«Якщо зупинити видобуток мінеральної води хоч на день, то про бренд „Миргородська“ можна забути», — мер Миргорода Сергій Соломаха

Зникли санаторники — зачинились ресторани

— Вже призвичаїлися до нових умов, — усміхається Сергій Павлович, і я розумію, що не все пропало. — У нас напрацьовані певні механізми допомоги потерпілим від ракетних ударів. Частину коштів на відбудову об’єктів, а серед них є й навчальні заклади, спрямовуємо з місцевого бюджету, частину виділяє держава. Це великі кошти, але поки що тримаємося і з викликами сьогодення справляємося. Робимо все максимально оперативно.

— Найбільше, як я розумію, постраждала курортна сфера, і тепер Миргород уже не можна назвати містом-курортом?

— На жаль, курортна сфера, так само, як і туристична, фактично зійшли на нуль. А разом з ними зникли заклади громадського харчування, які були орієнтовані на обслуговування великої кількості приїжджих. У нас з’явилися незайняті площі об’єктів нерухомості. Однак це не означає, що Миргород переживає економічний занепад. Бізнес доволі швидко переорієнтувався на інші види діяльності. Скажімо, на місці закритих кафе відкриваються заклади побутового обслуговування населення.

— Знаю, санаторії також перепрофільовані.

— Так, з початку широкомасштабної війни один з них став місцем компактного проживання внутрішньо переселених осіб, переважно немічних людей з Донбасу, яким нікуди повертатися. Він працює як соціальний заклад за державною програмою фінансування. На базі інших двох санаторіїв надаються послуги з реабілітації, перелік яких буде розширюватись. Працює також Центр життєстійкості.

Більше того, ми пішли назустріч колишнім санаторно-оздоровчим закладам і зменшили для них, де тільки можливо, податки на землю й нерухомість. Приблизно мільйонів на шість «полегшили» їм життя.

Але при всьому тому курортна сфера залишається однією з основних наповнювачів бюджету. Плюс працюють приватні санаторії та готелі. Незважаючи на війну, люди, особливо влітку, все одно приїжджають до Миргорода хоча б на кілька днів. Курортні бюро орієнтовані на ВПО, які шукають житло. До речі, у громаді реально проживає до 7 тисяч таких осіб, частина з яких перебралася до нас ще у 2014 році. Дехто з них відкрив власну справу.

«Сповна використовуємо енергію сонця»

— На виборній посаді міського голови ви вже чотирнадцять років. Зараз найтяжчий період?

— З точки зору безпеки й психологічної обстановки, мабуть, що так. А з точки зору фінансів, то були й важчі часи: десь у 2012−13 роках, коли практично всі гроші йшли в Київ чи хтозна куди. У фінансовому плані стало гірше з кінця минулого року, коли Рада вилучила у громад військовий ПДФО на користь державного бюджету. У нас ці відрахування сягали 200 мільйонів гривень. Це третина минулорічного бюджету. Довелося зменшувати видатки на певні програми й проєкти й максимально розвивати залучення міжнародної фінансової допомоги. Хоча у нас ще до широкомасштабної війни була налагоджена співпраця з іноземними партнерами по різних напрямках. Так, разом з Європейським інвестиційним банком продовжуємо реалізацію двох проєктів з реконструкції медзакладів, загальна вартість яких перевищує 200 мільйонів гривень.

— Сонячні станції також будуєте за допомогою іноземних інвестицій?

— Так. Дві вже працюють. Одна з них на третину, а влітку на 40 відсотків, забезпечує електроенергією головний корпус міської лікарні. Друга відсотків на 70 забезпечує діяльність одного із водозаборів, з якого подається вода більшості споживачів громади. При цьому в першому випадку інвестиції склали 2 мільйони гривень й один мільйон ми виділили на придбання обладнання з бюджету громади. А в другому було 300 тисяч наших і 4 мільйони гривень інвестицій. Щоправда, інвестиції на сонячні станції ми залучаємо не напряму, а через громадську природно-охоронну організацію «Екоклуб», яка співпрацює з багатьма міжнародними організаціями.

До речі, нещодавно під час аварії на водозаборі основний і резервний кабелі електропостачання одночасно вийшли ладу, то завдяки сонячній станції вода у кранах миргородців не зникла. Дуже важливо, що станція працює за рахунок акумуляторів, накопичує електроенергію, яку можна використовувати вночі.

До кінця року плануємо запустити ще три сонячні електростанції. Одна завдяки німецькому фінансуванню буде встановлена на даху дошкільного закладу. Дві інші, щоправда, за державною програмою, — на водоканалі, що забезпечуватиме водовідведення, та на амбулаторії в селі Петрівці.

Спільно з німецькими інвесторами працюємо над проєктом установки зарядних станцій у школах.

«Держава за будь-яку ціну має зберегти унікальне підприємство»

— Які основні джерела поповнення бюджету громади? Які виробники сплачують найбільше податків?

— 52 відсотки надходжень — це державні податки на фізичних осіб (ПДФО), 48 — місцеві податки і збори, а саме — податки на землю, нерухоме майно, єдиний та екологічний податки тощо.

Найбільше доходів отримуємо від потужних агрохолдингів і фермерських господарств. Вони багато платять за оренду землі. Великої промисловості в нашому курортному місті, в принципі, ніколи не було. Працює невеликий молокозавод, який випускає продукцію під торговою маркою «Миргородська корівка». Наразі він на стадії розширення своїх потужностей.

