниками є Хоменко Тетяна Володимирівна і Хоменко Володимир Іванович: донька й батько. Пані Тетяна є власницею 4-го за розміром пакету акцій «Полікомбанку», пан Володимир — 12-го, а ще є Дмитро Хоменко — син Володимира і брат Тетяни, і йому належить 6-й за розміром пакет «Полікомбанку». (Тут слід додати, що всі без винятку 39 акціонерів «Полікомбанку» — з Чернігова або Чернігівський області й родинні зв’язки серед власників доволі широкі.)

По суті, банком і будівельним бізнесом розпоряджаються дві сім’ї. І саме ця обставина — зв’язок власників банку з іншими бізнесами — і викликає занепокоєння НБУ, адже у разі проблем з основним бізнесом, проблеми неминуче перекинуться і на банк, який має зобов’язання перед тисячами інших вкладників.

Однак це не єдине, що непокоїть державних регуляторів.

Пральня

У квітні минулого року на сайті НБУ з’явилась новина, значення якої змогли оцінити лише самі банкіри: «Національний банк застосував до трьох банків та одинадцяти небанківських фінансових установ заходи впливу за порушення у сфері фінмоніторингу та валютного законодавства». Серед порушників був і «Полікомбанк». Що саме він порушив?

Не розкриваючи всіх деталей, Нацбанк письмово попередив «Полікомбанк» про порушення вимог абзацу першого частини першої статті 8 Закону «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» у частині неналежного виконання банками обов’язку розробляти, впроваджувати та оновлювати внутрішні документи з питань запобігання та протидії відмивання грошей.

Тобто в НБУ вже знають про те, що «Полікомбанк», можливо, відмиває гроші або закриває на це очі, і висока вірогідність того, що рано чи пізно будуть введені санкції проти банку Тарасовців: від обшуків до арешту рахунків.

За «Полікомбанком» стежили й незалежні спостерігачі. Але Національне рейтингове агентство «Рюрік» призупинило довгостроковий кредитний рейтинг «Полікомбанку», а також рейтинг надійності депозитів. Це сталося у 2016 році, саме тоді, коли НБУ вивів з ринку ті самі 90 банків. Але рейтингове агентство вирішило не включати до рейтингів «Полікомбанк» і у 2022 році: донині депозити та кредити чернігівського банку не вважаються надійними. Причина того, що «Полікомбанк» був викинутий з рейтингу надійності (всього таких банків було 2 з 12), доволі банальна: банк Тарасовців припинив надавати агентству дані про свою діяльність. Довгий час «Полікомбанк» визнавався надійним, але останні роки почав приховувати інформацію про себе, і для цього, очевидно, були причини. Навіть на своєму власному сайті дані про оцінку власної стійкості «Полікомбанк» останнього разу оновлював у 2021 році.

Хто постраждає?

Зараз НБУ наказав «Полікомбанку» провести докапіталізацію до кінця року, оскільки його залогові активи не мають підтвердженої вартості, тобто невідомо, скільки вони коштують і чи коштують чогось взагалі.

Друга вимога — провести реструктуризацію інсайдерського кредитного портфеля, тобто банк має отримати від позичальників реальні застави, а оскільки таким позичальником є «ОСНОВА-БУД-7», то, скоріш за все, ні перша, ні друга умови виконані не будуть.

Все це надає Нацбанку достатньо підстав для того, аби вивести банк з ринку, ліквідувавши його (націоналізація маловірогідна, оскільки «Полікомбанк» не є системним і не має більш-менш істотної цінності — саме через сумнівний пул позичальників).

При цьому ліквідація банку не позначиться на банківській системі, оскільки «Полікомбанк» справді невеликий і за розміром капіталу та зобов’язань, і за розміром власної мережі — лише 17 відділень, які розташовані переважно у Чернігові та області. Однак слід зазначити, що через «Полікомбанк» виплачуються пенсії та зарплати «бюджетникам», які будуть змушені пережити доволі неприємні моменти, поки зобов’язання не візьме на себе інший банк.

Тим часом Юрій Тарсовець під час війни перебуває у США, хоча є громадянином України і йому 49 років (призивний вік), а його брат, 48-річний Олександр, живе у Німеччині, іноді навідуючись на батьківщину.

Раніше повідомлялося, що ексвласник «Дельта Банку» Микола Лагун вчергове спробує списати з себе всі борги перед державою.

1455

Читайте нас у Facebook