«Проня Прокопівна в кожній занавісці»

А вы спокойно гуляете по Киеву между бесконечными «плазами»? Слева «Оушен», справа «Манхэттен», а если пройти по переулку до угла, то там, за мусорной кучей, замаячит «Новая Англия». И сразу дышится глубже, плечи расправляются, глазами начинаешь искать то ли Эйфелеву башню (она, кстати, в городе с недавних пор тоже завелась), то ли Биг-Бен (с этим пока напряженно), а носом — в загазованном воздухе улавливать аромат свежих круасанов. Вот он, наш ответ Евросоюзу. Мы, как советовали некоторые политики, не рвемся в Европу — мы строим ее у себя. Как это происходит, обсуждают сегодня в Facebook.

Мирослава Барчук

Шукала оце перед Різдвом хороші дитячі магазини, щоб купити подарунки. І ось мене дуже зацікавили назви. Якщо зібрати усі назви київських дитячих магазинів разом, виходить такий список:
• Babyzone
• Chicco
• Mothercare
• Антошка
• Лапушка
• Альфа Тойс
• Даниэль
• Babymax
• Пуговка
• Карапуз
• Пупсьонок
• New Life Premium
• Кроха
• Мішутка
• Lapin
Жодного Телесика там або Кози-Дерези або Ангелика. Ні, все чисто Європа і рускій фольк. Все в культурном горізонтє Проні Прокопівни.
У мене в дитинстві у селі було дві сільські подруги. Одна Сніжана Копійка, а інша Віолетта Довбня (не жартую, так і було). І ось вони обидві весь час допитувались, чому у мене таке дивне ім’я.
Пройшло тридцять років, і одного разу на кримському пляжі мені моя шестирічна дитина між іншим каже:
- Ти знаєш, а хлопці на пляжі сміються з того, що я Нестор.
- А хто сміється?
- Оскар…
Ну канєшна…))

От мені цікаво, всі ці приманки для солідних господ — вони все ще працюють? Хто ці люди, яких пре від того, шо вони житимуть в ЖК «Єлісєйская усадьба» або в Клубном домє «The Garden»??? Або в «Manhattan city», «Chicago Central House», «Новая Англия», «Французский квартал», «New York Concept House», «San Francisco Creative House», «Jack House», «Tetris Hall», «Richmond», «Royal Tower», «Bristol Comfort House», «Подол Градъ», «Smart Plaza Obolon», «Ривьера». І тут я знову ж таки не жартую. :) Це реальні назви ЖК, які зараз будуються або збудовані у Києві.

Мені цікаво, оцей пафос назв — це задля чого? Задля втечі від реальності? («Альо, диспетчер? Це вас турбує San Francisco Creative House. А коли вже Київенерго дасть теплу воду?» Або: «Альо, це New York Concept House, а чому собаче гімно від учора в ліфті не прибрано? Ми ж платимо комуналку щомісяця»). А може це просто інерція мислення Проні Прокопівни? Взагалі хто ці назви придумує? На таке справді є попит? Досі? Як таке може бути?

РЕКЛАМА

Пост журналистки вызвал активное обсуждение. Пользователи соцсети пытались найти объяснение и поставить диагноз городским чиновникам, застройщикам и самим киевлянам.

Serhii Svidzinskyi

РЕКЛАМА

Це від небажання провінційності, визнати власну провінційність, чи бажання її заперечити

Олесь Шевченко

РЕКЛАМА

Не з назвами треба ЩОСЬ робити і не з будівлями, а з київськими владними функціонерами, які за хабарі та підтримку на чергових виборах і рідну маму продадуть. Столиця не має національного обличчя, тому що не має його київська влада. Влада, яка обирається давніми й новими неукраїнськими переселенцями. А українські елементи в ній або малочисельні, або продажні. Ось найголовніший здобуток ворога — він забрав на війну тих, хто мав закінчити революцію у себе вдома, у першу чергу в столиці!

Оксана Бала

Дорога Мирославо. Мабуть є попит, а отже і пропозиції. А загалом комплекси і с-м «меньшовартості»

Юліана Литвиненко

Я якось була якось в культурному шоці і в таких же питаннях після подорожі заходом країни, між іншим. або Olga de lux, Tatariv de lux, білборди з раскошними женьщінами в хутрах з відповідними назвами, шо дають зрозуміти, шо це для еліт, побагатому, або Княжий град/тєрєм/гора (будьшо княже), або кафе «Затишок» з весільною іспєпєляющою попсою — а шотаке, українською ж… і хоч вий — Проня Прокопівна в кожній занавісці.

Myroslava Pinkovs'ka

P. S. І реальний анекдот від одної львівської пані. На полонині дівчинка Злата, тримаючи малого братчика, кричить до мами на іншому горбку: «Мамо, йдіть сюди, Генріх всрався»…

Матвей Вайсберг

Всі ці «плази» дійсно задовбали. Але скажить, Вам подобається «Ярославів град» у центрі міста на місці Сінного? І назва патріотична і паркан там синьо-жовтий.

Мирослава Барчук

Власне сама ця жлобська забудова тісно пов"язана з назвами. Це все є одна культурна ментальна проблема.

Матвей Вайсберг

Це не тільки культурно-ментальна проблема, це в першу чергу проблема виживання міста і країни. Я не виключаю, що застройники перейдуть на суто українські назви. Причина ж знищення міської середи залишиться.

Ірина Магрицька

Зате в Івано-Франківську є дитячі крамниці: «Малючок», «Немовлятко», «Колиска», «Дитячі мрії», «Крихітка», «Англятка», «Манюня», «Країна дитинства», «Хтосик»

Anatolii Viazovchenko

Це суцільна Голохвастівка.

Леся Мальків

Яке щастя жити у Львові! Де серед всього цього мотлоху є «Файні мешти», «Скриня», «Метелик», «Пуцлі», «Прецлі» і багато інших милих серцю назв.

Сергій Бруєвич

На зміну совку на превеликий жаль прийшов неосвічений совок. І, вангую, попереду нас очікує ще «цікавіше» :(. Культура і освіта вимагають систематичної праці, а ерзацу достатньо пихи.

Матеріали, розміщені у рубриці «Блоги», відображають власну думку автора та можуть не співпадати з позицією редакції.

792

Читайте нас у Facebook