Є також невеликі м’ясокомбінат, хлібозавод, кілька елеваторів, які працюють стабільно. З потугами працює завод «Армапром», який випускає обладнання для газо- та нафтодобувної промисловості.

Найкрупніше й найвідоміше підприємство, звісно, Миргородський завод мінеральних вод…

—…який Миргород і вся Україна можуть втратити? Адже відомо, що в червні 2022 року Бюро економічної безпеки повідомило про арешт корпоративних прав російських акціонерів холдингу IDS Ukraine, які перебувають під санкціями, «з метою уникнення виведення ними з України активів семи підприємств із виробництва та реалізації питної води», у тому числі Миргородського заводу мінеральних вод. Згідно із судовим рішенням, завод перейшов до АРМА з можливим подальшим переданням його під зовнішнє управління. По суті, за результатами конкурсу який засвідчив штучне розчленування IDS Ukraine, шляхом передачі в зовнішнє управління конкуренту дво ключових компаній групи, підприємство буде фактично виведене з компанії IDS Ukraine. А воно входило в неї ще з 1996 року і на ній зав’язані маркетинг, торгівля, дистрибуція, логістика тощо. Як ви думаєте, чи зможе підприємство працювати самостійно, поза межами холдингу?

— Наразі завод працює і сплачує податки. Якщо його зупинити, то запустити знову вже не буде можливості. Питання навіть не в обладнанні і не в людях, яких треба буде звільнити. Питання у свердловинах, через які видобувають воду ось уже більше як століття, і запасів якої вистачить на стільки ж. Лікувальна мінеральна вода добувається з глибини 700 метрів, а звичайна чиста питна — з 200. Між іншим, кількість добування питної води наразі обмежена, що продиктовано потребами ринку.

Але в будь-якому разі вода повинна подаватися по свердловинах безперервно! Якщо зупинити їх бодай на день-два, вони стануть непридатними для подальшого використання. Відновити їх фактично буде неможливо, і бренд «Миргородська» буде втрачено! А будувати нові свердловини — це дуже великі гроші! Тому навіть за відсутності збуту завод просто працює на склад.

Сподіваюся, влада не допустить його знищення, знайде якісь механізми. За будь-яку ціну держава має зберегти унікальне підприємство. Це однозначно!

— До речі, яка сума податків надходить від заводу мінвод у місцевий бюджет?

— Минулого року було 8,5 мільйонів гривень. А вже за сім місяців цього року — більше тієї суми на 100 тисяч.

— Про що це говорить? Про більший обсяг виконаних робіт?

— Це пов’язано з підвищенням заробітної плати працівників, що означає збільшення відрахувань з доходів фізичних осіб. На підприємстві зайнято трохи більше двохсот осіб, оскільки там усе автоматизовано, механізовано і багато ручної праці зникло. У списку бюджетоутворюючих підприємств завод займає п’яте місце.

«Владі не треба допомагати, треба допомагати фронту»

— А чи надають великі підприємства допомогу та підтримку місцевій владі, окрім сплати податків?

— Якби ще всі вони їх вчасно платили… До заводу мінвод, між іншим, ніколи немає питань — у них все вчасно, все прозоро. Та й по більшості великих підприємств так само. Їхні податки — це і є підтримка громади. До слова, підприємства, які використовують надра, як от завод мінеральних вод, сплачують до бюджету додаткові невеликі суми. За рік це підприємство, скажімо, додає нам 120 тисяч гривень.

— Як місцева влада взаємодіє з місцевим бізнесом?

— Наша позиція така: всі, хто працює, повинні просто вчасно сплачувати податки. Будь-які інші витрати — це тільки за їхнім бажанням. Зараз основне для всіх — допомога ЗСУ. Владі не треба допомагати, треба допомагати фронту. Миргородські підприємці це роблять без нагадувань.

А основне завдання місцевої влади — не заважати і допомагати бізнесу. У нас діє щорічна програма підтримки приватних підприємців. У ній передбачена деяка сума грошей на співфінансування кращих проєктів, відібраних в ході конкурсу. Є також кілька програм, які ми реалізуємо спільно з міжнародними партнерами та нашими потужними підприємствами. Під них виділяються досить великі суми. Вони зорієнтовані, насамперед, на підтримку малого та середнього бізнесу.

А крупним, бюджетоутворюючим підприємствам ми пріоритетно виділяємо землі для розширення виробництв.

— Яка загалом у вас ситуація із зайнятістю населення і робочими місцями?

— Найбільше вакансій у комунальних та сільгосппідприємствах. Це пов'язано з війною. Багато мобілізованих, багато ухилянтів, які бояться офіційно працевлаштовуватись. Де не можливе бронювання, там ситуація критична. І, як було раніше, вже не буде. Тому зараз багато жінок виконують роботи, які традиційно вважалися чоловічими. Скажімо, на комунальному транспорті збирають контейнери зі сміттям. Дівчата йдуть у ПТУ навчатися на трактористок, на слюсарок тощо.

Війна — це інше життя, інше його розуміння, інші пріоритети. До нього треба пристосовуватись. Впевнений, найзатребуванішими скоро будуть не робітничі професії, а психологи та реабілітологи. Бо Україні, насамперед, треба відновлювати захисників.

На фото у заголовку мер Миргорода Сергій Соломаха

Фото надані Миргородською міською радою

334

Читайте нас у Facebook