Друга Пречиста: народні традиції «бабського свята», прикмети й звичаї
Як саме в побут вписалася ця християнська подія і про які старовинні традиції збереглися спогади в народі, «ФАКТИ» дізнавались у Ніни Главацької, етнографині, старшої наукової співробітниці відділу виставкової роботи Національного музею народної архітектури та побуту України у Пирогові.
Друга Пречиста вважалася жіночим святом, коли вшановували матір
— Друга Пречиста, або Різдво Пресвятої Богородиці, — одне з великих дванадесятих свят, найбільш значущих в християнському світі, — розповідає Ніна Главацька. — Засноване свято на честь дня народження Діви Марії — Матері Ісуса. Саме ця подія була передбачена різними пророцтвами задовго до її появи на світ…
Згадаємо, як це було, за релігійними розповідями. Літня пара Іоаким та Анна жили без дітей, що засуджувалось, бо вважалось Божим покаранням. Іоаким рушив у пустелю, щоб вимолити у Бога батьківство. Ангел з небес передрік народження дочки Марії, яка прославиться на весь світ. Ощасливлена пара дала обітницю присвятити доньку Господу. Трирічну Марію ввели в Єрусалимський храм (цій події присвячується Третя Пречиста, яка раніше припадала на 4 грудня, а тепер переходить на 21 листопада), де вона виховувалася до підліткового віку. Пізніше Марії обрали в чоловіки вдівця Йосипа Обручника, згодом вона народила Сина…
Святкування Різдва Богородиці в часі збігається із закінченням основних польових робіт. У наших пращурів Друга Пречиста вважалася днем радості, коли проводили богослужіння, і ще жіночим святом, коли вшановували матір. І в цей день Божій Матері дякували за зібраний врожай, адже вона вважалася покровителькою землеробства. У Заступниці також просили допомоги на рік майбутній. До Другої Пречистої старалися викопати картоплю, «бо на Пречисту бульба чиста».
В храмі віряни молилися за рідних і близьких, просили захисту і благословіння Богородиці. У церкві ікону Матері Христа прикрашали вінками з квітів і зілля, ставили свічки. Якщо розміщений на престолі вінок сплели дівчата, то вони ж і загадували на вдале заміжжя, а молодиці — на чоловічу вірність. На Буковині, наприклад, вінки, прив’язані до кошиків з травами, приносили святити, а потім несли додому, щоб родина при здоров’ї діждала Пасхи. В хаті біля ікони Богородиці запалювали свічку, ставили мисочку з відвареною пшеницею (додавали меду) — так згадували померлих жінок роду.
У свято віталось робити добру справу — подати милостиню, допомогти нужденним, бо здавна вважалось: добро, що зроблене в цей день, до тебе повернеться благополуччям сім’ї і радістю.
Цього дня вшановували Богородицю як подательку всілякого добробуту й покровительку сім'ї, а особливо материнства. В народних традиціях Різдво Богородиці вважався жіночим днем — культ жінки був безперечний. Так і казали: «Друга Пречиста — це мамин день». В деяких регіонах України свято Різдва Богородиці вважали «бабським святом». З ним пов’язувався день Роду-Рожениць. Жінки, в яких немає дітей, цього дня справляли обід і запрошували бідних, «щоб молилися Богородиці за її діти». Також наймали службу Божу в церкві, а після богослужения запрошували людей до себе на обід. Свято Роду-Рожениць сягає корінням дохристиянських часів і пов’язане з подякою духам дідів-Ладо, опікунам нив та врожаю, які «спочатку ниву засівали, а потім поливали» («Перша Пречиста ниву засіває, а друга дощем поливає»). У давнину ритуальною стравою для духів врожаю була кутя з медом та маком, яку виставляли на вікнах.
Вважалося, що зібрані між Першою і Другою Пречистими приворотні трави мали особливу силу
В Україні з цього дня можна було вже засилати сватів, жартували: «Прийшла Пречиста — принесла старостів нечиста». Якщо ж молодята вже відгуляли весілля, то в цей день до них у гості приходила рідня, аби вислухати, як ведеться новому подружжю. Молодята також ходили в гості: зазвичай, до батьків молодої разом зі свекром і свекрухою — для налагодження добрих стосунків як між невісткою та батьками чоловіка, так і між сватами.
