Профессор Наталия Шумарова: «Навiть той, хто знає англiйську, не одразу здогадається, що означає напис у магазинi: „Кiлька дефростована“»

Изначально в рубрике «Уроки украинского» мы планировали готовить тематические выпуски о том, как правильно признаваться в любви по-украински, как обращаться к человеку по имени отчеству, как здороваться и прощаться… Однако в редакцию поступает такое количество писем с вопросами, волнующих читателей, что мы решили в первую очередь удовлетворять читательский интерес. Сегодняшний выпуск доктор филологических наук, специалист по украинскому и русскому языкам, заведующая кафедрой языка и стилистики Института журналистики Киевского национального университета имени Тараса Шевченко, профессор Наталия Шумарова начала с ответа на вопрос о том, почему вузы в украинском языке превратились в «вишi».

— Наталiє Петрiвно, один iз наших читачiв написав про кумедний випадок: росiйськомовна панi, слухаючи освiтянську радiопрограму, нiяк не могла зрозумiти, про що говорять ведуча i гiсть ефiру, якi часто в програмi використовували слово «вишi». Зрештою, не витримала, подзвонила i запитала: «При чем тут к университетскому образованию какие-то… вши?»

— У росiйськiй мовi абревiатура «вуз» утворена зi словосполучення «высшее учебное заведение», а українськiй її свого часу нав’язали. У такому разi цю абревiатуру слiд розшифровувати як «вищий учбовий заклад». Але ж слова «учбовий» в українськiй мовi немає. Є слово «навчальний», i тому закономiрно вiд словосполучення «вищий навчальний заклад» утворюється лiтерна абревiатура «ВНЗ». Крiм того, маємо в нашiй мовi й синонiм — «виш», утворений вiд сполучення слiв «вища школа». Його легше вимовляти, вiн вiдмiнюється, а тому його починають активно вживати.

— Ще один наш читач запитує, як правильно казати — ефiр чи етер?

— Слово походить iз давньогрецької мови. Звучання й написання слова через «т» зближує його з грецьким вiдповiдником. У нас є низка слiв, у яких ми вiдтворюємо запозичення з грецької саме через «т» — бiблiотека, математика, етика, театр. Водночас в iнших словах вживаємо «ф» — Афiни, ефiр, кафедра. Деякi мовознавцi пропонують наблизити цi слова до мови-джерела, i писати, наприклад, «Атени», «етер», «катeдра». Загалом, варто зауважити, що звук «ф» чужий нам, вiн прийшов у нашу мову дуже пiзно i здебiльшого вживається в запозичених словах.

— Секретарка однiєї зi шкiл пише «ФАКТАМ»: «Пояснiть, будь ласка, чергування звукiв „г“ та „з“ у прiзвищах. Рiч у тiм, що в нас є викладач на iм’я Iван Бега. В давальному вiдмiнку я кажу „Iвану Безi“, а вiн ображається на мене»

— Дописувачка має рацiю. Адже на iменники першої вiдмiни iз закiнченням — а, що позначають прiзвища, поширюється правило чергування приголосних г, к, х iз з, ц, с: нога — нозi, Iван Бега — Iвановi Безi, муха — мусi, Петро Давимуха — Петровi Давимусi. Жiночi прiзвища вiдмiнюються так само: Марiя Мажуга — Марiї Мажузi.

— Ще один цiкавий лист надiйшов до нас вiд читачки, яка нiяк не могла зрозумiти, що означає напис на цiннику в рибному вiддiлi магазину: «кiлька дефростована». Лише потiм вона здогадалася, що загадкове слово означає… «розморожена».

— У словниках iншомовних слiв є слово «дефростацiя» (вiд англiйського «фрост» — мороз), що означає «розмороження харчових продуктiв». Наша дописувачка все зрозумiла правильно. Нинi в мовi дуже багато запозичень саме з англiйської. Часто вони позначають вузько спецiалiзованi поняття, явища чи процеси. «Менеджмент», «iстеблiшмент», «мерчендайзинг»… Чимало людей навiть вимовити не можуть деяких iз них. У кожнiй мовi багато слiв, що прийшли з iнших мов завдяки територiальним, економiчним, культурним контактам народiв. Люди часто й не усвiдомлюють, що, наприклад, «диван», «халат», «гарбуз» — це давнi запозичення з тюркських мов, «газета» — з iталiйської, а «кран» — з нiмецької. Iнколи вважають, що запозичення засмiчують мову, заважають її природному розвитковi. Тут треба пiдходити зважено: якщо запозичення є iнтернацiоналiзмом, воно може стати в пригодi, але якщо в мовi є рiдне слово i воно виконує свою функцiю, за можливостi треба пiдтримувати своє. Без крайнньої потреби краще уникати запозичень i вживати питомi українськi слова: не кастинг, а огляд; не презентацiя, а показ; не маркетинг, а збут. Тодi мову не будуть засмiчувати чужi елементи i вона збереже свою самобутнiсть i красу.

Читатели «ФАКТОВ», которые хотят предложить свою тему в рубрике «Уроки украинского» или задать Наталии Шумаровой вопрос о правильном употреблении слов и выражений в украинском языке, могут присылать их в редакцию по адресу: Киев, улица В. Василевской, 27/29 с пометкой «Уроки украинского» или по электронному адресу [email protected]. Ответы мы будем публиковать в следующих выпусках нашей рубрики.

5138

Читайте нас у Facebook