На кону майбутнє Грузії: до чого можуть призвести парламентські вибори у країні

26 жовтня у Грузії розпочалися вибори до парламенту. Їхні результати будуть мати вирішальне значення для країни на багато років.

12 років тому традиційно неспокійна пострадянська республіка, яка історично зрідка могла дозволити собі розкіш самостійно вирішувати свою долю, раптово отримала таку можливість — тоді партія Міхеїла Саакашвілі, який зараз перебуває в ув'язнені, визнала свою поразку і мирно передала владу «Грузинській мрії». Провладна партія й тепер претендує на наступний чотирирічний термін.

Варто нагадати, що партію «Грузинська мрія» заснував мільярдер, найбагатша людина Грузії, колишній прем’єр-міністр Бідзіна Іванішвілі, на якого нещодавно готували замах. У кремлі не приховують, що віддають перевагу перемозі «Грузинської мрії».

Тож вибори у Грузії відбуваються після надзвичайно бурхливого періоду навіть за грузинськими політичними мірками.

Так, за шість днів до вирішальних парламентських виборів на площі Свободи у Тбілісі зібралася велелюдна акція на підтримку руху країни до ЄС під назвою «Грузія обирає Євросоюз». Цей марш було організовано громадськими активістами у відповідь на де-факто припинення вступу Грузії до ЄС через дії уряду.

Провладна «Грузинська мрія» відзначилася антизахідною ідеологією. Її представники прийняли суперечливі закони, які обґрунтовують як засіб боротьби з іноземним впливом у країні (повторне голосування за данний закон викликало величезні протести цієї весни). Ця політична сила представила вибори як вибір між миром та війною, заявивши, що перемога опозиції втягне Грузію у війну проти росії.

Тож опозиційні сили країни та її стратегічні партнери в унісон звинуватили чинну владу в зміні зовнішньополітичного вектора країни й переслідуванні російських інтересів. Як наслідок, уряд Грузії отримав повну міжнародну ізоляцію як від США, так і від Євросоюзу.

До того ж вибори відбуваються за новою виборчою системою, в якій партії або коаліції повинні подолати 5-відсотковий бар’єр, щоб потрапити до парламенту. Парламент нового скликання вперше обирають не за змішаною, як раніше, а повністю за пропорційною системою. Це спонукало велику кількість суперечливих опозиційних партій Грузії (у бюлетені їх аж 18) до певної міри співпраці, щоб сформувати коаліції, які мають реальні шанси на подолання прохідного бар'єра. Зрештою, з’явилися чотири ймовірні життєздатні опозиційні сили:

1. Коаліція «Єдність заради порятунку Грузії», очолювана колишньою правлячою партією «Єдиний національний рух» (ЄНР), яку колись очолював ув’язнений колишній президент Міхеїл Саакашвілі.
2. Коаліція «За зміни», що складається переважно з інших колишніх членів ЄНР.
3. «Сильна Грузія», ідеологічно неоднорідна коаліція, яка намагається позиціювати себе не як «ЄНР» і не як «Грузинська мрія».
4. «За Грузію» — партія на чолі з Георгієм Гахаріа, який був прем’єр-міністром від «Грузинської мрії» з 2019 по 2021 рік, але потім розірвав зв’язок з партією.

Хоча ці чотири партії й мають певні відмінності у своїх передвиборчих обіцянках, вони значною мірою об’єдналися у своєму головному пріоритеті — витіснити «Грузинську мрію» — і спрямували свій вплив на правлячу партію, а не одна проти одної.

Усі вони підписали «Грузинську хартію», запропоновану президентом Саломе Зурабішвілі, в якій погоджуються, в разі перемоги опозиції, дозволити їй сформувати технократичний уряд, який відновить добрі відносини із Заходом і скасує найбільш авторитарні закони, прийняті «Грузинською мрією» напередодні виборчої кампанії.

Опитування громадської думки показують, що грузини загалом підтримують вступ до Європейського союзу та НАТО, але також прагнуть уникнути конфлікту з росією і є глибоко консервативними в таких питаннях, як права ЛГБТ.

Ймовірним залишається сценарій, коли «Грузинська мрія» після виборів оголосить про свою перемогу, незалежно від того, яким у реальності буде результат. Адже соціологічні заміри показали, що опозиція набирає понад 50%. Тож навряд чи можна розраховувати на мирну передачу влади. До того ж росія зацікавлена у створені конфлікту під час виборів і щоби Захід не визнав їхніх результатів. Це призведе до безальтернативного сповзання Грузії в імперські обійми росії.

«Вибори стануть моментом істини, і грузинський народ повинен буде вирішити, яким шляхом він хоче йти: до Європи чи від неї, — сказав глава зовнішньополітичного відомства ЄС Жозеп Боррель. — На кону майбутнє країни».

Тож, о 8:00 за місцевим часом по всій країні, крім окупованих Абхазії та Цхінвальського регіону, відкрились виборчі дільниці, які закриються о 20:00. Вибори вважатимуться дійсними за будь-якої явки.

Перші попередні результати голосування стануть відомі приблизно через дві години після закриття виборчих дільниць, тобто до 22:00 за тбіліським часом.

Чекати на результати волевиявлення грузинського народу залишилося не так довго…

Раніше «ФАКТИ» розповідали про ситуацію навколо референдуму та президентських виборів у Молдові.

Фото: getty images

202

Читайте нас у Facebook