Пасічники вже остаточно втеплювали на зиму бджолині вулики, а власники овець вдруге проводили їх стрижку.
На Другу Пречисту припадає й останній термін заготівлі чар-зілля. Вважалося, що зібрані між Першою і Другою Пречистими приворотні трави мали особливу силу: могли привертати хлопця до дівчини (чоловіка до жінки), так і навпаки. Цим і зумовлені останні походи по калину й барвінок. До слова, підвішені до стріхи пучки калини засвідчували, що в хаті є дівчина на видання.
.jpg "Підвішені до стріхи пучки калини засвідчували, що в хаті є дівчина на видання")
О цій порі погода вже повертала на осінь, тому говорили: «Прийшла перша Пречиста — калина одягла намисто, прийшла Друга Пречиста — взяла комарів нечиста, прийшла третя Пречиста — стала діброва безлиста». Друга Пречиста була першим святом осені, тому ще в народі його називали «осениною».
На Різдво Богородиці посту немає, тож можна їсти будь-яку їжу. Ходили один до одного в гості, а в народі вважалося, чим більше страв стоїть на столі, тим багатшим буде наступний урожай. Тож господині намагалися наготувати різної їжі, аби збулася ця прикмета. Подавали борщ, голубці, печеню, вареники або пироги з м’ясом, сиром, сливами, грушами, яблуками тощо. В цей день готувались в багатьох областях і рибні страви. В Центральній Україні зазвичай до свята випікали короваї. Після освячення в церкві їх на вулиці ламали та роздавали шматочки за душі померлих, щоб люди молилися «за царствіє небесне».
З давніх часів на Різдво Богородиці жінки рано-вранці йшли до водойм, щоб вмитися до сходу сонця і так зберегти красу до самої старості. А дітей, аби були здоровими, обливали на порозі водою. Існувала також особлива прикмета на заміжжя: якщо дівчина вмиється до сходу сонця, то її обов’язково посватають у цьому році.
На свято Другої Пречистої хлопці-підлітки могли ходити вулицями села і розмахувати освяченими ще у Вербну неділю гілочками (з намотаними червоними нитками). Ними торкалися тварин — так благословляли, щоб плодилась худоба. А потім вербичку кидали на воду, щоб хворі одужали, а чужа болячка оминула. Молодь збиралась на вигоні, щоб порозважатися. Увечері хлопці та дівчата на берегах водойм танцювали й співали, влаштовуючи веселі ігри з вибором пари.
У цей час в Україні, зазвичай, йдуть дощі: «Друга Пречиста дощем поливає!», — примітили в народі. Цього дня пильно стежили за погодою, бо «яка погода на другу Пречисту, така й вся осінь». Якщо на Різдво Богородиці сонячно, то і осінь чекає тепла і ясна, без рясних дощів. Якщо ж небо похмуре — осінні холоди прийдуть із дощами. Якщо день видався ясним, то така погода збережеться і до кінця жовтня. Якщо вранці туман — підуть дощі. Ранок видався дощовим — лити буде ще 40 днів, а зима очікується холодною. Якщо лелеки до Другої Пречистої відлітають, то слід чекати суворої зими. В народі вірили, що багато чого впливає на жіночу долю, в тому числі і погода: якщо у день свята йшов дощ, то трапляться негаразди в житті.
Хорошою прикметою у цей день вважалося забруднити руки чимось чорним. Це означало, що незабаром отримаєш вигідну пропозицію, пов’язану з грошима і прибутками. Щоб бути здоровими, у цей день спалювали старий одяг і взуття.
Як правило, у свята діяв ряд заборон — не можна було займатися фізичною працею: мити підлогу, вікна, прибирати в будинку, спалювати сміття і т.д. Цього дня жінкам не рекомендується до рук брати голку, ніж і ножиці. Не можна в цей день шити, вишивати. Також в цей день не сварилися, не ображали когось та намагались обійтись без конфліктів. В жодному випадку не можна у це свято бажати комусь зла та думати погано про родичів чи близьких.
Нагадаємо, попереду у християн ще кілька важливих церковних свят. Воздвиження Чесного і Животворного Хреста Господнього, яке раніше припадало на 27 вересня, тепер відзначають 14 вересня. А День Віри, Надії та Любові та їх матері Софії вшановують 17 вересня.
945Читайте нас у Facebook
